Україна може першою запровадити європейський механізм захисту адвокатів. Що стримує?

Україна має шанс першою ратифікувати Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Політична підтримка для цього є, однак урядовий пакет ще не надійшов до парламенту. Тим часом кількість порушень прав захисників зростає.

Наступний крок

Представники адвокатури, парламенту, органів державної влади та європейських професійних інституцій зібралися в офісі НААУ на круглий стіл «Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката: майбутня частина законодавства України», передає видання «Закон і Бізнес». Учасники мали з’ясувати, що сьогодні необхідно для ратифікації та імплементації цього міжнародного договору. Модерував дискусію заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, який представляв Україну під час підготовки тексту конвенції.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова запропонувала учасникам відповісти на головне питання: чи готова Україна до ратифікації конвенції. Адже захист адвокатської професії не є внутрішньою справою самої адвокатури. Право людини на захист може бути реальним лише за наявності дієвих гарантій незалежності адвоката, збереження адвокатської таємниці та захисту від тиску й незаконного втручання.

Вона відзначила, що підготовка до ратифікації розпочалася не сьогодні й уже пройшла кілька важливих етапів. Цей процес супроводжувався системною парламентською роботою, передусім з боку Комітету з питань правової політики. Під час п’яти спеціальних робочих нарад за участю представників парламенту, Офісу Президента, Мін’юсту, МЗС і НААУ обговорювали переклад конвенції, необхідні законодавчі зміни, строки, відповідальні органи та подальший механізм ратифікації. Далі Мін’юст разом із НААУ опрацював зміни, а основні змістовні розбіжності вже знято. МЗС зі свого боку забезпечило офіційний переклад документа.

Отже, після розроблення, підписання та підготовки законодавчих змін наступним кроком має стати ратифікація. Л.Ізовітова закликала не перетворювати вже пройдений шлях на новий період очікування та запропонувала представникам влади й міжнародним учасникам оцінити, чи готова держава зробити цей крок.

Після цього розмова перейшла до порушень, з якими адвокати стикаються у професійній діяльності.

Захисник без захисту

Про підтримку якнайшвидшої ратифікації конвенції заявив уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець. «Це треба зробити максимально швидко й показати приклад іншим країнам: навіть в умовах повномасштабної агресії з боку рф український парламент та органи влади ефективно працюють», – зауважив омбудсман. На його погляд, без незалежної та фахової адвокатури неможливо побудувати ефективну систему захисту прав людини.

Д.Лубінець окреслив типові порушення, з якими стикаються сьогодні адвокати. Найбільш проблемним він назвав практику їх недопуску до приміщень ТЦК, через що люди, які там перебувають, не можуть скористатися правничою допомогою. «Упродовж 2025–2026 років я отримав численні звернення від адвокатів щодо блокування їхньої діяльності представниками ТЦК. За моїм наполяганням до міністра оборони направляли документи щодо нормативного врегулювання порядку допуску адвокатів до приміщень ТЦК — через внесення відповідних положень до нормативно-правових актів Міноборони або до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», — зауважив він. 

До повідомлень про недопуск додалися і погрози вилучити мобільні телефони, застосування фізичної сили та заподіяння тілесних ушкоджень адвокатам під час виконання професійних обов’язків. В одному з таких випадків працівник ТЦК травмував адвоката із Харкова, яка діяла в межах своїх повноважень. Відомості до ЄРДР внесли лише після втручання омбудсмана, однак тривалий час слідчі дії не проводилися.

Проблеми виникають і в місцях несвободи. Доступ адвоката до особи в ізоляторі тимчасового тримання фактично ставиться в залежність від надходження повідомлення органу досудового розслідування про залучення захисника. Після окремого звернення МВС повідомило, що Національна поліція розробляє зміни до відповідної інструкції з урахуванням пропозицій адвокатури.

Також під час воєнного стану адвокатам заборонили проносити власну комп’ютерну техніку до слідчих ізоляторів, натомість запропонувавши користуватися обладнанням установи. На думку Д.Лубінця, опрацювання матеріалів захисту на техніці СІЗО створює пряму загрозу адвокатській таємниці, тому спірні положення необхідно вилучити.

Обовʼязок розслідувати

Про масштаб проблеми свідчить і статистика НААУ. Заступник голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Вадим Семенов повідомив, що у 2023 році було зареєстровано 167 кримінальних правопорушень проти адвокатів, але до суду направили лише 5 проваджень і ухвалили один вирок. З 344 зареєстрованих кримінальних проваджень про підозру повідомили у трьох, а обвинувальних вироків було два. А кількість звернень щодо порушень із боку ТЦК, які надійшли до профільного комітету НААУ, зросла з одного у 2022 році до 42 у 2025-му.

Член Комітету ВР з питань правової політики Олеся Отраднова пояснила, що в таких провадженнях необхідно довести не лише факт насильства чи тілесних ушкоджень, а й зв’язок злочину з діяльністю захисника. За її словами, прокурорам простіше кваліфікувати подію як загальнокримінальне правопорушення без цієї додаткової ознаки, тому адвокати потребують посилених гарантій.

Саме тому конвенція передбачає обовʼязок держави ефективно розслідувати порушення прав адвокатів і передбачає механізм контролю за його виконанням. Як пояснив голова Комітету експертів Ради Європи із захисту адвокатів Крістоф Генріхс, документ гарантує адвокатам у тому числі доступ до клієнтів у місцях несвободи, захист від переслідування через ототожнення з клієнтом та збереження професійної таємниці. За дотриманням цих стандартів має стежити незалежна група, уповноважена виявляти системні недоліки, надавати рекомендації та виносити проблеми на рівень політичного діалогу.

На погодженні

Але як швидко ці гарантії можуть стати частиною українського законодавства?

Постійний представник України при Раді Європи, Надзвичайний і Повноважний Посол Микола Точицький, який від імені України підписав конвенцію, пояснив, що після надання Верховною Радою згоди на обов’язковість конвенція стане частиною національного законодавства. «Тепер нам з вами необхідно перейти до конкретної роботи. І я дуже вдячний за цю ініціативу розмови з народними депутатами, тому що мʼяч, за великим рахунком, на їхньому полі», — підсумував дипломат.

Утім, як виявилося, урядова частина підготовки ще не завершена. Заступник директора директорату — начальник головного управління з питань правосуддя Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту Уляна Стефанюк повідомила, що міністерство разом із НААУ вже напрацювало попередні зміни до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кримінального процесуального кодексу, а також цивільного, господарського й адміністративного процесуального законодавства.

«Поки що це стадія внутрішнього погодження у Міністерстві юстиції. Наступним етапом має бути погодження з іншими заінтересованими органами. І лише тоді, коли цей проєкт закону вийде з Мін’юсту за підписом міністра, ми будемо вважати, що розпочався безпосередній рух до ратифікації конвенції», — пояснила У.Стефанюк.

Голоси є

У парламенті тим часом готові запустити власну частину процесу, що підтвердили представники Комітету ВР з питань правової політики. Так, голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури й органів надання правової допомоги Володимир Ватрас розповів, що за результатами попередніх зустрічей було домовлено про два законодавчі напрями. За урядовий ратифікаційний пакет відповідає Мін’юст, тоді як депутати разом із НААУ та міністерством підготували проєкт змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв’язку з підписанням конвенції. За його словами, парламентська частина вже готова до реєстрації.

Голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Максим Дирдін запропонував не чекати завершення всіх урядових процедур. Він повідомив, що народні депутати мають намір найближчим часом зареєструвати законопроєкт про імплементацію основних положень конвенції. Паралельно Мін’юст і Кабмін повинні завершити підготовку документа, який Президент внесе до парламенту для ратифікації. На його думку, реєстрація депутатського законопроєкту могла б пришвидшити роботу виконавчої влади. «Усі чекають, але чомусь ми стоїмо на місці. Всі щось говорять, але далі не рухаємося», — констатував М.Дирдін.

Щодо результату голосування в учасників дискусії сумнівів не було. Голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Микола Стефанчук заявив, що парламент очікує на ратифікаційний пакет. «Як тільки будуть фіналізовані всі необхідні технічні питання, ви побачите на табло більше ніж 226 голосів, значно більше», — спрогнозував він.

Упевненість у позитивному результаті висловив і заступник голови комітету Іван Калаур. За його словами, члени комітету готові докласти максимум зусиль, аби ратифікація конвенції стала одним із результатів роботи ВР цього скликання.

Після виступів нардепи раніше залишили круглий стіл: у них була запланована зустріч із міністром юстиції Денисом Масловим, який до призначення очолював Комітет ВР з питань правової політики. Обговорювати мали те саме питання — підготовку до ратифікації конвенції.

Першою може стати Україна

Поки українські інституції проходять внутрішні процедури, держави ЄС очікують на рішення самого Союзу. Для набрання конвенцією чинності необхідно вісім ратифікацій. Документ підписали 35 держав, однак жодна його ще не ратифікувала.

Причину такої паузи пояснив голова Комітету CCBE з питань європейської конвенції, адвокат Паризької колегії адвокатів Лоран Петтіті. Європейський Союз запросили приєднатися до Конвенції як міжнародну організацію, а Єврокомісія готує відповідні рішення щодо її підписання та подальшого приєднання.

Водночас європейським інституціям необхідно вирішити низку юридичних питань. Зокрема, йдеться про визначення поняття адвоката та поширення конвенції на штатних юристів компаній, її застосування до осіб, які можуть виступати перед міжнародними судами, а також фінансові внески ЄС до майбутнього моніторингового механізму. Л.Петтіті наголосив, що ці питання мають технічний характер і не є принциповими перешкодами для приєднання Союзу до документа.

Через необхідність розмежувати компетенцію ЄС і держав-членів останні також не поспішають із власними процедурами.

К.Генріхс пояснив це на прикладі Німеччини: країна очікує на європейський ратифікаційний пакет, щоб визначити, які положення належать до національної компетенції, а які — до виключної компетенції Союзу. За інформацією Л.Петтіті, серед європейських держав підготовку до ратифікації на той момент розпочала Велика Британія. «Нам потрібні вже не тільки підписи — цю битву вже виграно. Зараз головне — гонка ратифікацій, в якій жодна країна ще не досягла фінішу. І, можливо, першою може стати Україна», — зауважив представник CCBE.

В.Гвоздій побачив у цій ситуації процедурну перевагу України. Оскільки держава не є членом Євросоюзу, їй не потрібно чекати на завершення внутрішнього узгодження позиції Союзу. «Бути не членом ЄС наразі для нас маленька перевага. Ми можемо ратифікувати цю конвенцію трохи швидше, ніж країни — члени ЄС, які повинні чекати і зробити це синхронно», — резюмував заступник голови НААУ, РАУ.

Внутрішніх конституційних перешкод для такого кроку також немає. Голова Комітету НААУ з питань верховенства права, колишній член Венеціанської комісії від України Марина Ставнійчук наголосила, що положення конвенції не суперечать Конституції. «Положення конвенції чітко кореспондуються з положеннями чинної Конституції України, наповнюють їх новим змістом, розширюють і поглиблюють. Це ключовий момент, який робить процес ратифікації відкритим», — наголосила вона.

Після ратифікації, на її думку, Конституційному Суду, можливо, доведеться уточнити підхід, викладений у рішенні щодо так званої адвокатської монополії. Водночас М.Ставнійчук зауважила, що ст.131² Конституції стосується не привілеїв адвокатури, а механізму захисту прав людини та місця захисника в системі правосуддя.

Крім того, рання ратифікація має практичне міжнародне значення. На думку представниці НААУ, це дасть Україні можливість претендувати на участь українського експерта в майбутній Групі експертів із захисту професії адвоката (GRAVO), яка здійснюватиме моніторинг виконання конвенції державами-учасницями.

М.Точицький звернув увагу і на євроінтеграційне значення ратифікації. За його словами, імплементація стандартів Ради Європи має для України не лише юридичний, а й політичний вимір, оскільки підтверджує виконання державою завдань, необхідних для майбутнього членства в ЄС. «Я переконаний, що такий крок став би свідченням того, що Україна не лише підтримує формування нових європейських стандартів, а й готова однією з перших запроваджувати їх у національному законодавстві», — наголосив дипломат.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.