Коли ЄСПЛ не приймає заяву через її суть: у НААУ підготували новий дайджест

Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики Європейського суду з прав людини щодо України за 2025 – 2026 роки: критерії прийнятності заяв на основі суті справи».

Попереднє видання Комітету стосувалося меж юрисдикції Євросуду за колом осіб, у часі, за територією та за предметом. Новий дайджест присвячено підставам неприйнятності, пов'язаним із суттю скарг. Він складається з двох розділів: про явну необґрунтованість заяви (стаття 35 § 3 (a) Конвенції) та про відсутність суттєвої шкоди (стаття 35 § 3 (b) Конвенції). Опис справ включає фактичні обставини, оцінку Суду та його позицію, а також посилання на базу HUDOC.

Перший розділ містить шість рішень 2026 року у справах проти України:

• Noga v. Ukraine. У набувачки витребували земельну ділянку з особливо охоронюваних лісових земель без компенсації. Суд оцінював, чи дотримано справедливого балансу, і вирішальним стало те, що заявниця знала або повинна була знати про ризики придбання та свідомо їх прийняла;
• Kryuk v. Ukraine. Суд дійшов висновку, що перебування обвинувачених у скляній огородженій конструкції в залі суду не досягло мінімального рівня жорстокості для застосування статті 3 Конвенції;
• Skrybka v. Ukraine. Призупинення виплати пенсій працюючим державним службовцям у 2015 – 2016 роках. Частину скарг Суд визнав явно необґрунтованими, оскільки вважав втручання у майнові права в 2015 році тимчасовим і пропорційним;
• Oborzhytskyy v. Ukraine. Суд не встановив перешкод у доступі до суду, адже після закриття цивільного провадження позов заявника розглянув по суті господарський суд;
• Sili v. Ukraine. Обмеження телефонного зв'язку та доступу до інтернету для засудженого Суд оцінив як незручності, що не досягали рівня втручання у права за статтями 8 і 10 Конвенції;
• Boyarov and others v. Ukraine. Блокування російських інтернет-сервісів. Явно необґрунтованою Суд визнав скаргу одного з чотирьох заявників — адвоката: він продовжував користуватися сервісами через VPN і не надав конкретних доказів втрати клієнтів, доходів чи професійних зв'язків. Суд урахував і контекст російсько-української війни.

У другому розділі зібрано справи, у яких Суд розглядав критерій відсутності суттєвої шкоди, але не застосував його і визнав заяви прийнятними:

• Sytnyk v. Ukraine. Внесення імені заявника до відкритого Реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, без обмеження в часі завдало шкоди його професійній і соціальній репутації;
• Korotyuk v. Ukraine. Книгу заявниці незаконно поширювали в інтернеті. Вирішальним стало те, що через неефективне розслідування авторка не мала змоги встановити сам факт і обсяг шкоди.

Дайджест підготувала член ради Комітету НААУ з питань трудового права Наталія Черевко.

Ознайомитися з повним текстом видання можна за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.