Висновки про компетентність адвоката мають робити органи адвокатури — ВС Індії

Замовник правничих послуг може оцінити результат роботи адвоката та припинити співпрацю. Однак він не уповноважений надавати цій оцінці статусу висновку про професійну компетентність. Такі питання належать до повноважень органів адвокатури.

Такого висновку дійшов Верховний суд Індії у рішенні від 07.07.2026 у справі Ajay Vijh v. Indian Banks Association & Ors. №8751 (2026 INSC 670). Суд розглянув скаргу адвоката, якого через претензії до наданого ним юридичного висновку внесли до міжбанківського «чорного» списку.

Аджай Відж співпрацював із Canara Bank і надавав висновки щодо майна, запропонованого як забезпечення кредитів. В одному з кейсів під час перевірки права власності на земельну ділянку він дійшов висновку, що вона належить компанії-гаранту. Згодом банк установив, що частину землі раніше відчужили, однак адвокат цього у висновку не зазначив.

Правник пояснював, що перевіряв інформацію за наданими документами та даними реєстраційного органу, в яких відповідні угоди не відображалися. Проте банк визнав перевірку неналежною, припинив співпрацю з адвокатом і передав його дані Індійській банківській асоціації.

Пізніше адвоката внесли до міжбанківського «чорного» списку третіх осіб, причетних до банківських шахрайств. У примітці зазначили, що він надав неправильний юридичний висновок і недбало провів перевірку, чим створив для банку ризик збитків. За словами адвоката, після цього інші фінансові установи також припинили залучати його до роботи.

Верховний суд визнав, що банк мав право оцінювати якість отриманих юридичних послуг. Якщо замовник незадоволений результатом або втратив довіру до адвоката, він може припинити договірні відносини та надалі не залучати його до роботи. Попередня співпраця сама собою не зобов’язує банк продовжувати користуватися послугами цього адвоката.

Але внесення адвоката до списку, яким користуються інші банки, має іншу правову природу. Такий запис фактично стає загальногалузевим висновком про його компетентність і професійні якості, впливає на репутацію та можливість надалі отримувати замовлення. Суд назвав це «негативною галузевою акредитацією».

Крім того, сам список створювався для обміну інформацією про третіх осіб, причетних до шахрайства, нечесності, кримінальної діяльності або інших серйозних порушень у банківській сфері. У справі адвоката не йшлося про змову, умисне сприяння незаконній операції або нечесну поведінку. На думку суду, помилковий юридичний висновок або недолік під час перевірки документів без ознак умислу не можна прирівнювати до шахрайства. Тому механізм, призначений для протидії шахрайським операціям, не може використовуватися для фіксації висновків про професійну некомпетентність чи недбалість адвоката.

Верховний суд наголосив, що незалежність правничої професії забезпечується її саморегулюванням. Питання професійної поведінки та компетентності адвокатів належать до сфери повноважень рад адвокатів, створених відповідно до Закону Індії про адвокатів 1961 року. Надання зовнішнім установам можливості фіксувати негативні висновки про професійний статус адвоката суперечило б цій моделі та послаблювало незалежність адвокатури.

Якщо хтось вважає, що адвокат допустив професійну недбалість, він може передати відповідні матеріали до компетентної ради адвокатів. Натомість самостійно визнавати правника некомпетентним і поширювати таку оцінку серед інших установ замовник правничих послуг не уповноважений.

Водночас суд також зауважив, що претензії замовників до обґрунтованості та надійності правничої допомоги не можна ігнорувати. Вирішенням проблеми мають бути не паралельні структури оцінювання, а посилення передбачених законом механізмів професійного регулювання.

За результатами розгляду справи Верховний суд Індії скасував рішення суду нижчої інстанції, визнав внесення адвоката до міжбанківського «чорного» списку неправомірним і зобов’язав негайно видалити його ім’я з переліку.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.