Міжнародна підтримка має скоротити відрив між профільним законодавством про адвокатуру та практикою його застосування

Профільне законодавство про адвокатуру відповідає міжнародним стандартам, проте, на практиці дотримання прав і гарантій адвокатської діяльності становить проблему для українських адвокатів.

Про це йшлося під час міжнародної дискусії «Правове регулювання незалежної професійної діяльності адвоката в Україні». Захід присвячений обговоренню звіту Міжнародної комісії юристів під назвою «Між молотом та ковадлом: напади на адвокатів в Україні»,. Документ складений за результатами місії в Україні з 4 по 8 березня 2019 року для оцінки ситуації щодо безпеки та незалежності діяльності адвокатів. За висновками міжнародних експертів, адвокати в Україні продовжують залишатися під прицілом через систему правосуддя з неприйнятних причин, незважаючи на різні реформи судової та правоохоронної систем. Звіт включає питання правового регулювання незалежної професійної діяльності адвоката в Україні.

«Я дуже вдячна за ті оцінки, ті месаджі до міжнародного співтовариства, які закладені в звіті МКЮ за результатами проведення місії в Україні. Вони важливі як в тематиці порушень прав адвокатів, так і в тематиці інституційного розвитку адвокатури, адаптації європейських стандартів і створення незалежної адвокатури в Україні згідно із законом 2012 року», - наголосила Голова НААУ Лідія Ізовітова.

Говорячи про чинне профільне законодавство, Голова НААУ нагадала, що принципи та засади здійснення адвокатської діяльності, передбачені законом 2012 року, відображають ключові міжнародні стандарти. Водночас, на практиці ці стандарти не дотримуються.

«Сподіваюся, що завдяки звіту МКЮ прірва між прекрасним законодавством і поганою практикою їхнього застосування буде скорочуватися. Інакше навіщо приймати закони, якщо вони перетворюються на декорації, а реальність зовсім інша», - констатувала Голова НААУ.

Вона наголосила на тому, що саме міжнародна співпраця допомагає українській адвокатурі мінімізувати ризики відступу від європейських стандартів. Цій меті слугував як візит повноважного представника управління спеціальних процедур офісу Верховного Комісара ООН з прав людини Стефано Сенсі до України два роки тому, так і системна міжнародна співпраця з професійними організаціями адвокатури і правозахисними інституціями.

«Візит пана Сенсі в Україні мав визначальне значення для донесення проблем української адвокатури, перш за все - для зняття ризиків встановлення невиправданих обмежень прав адвокатів та самоврядної організації адвокатури, який хотіли здійснити шляхом прийняття законопроекту №9055. Вся європейська спільність адвокатури стала на захист прав українських адвокатів», - нагадала Голова НААУ.

Лідія Ізовітова наголосила на тому, що останнє реформування інституту адвокатури відбулося 8 років тому. Прийняття чинного наразі закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мало важливий зовнішньополітичний компонент, адже відповідало умові укладання угоди про асоціацію з ЄС та вимозі Ради Європи.

У звіті МКЮ позитивно оцінено значення цього закону як такого, що сприяє незалежності адвокатури. МКЮ також рекомендувала залучати НААУ до  кожному етапі розробки законодавства, яке стосується адвокатури та власне самої НААУ.

Голова Комітету НААУ з питань верховенства права Марина Ставнійчук зазначила, що вітчизняне законодавство в цілому відповідає всім нормам і принципам, але є питання до застосування законів на практиці. Вона підкреслила, що закони часто не виконуються, навіть ігноруються, що призводить до серйозної дисфункційності і механізмів захисту прав людини, і в якості самого правосуддя в Україні.

«Якщо ми говоримо про рівність сторін у процесі, якщо ми говоримо про незалежність адвокатів, якщо ми говоримо, що сторони в процесі мають право на самостійну позицію і збирання доказів, то безумовно, в пострадянській країні, якою є Україна, нам важливо підняти на конституційний рівень і статус адвокатури. Тому що традиційно склалося так, що прокуратура і суд відчувають себе важливими державними структурами, що не можна сказати про адвокатів», - зазначила Марина Ставнійчук.

За її словами, для української адвокатури важлива міжнародна підтримка, зокрема і в тому, щоб створити можливості для стабільного застосування чинного законодавства. «Не змінювати законодавство, а дати можливості працювати на чинній основі, поки не відбудуться необхідні зміни правової культури», - наголосила Марина Ставнійчук.

Представник МКЮ Тимур Шакіров окреслив низку рекомендацій, які розробила міжнародна інституція після перебування місії в Україні. Перш за все, вони стосуються забезпечення безпеки адвокатів і усунення ризиків в професії.

«Пріоритетом для МКЮ є усунення проблеми незабезпечення безпеки адвокатів як в судах, так і поза ними. Перед адвокатом не має стояти питання ризику, щоб не було відчуття, що в цій професії працюють тільки хоробрі. Адвокати повинні працювати в атмосфері, вільної від залякувань, переслідувань, втручання в діяльність. Це стандарт міжнародного права, який повинен працювати і в Україні. Слід розробити систему захисту адвокатів, які піддаються загрозам або нападам. Має бути порядок дій уповноважених органів у разі надходження погроз адвокатам. І співпраця НААУ з цими органами в цьому питанні є ключовим», - заначив Тимур Шакіров.

Крім того, він наголосив, що всі злочини, які вчиняються проти адвокатів, мають бути розслідувані. Якщо ж правоохоронні органи є бездіяльними або чинять перешкоди, МКЮ рекомендує Україні створити незалежний орган, який би займався розслідуванням цих злочинів.

Також представник МКЮ зазначив, що за жодних обставин адвокати не можуть ототожнюватися з клієнтами або їхніми інтересами, так як захист прав клієнта є професійним обов'язком адвоката. Це є безумовним міжнародним стандартом, підкреслив Тимур Шакіров.

Нагадаємо, у звіті Міжнародної комісії юристів (МКЮ) «Між молотом та ковадлом: напади на адвокатів в Україні» зазначено, що до реформи 2012 року не існувало жодної єдиної структури, яка б регулювала діяльність усіх практикуючих адвокатів. Тоді був ухвалений новий Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким було розпочато реформу адвокатури з метою створити Національну асоціацію адвокатів з обов’язковим членством. Посилаючись на Європейську комісію за демократію через право (Венеціанську комісію) Ради Європи, МКЮ підтвердила, що «законопроект був послідовним і забезпечував відповідну основу регулювання професії адвоката».

МКЮ наголосила, що саме Національна асоціація адвокатів України забезпечила незалежність адвокатури не лише на законодавчому рівні, але й на практиці.