Що з’ясовувати й доводити у кримінальному провадженні за участю дитини

Як ефективно захищати інтереси неповнолітніх? Про роль адвоката, судді та психолога говорили представники цих професій під час тематичного вебінару, організованого Молодіжним комітетом НААУ — UNBA NextGen у Київській та Одеській областях.

Суддя у відставці Леонід Лічман порадив насамперед перевірити правильність встановлення віку підзахисного. Необхідно з’ясувати, чи розуміє дитина мову судочинства і зміст процесу, чи може вільно висловити позицію та чи не перебуває під тиском присутніх у залі суду.

До матеріалів справи доцільно долучити відомості про психологічну зрілість неповнолітнього, здатність усвідомлювати наслідки поведінки, сімейне середовище та вплив інших людей. Ці докази мають показати обставини, за яких дитина опинилася у кримінальному провадженні, та перспективи її виправлення без ізоляції від суспільства.

Як приклад Л.Лічман навів справу, у якій захисник просив звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Суд відмовив. На думку адвоката, захист мав запропонувати інші умови, які засвідчили б зміни в житті неповнолітнього.

Психолог Олена Адамова назвала поширеною помилкою сприйняття дитини як «маленького дорослого свідка». Мовчання, суперечливі відповіді, плач чи демонстративна байдужість можуть виникати через стрес. Оцінювання цих реакцій за моделлю поведінки дорослого створює ризик хибних висновків щодо достовірності показань.

Першу зустріч психолог рекомендувала починати з пояснення правил і тривалості розмови. Дитина має знати про можливість зробити паузу, відмовитися від відповіді або сказати, що чогось не пам’ятає. Запитання про школу, друзів чи захоплення допомагають побачити звичну поведінку та реакцію на складні теми.

Адвокатам варто уникати навідних запитань, вимог точно відтворити хронологію та юридичної лексики, незрозумілої дитині. Повторення однакових запитань посилює стрес і може змінювати формулювання відповідей.

За ознак травматичної реакції, психосоматичних проявів, впливу одного з батьків або тривалого чи повторного насильства О.Адамова порадила залучати психолога. Він допомагає зрозуміти реакції дитини та оцінити її готовність до процесуальної дії.

Адвокат Іванна Марціс звернула увагу на те, що законні представники можуть оцінювати справу зі своєї позиції, тому захиснику слід окремо з’ясувати очікування неповнолітнього клієнта.

У наведеній нею справі про шкільний булінг батьки потерпілого хлопчика наполягали на справедливому вироку та притягненні винної особи до відповідальності. Для дитини значення мали вибачення кривдника, компенсація та захист від повторного насильства. Після розмови з клієнтом адвокат спрямувала процесуальну тактику на ці цілі. Після виступу представниці потерпілого в суді обвинувачений та його батько повідомили про готовність вибачитися і компенсувати шкоду.

Матеріальну шкоду І.Марціс порадила підтверджувати документами про витрати на лікування та обстеження. Для обґрунтування моральної шкоди буде доречний висновок психолога з описом наслідків, яких зазнала дитина.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.