Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не спрацьовують на практиці?

Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.

На цьому акцентувала увагу в.о. голови Ради адвокатів Одеської області Олена Джабурія під час XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє». Конференція відбулася 30 жовтня в Одесі.

На думку спікерки, реформувати законодавство варто, проаналізувавши, як гарантії адвокатської діяльності працюють на місцях.

За десять місяців 2026 року представники ради адвокатів регіону здійснили понад 80 виїздів на обшуки та інші слідчі дії щодо адвокатів Рада також розглянула понад 70 заяв про притягнення посадових осіб до відповідальності за ст. 212-3 КУпАП через ненадання відповідей на адвокатські запити. А профільний комітет ради розробив два порядки, які схвалила РАУ: щодо дій під час обшуків і щодо розгляду заяв про адміністративні правопорушення.

За словами О.Джабурії, обшуки в адвокатів переважно проводять на підставі ухвали слідчого судді, яке містить застереження щодо гарантій адвокатської діяльності. Проблеми виникають під час виконання ухвали. Електронні пристрої вилучають або оглядають на місці без механізму, який не допускав би сторону обвинувачення до змісту таємниці. «Опечатування матеріалів чи пристроїв під час обшуку здебільшого є лише технічним способом упаковки вилученого, а не процесуальною гарантією відокремлення захищеної інформації від решти даних», – зауважила спікерка. Трапляються й вилучення поза переліком, визначеним в ухвалі. Первинну оцінку того, чи належать матеріали до таємниці, робить лише сторона обвинувачення.

Обшуки часто проводять у спільних офісах, де адвокат займає окреме приміщення чи робоче місце, або в житлі, де він мешкає з родичем, щодо якого ведеться кримінальне провадження. В ухвалах простір адвоката, як правило, не відокремлюють, тож професійні матеріали вилучають разом з іншими.

Невідкладні обшуки без ухвали за ч. 3 ст. 233 КПК трапляються нечасто, проте саме до них найбільше зауважень. Невідкладність обґрунтовують формальною фразою, а також постають питання щодо особистого обшуку адвоката, застосування сили й затримання. Представники ради в таких випадках обов’язково подають зауваження до протоколу, на які далі можуть посилатися в суді адвокати-захисники.

Повідомлення про обшук рада нерідко отримує в день його проведення або вже після початку, тож представник прибуває із запізненням. Буває, що адвокат працює за адресою обшуку, але даних про це в Єдиному реєстрі адвокатів України немає. Тому О.Джабурія закликала колег вчасно оновлювати в реєстрі відомості про робоче місце й місце проживання. Участь представника ради адвокатів, наголосила вона, має стати процесуальним запобіжником.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.