Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП – НААУ

Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.

На це звернули увагу в Національній асоціації адвокатів України за результатами правового аналізу нового порядку доступу до матеріалів виконавчих проваджень через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Тож НААУ звернулася до міністра юстиції Дениса Маслова з пропозиціями усунення наявних недоліків нормативного регулювання та технічної реалізації цього порядку.

Нагадаємо, модернізацію процедур примусового виконання рішень було передбачено Законом від 07.04.2026 № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження». На його виконання Міністерство юстиції наказом від 29.07.2026 № 1998/5 змінило Положення про АСВП. Наприкінці жовтня ДП «Національні інформаційні системи» (НАІС) запровадило електронний кабінет сторони виконавчого провадження і припинило доступ до матеріалів за раніше виданими ідентифікаторами. Відтепер доступ до матеріалів можливий лише після електронної ідентифікації сторони та підписання або підтвердження згоди на ознайомлення з використанням електронного підпису.

У НААУ відзначили, що підтримують цифровізацію виконавчого провадження, посилення захисту персональних даних та належну ідентифікацію користувачів. Водночас, новий порядок не містить належним чином урегульованого та реалізованого механізму доступу для представника. Такий механізм мав би дозволяти адвокату чи іншому уповноваженому представнику самостійно входити до електронного кабінету сторони з власним кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та документами, що підтверджують представницькі повноваження.

Унаслідок цього сторона формально зберігає право на представництво, але її представник позбавлений можливості повноцінно реалізувати це право в електронній формі. Адвокати нагадують, що ст. 16 (Представництво сторін у виконавчому провадженні) Закону «Про виконавче провадження» дозволяє сторонам діяти самостійно або через представників. Ст. 19 цього Закону гарантує право ознайомлюватися з матеріалами провадження, отримувати доступ до АСВП та оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавців. Підзаконне регулювання та програмне забезпечення не можуть фактично змінювати чи звужувати обсяг прав, установлених у законі.

До того ж відповідно до ст. 64 Конституції право на судовий захист і право на професійну правничу допомогу не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану.

Найбільш відчутні наслідки таких змін, на думку адвокатів, для осіб похилого віку, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які перебувають за кордоном, військовослужбовців, інших осіб, які не мають електронного підпису або необхідних технічних навичок.

Так, людина похилого віку, яка не користується застосунком «Дія», електронними довірчими послугами чи онлайн-банкінгом, фактично не може самостійно ознайомитися з матеріалами онлайн. Залучення адвоката проблеми не розв'язує. Тож учасники провадження або їхні представники змушені особисто звертатися до органів державної виконавчої служби чи до приватних виконавців. Передача адвокату особистого КЕП клієнта не може розглядатися як належний правовий чи технічний механізм представництва.

Окрему небезпеку створює новий механізм фіксації ознайомлення. Система фіксує дату ознайомлення сторони з матеріалами як дату підписання або підтвердження згоди. Ці відомості можуть набувати доказового значення, коли вирішується питання про дотримання строків оскарження. Для скарг на виконавців ст. 449 ЦПК і ст. 341 ГПК передбачають десятиденні строки. Людина може самостійно увійти до системи, але через брак юридичних знань звернутися до адвоката лише згодом. Тоді виникає ризик спору щодо моменту, з якого вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. У НААУ наголошують: технічна фіксація загальної згоди не може автоматично підміняти встановлені законом правила повідомлення сторін, вручення документів і визначення початку перебігу процесуальних строків.

Адвокатський запит, як зазначають у НААУ, не є повноцінною альтернативою електронному доступу. Строк відповіді на нього може бути продовжено до двадцяти робочих днів. На практиці виконавці також пропонують адвокату прибути особисто або надають лише частину документів. Водночас у підсистемі «Електронний суд» доступ адвоката до матеріалів справи на підставі підтверджених повноважень, зокрема електронного ордера, уже реалізовано. Аналогічний механізм має бути невідкладно впроваджений і в АСВП, відзначають у НААУ.

Зважаючи на це, адвокати пропонують Мін'юсту вжити у межах компетенції таких заходів:

• ініціювати зміни до Положення про АСВП, передбачивши безпосереднє право належним чином уповноважених представників сторін отримувати дистанційний доступ до інформації та документів виконавчого провадження;
• доручити ДП «НАІС» у першочерговому порядку забезпечити авторизацію адвоката за власним КЕП і підтвердження повноважень ордером, а для інших представників – документами, передбаченими законодавством;
• до впровадження цього функціоналу розробити тимчасовий порядок дистанційного ознайомлення представників з матеріалами провадження без необґрунтованої вимоги особистого прибуття;
• створити спільну робочу групу за участю Мін'юсту, ДП «НАІС», НААУ, Асоціації приватних виконавців України та інших зацікавлених сторін для погодження нормативних і технічних рішень.

Крім цього, НААУ наполягає на повноцінному доступі представників до всіх документів провадження в АСВП і на організаційних заходах, які не допустять обмеження прав сторін у перехідний період.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.