Дитина в ЄС, спір в Україні: слабкі місця онлайн-експертизи у сімейних спорах

Коли дитина живе з матір’ю в Європейському Союзі, а спір про її місце проживання розглядає український суд, ключовим доказом стає висновок судово-психологічної експертизи. Але висновок, складений за результатами онлайн-сесії, може не витримати перевірки.

Чому – пояснила голова Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності Віоллета Федчишина під час доповіді на міжнародній науково-практичній конференції «Виховання дітей в Європейському Союзі: правові виклики для сімей українських біженців». Конференцію 14 жовтня 2026 року провела Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія разом з інститутами НАПН України та університетами Польщі, Румунії й Молдови.

За словами спікерки, тривала розлука подружжя збільшує кількість міжнародних сімейних спорів щодо місця проживання дитини, її повернення, дозволу на виїзд, аліментів. Коли дитина за кордоном, а справа в Україні, основним інструментом для встановлення її психоемоційного стану, психотравми та прив’язаності до кожного з батьків стає судово-психологічна експертиза.

Серед завдань експерта у таких справах В.Федчишина виокремила встановлення справжнього характеру взаємин і прив’язаності дитини до кожного з батьків, оцінку батьківських настанов і стилю виховання, впливу конфлікту, ознак психологічного відчуження, а також здатності дитини висловлювати власну думку без маніпуляцій дорослих. Найскладніше при цьому визначити, що завдасть більшої шкоди: життя з батьком в Україні в умовах воєнного ризику чи з матір’ю в ЄС, яка поводиться неналежно або виснажена мовною та соціальною ізоляцією.

Ще складніше, коли експертизу проводять дистанційно. Через екран складно встановити повноцінний контакт із дитиною та зчитати її невербальні реакції. Єдиного міжнародного протоколу онлайн-експертизи немає, а експерт не може гарантувати відсутність тиску на дитину — підказок чи присутності матері поза кадром. На думку В.Федчишиної, це ставить під сумнів об’єктивність висновку, яку суд оцінює за ст. 110 ЦПК.

Для порівняння голова комітету навела європейський підхід: дитину оцінюють не одноразово, а через тривале спостереження вдома і в школі із залученням органів опіки та сертифікованих дитячих психологів. У справах про повернення дітей за Гаазькою конвенцією 1980 року суди з’ясовують, чи є серйозний ризик психологічної або фізичної шкоди для дитини в разі повернення в зону збройного конфлікту (ст. 13 Конвенції).

Як вихід В.Федчишина запропонувала розробити Єдиний міжнародний методичний протокол транскордонних і дистанційних судово-психологічних експертиз, який враховуватиме воєнний контекст і специфіку травми, завданої війною.

Раніше В.Федчишина пояснювала, чому суди потребують наукових критеріїв оцінки експертиз, і розповідала, коли висновок експерта втрачає доказову силу. Практику Верховного Суду щодо місця проживання та міжнародного викрадення дітей Комітет НААУ з питань сімейного права зібрав у бюлетені за II квартал 2026 року.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.