"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
25 червня 2020 року відбувся Україно-Німецький форум адвокатів
Захід був присвячений онлайн-правосуддю в Німеччині, зокрема, функціонуванню спеціальної електронної скриньки адвокатів, та впровадженню електронного суду в Україні
Це вже 7-й форум, організований спільно Національною асоціацією адвокатів України, Комітетом з міжнародних зв’язків НААУ, Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) та Федеральною палатою адвокатів Німеччини. Але вперше форум пройшов в режимі відеоконференції на платформі ZOOM.
Відкриваючи дискусію, Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова наголосила, що в нинішніх умовах, коли весь світ бореться з пандемією коронавірусу і переходить в онлайн, саме електронний суд для адвокатів був би найкращим сервісом у співпраці з судами. Проте вона відмітила, що на сьогодні система електронного суду в Україні ще не завершена. Аби онлайн-сервіси електронного судочинства були досконалими і не суперечили нормам закону, НААУ активно долучається до їх впровадження у складі робочих груп з представниками органів судової влади.
«На сьогодні у системі електронного суду в Україні в особистому кабінеті користувача взагалі забули про адвокатів. Є кабінет фізичної особи без ідентифікації адвоката. Це говорить про багато про що, тому що неможливо ідентифікувати адвоката за ордером чи реєстрацією в ЄРАУ. Крім того, у нас виникли великі проблеми в тому, чи фіксуються наші електронні докази, адже у нас немає зворотного зв’язку. І це ті питання, які б ми зараз хотіли підняти і почути думку німецьких колег, тому що ми зараз активно намагаємося втрутитися в діяльність розробників, щоб не забули про адвокатів», - повідомила Лідія Ізовітова. Разом з тим, органи адвокатського адвокатського самоврядування активно беруть у модернізації ЄРАУ, створенні повнофункціонального особистого онлайн-кабінету адвоката на основі ЄРАУ та повного переходу на документообіг.
Заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій у своєму вступному слові звернув увагу на іншу проблему, з якою стикаються українські адвокати – збереження конфіденційної інформації клієнтів в системі електронного суду.
«За українським законодавством адвокати мають виключне право на представництво інтересів громадян у судах, тому вони мають бути основними користувачами сервісів електронного суду. І ми будемо виступати локомотивом цих змін і допомагатимемо розробникам на етапі впровадження таких сервісів, які б могли забезпечити не тільки якісне користування, але і, в першу чергу, адвокатську таємницю, тому що ми працюємо для громадян і їх інформація згідно закону є конфіденційною і не може бути доступною для третіх осіб. Це нас хвилює в першу чергу. Тому нам дуже важливо почути сьогодні, як вирішено питання адвокатської таємниці у Німеччині, щоб застосувати цей досвід в Україні», - сказав Валентин Гвоздій.
Директор міжнародної галузі Федеральної Палати адвокатів Вероніка Хоррер привітала учасників форуму та представила спікерів з німецької сторони. А це фахівці, які допомагали впроваджувати онлайн-сервіси функціонування судочинства у Німеччині.
«Я вітаю вас від Німецької федеральної палати і від всіх 166 тисяч адвокатів Німеччини. Ми дуже раді, що нам вдалося сьогодні з вами зустрітися. На жаль, персонально побачитися з вами у нас немає можливості, бо ми живемо у дуже не простий час. Але ви маєте знати, що ми за вами дуже сумуємо і дуже сподіваюсь на скору зустріч. А сьогодні – сподіваємося на плідну співпрацю і обмін досвідом, який буде корисний і для наших, і для ваших адвокатів», - зауважила Вероніка Хоррер.
Загалом у заході взяли участь майже 5 тисяч адвокатів України та Німеччини.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?
