СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування справ

Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.

Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю за ініціативи Правозахисної спілки інвалідів та ГО «ДОБРОБАТ» організував круглий стол «Як правильно вийти з СЗЧ особі з інвалідністю».

Модерував обговорення голова Комітету Олександр Вознюк. Він звернув увагу, що проблеми виникають уже на етапі мобілізації, коли стан здоров’я людини належно не з’ясовують. Згодом навчальний центр замість підготовки військовослужбовця змушений організовувати його повторні обстеження та лікування, а в окремих випадках сам ініціює звільнення за станом здоров’я.

Механізм повернення після СЗЧ не передбачає окремого алгоритму для військовослужбовців, які мають підтверджені медичні підстави для звільнення. На це звернув увагу член ради Комітету Микола Бовшик, який запропонував урегулювати подання рапортів поштою рекомендованим або цінним листом з описом вкладення, оскільки чинний порядок визначає електронну та письмову форми, але прямо не регламентує надсилання документів засобами поштового зв’язку.

Старший слідчий ТУ ДБР у м. Полтаві Віктор Папу повідомив, що під час роботи з військовослужбовцями, доставленими Військовою службою правопорядку, з’ясовують їхній стан здоров’я. За наявності медичних документів слідчий може направити особу на ВЛК.

Враховуються також хронічні захворювання та інвалідність. Адже суб’єктом кримінального правопорушення є військовослужбовець, здатний за станом здоров’я виконувати обов’язки служби. Якщо до повідомлення про СЗЧ додано довідку ВЛК про непридатність особи, у внесенні відомостей до ЄРДР можуть відмовити. Провадження щодо осіб, непридатних до військової служби, також закривають.

При цьому повідомлення про перебування на лікуванні перевіряють шляхом направлення запитів до відповідних закладів. А доставлення особи саме собою не означає негайного повідомлення про підозру та звернення з клопотанням про тримання під вартою.

Член Ради Комітету Олег Романішин звернув увагу на випадки військовослужбовців, яких евакуювали для лікування за кордон, але через висновки ВЛК про відсутність потреби у тривалому лікуванні їх можуть обліковувати як таких, що не повернулися до частини. На думку представника ДБР, якщо особа фактично продовжує лікування, це є поважною причиною нез’явлення на службу та виключає склад злочину. Втім, висновок про відсутність потреби у довготривалому лікуванні не дає відповіді, чи придатна людина до військової служби. У такій ситуації слід направляти особу на ВЛК для визначення можливості подальшого проходження служби.

Якщо особу доставлено до слідчого, він може видати направлення на ВЛК, після чого ВСП супроводжує військовослужбовця для її проходження. З практикою дистанційного направлення на ВЛК лише за зверненням адвоката представник ДБР не стикався.

Подання рапорту про звільнення за сімейними обставинами саме собою В.Папу не відніс до поважних причин нез’явлення. На його думку, військовослужбовець має прибути до частини та дочекатися рішення за рапортом, тоді як перебування на лікуванні може перешкоджати поверненню.

Коли ж рапорт тривалий час не розглядають, представник ДБР запропонував оцінювати спрямованість умислу та мету військовослужбовця. Якщо людина прагнула реалізувати право на звільнення, мета ухилитися від служби відсутня. За таких обставин він особисто схилявся б до закриття провадження.

За результатами обговорення Комітет планує надіслати учасникам напрацьовані пропозиції щодо розв’язання проблем, повʼязаних із СЗЧ. Розширена зустріч за участю представників дотичних органів може відбутися вже наприкінці серпня — на початку вересня.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.