Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали адвокати та судді

Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Обшук у кримінальному провадженні: процесуальні межі та стандарти захисту прав людини у світлі практики ЄСПЛ». Захід, який організував Комітет НААУ з питань захисту прав людини, об’єднав адвокатів, суддів, представників Офісу Омбудсмана.

Сумнівна невідкладність

Секретар Комітету Богдан Глядик, який також модерував захід, окреслив одну з ключових проблем сучасної правозастосовної практики – зловживання інститутом «невідкладності». Йдеться про ситуації, коли орган досудового розслідування здійснює проникнення до житла чи іншого володіння особи без попереднього дозволу суду, посилаючись на нібито терміновість ситуації.

Подальший судовий контроль у таких випадках часто формальний і неефективний. Учасники неодноразово наголошували: коли судове рішення лише відтворює доводи слідчого, не перевіряє реальність невідкладності, не аналізує пропорційність втручання та не забезпечує змагальності сторін, такий контроль не відповідає стандартам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Важливим аспектом дискусії стало обговорення рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнієць та інші проти України». Б.Глядик звернув увагу на позицію суду, який указав, що відсутність змагальності під час подальшої легалізації обшуку та неможливість особи ефективно оскаржити дії органу досудового розслідування фактично позбавляють людину належного захисту від свавільного втручання держави.

Член Комітету Ірена Марія Острозька-Санґушко наголосила, що найбільша кількість порушень прав людини у контексті статті 8 Конвенції, як правило, відбувається саме під час проведення невідкладних обшуків. За її словами, на практиці нечасто можна зустріти справді належне та переконливе обґрунтування існування невідкладних обставин.

Водночас вона звернула увагу і на позитивну судову практику, коли суди відмовляють у легалізації таких обшуків. Особливо показовими є випадки, коли розслідування триває роками, а слідчі раптово заявляють про наявність підстав для невідкладного проникнення до житла. За таких обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо реальності та невідворотності ризиків, на які посилається слідство.

Права людини, інтереси бізнесу та адвокатури

На принциповому значенні дотримання критерію пропорційності та необхідності врахування інтересів бізнесу наголосила голова Центру захисту бізнесу Спілки українських підприємців Анастасія Гурська. Спікерка зауважила, що на практиці непоодинокими є випадки, коли слідчий суддя надає дозвіл лише на копіювання інформації, однак під час обшуку слідчі посилаються на складність технічного процесу та вилучають комп’ютерну техніку. Наслідком таких дій часто стає повне блокування роботи підприємства, втрата доступу до баз даних, бухгалтерських систем та поточних бізнес-процесів. Аналогічні проблеми виникають і тоді, коли слідчий суддя відмовляє у наданні дозволу на вилучення коштів, однак вони все одно вилучаються під час слідчої дії всупереч межам судового рішення.

Адвокат Дмитро Бондарчук підтримав колегу та зауважив, що існують категорії кримінальних проваджень, зокрема за статтею 212 КК, у яких доцільність проведення обшуків викликає обґрунтовані сумніви. За його словами, значний обсяг необхідної інформації у таких справах може бути отриманий іншим законним шляхом: через запити, тимчасовий доступ до документів, вилучення копій бухгалтерської документації, формування аналітичних висновків та проведення відповідних експертиз.

Представник Офісу Омбудсмана Андрій Губень повідомив, що до Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини регулярно надходять звернення громадян щодо порушення прав під час проведення обшуків. Найчастіше йдеться про відсутність належних підстав, застосування сили або інших форм впливу, а також безпідставне вилучення майна. Заходами реагування він назвав направлення запитів до прокурорів-процесуальних керівників з вимогою перевірити законність дій правоохоронних органів.

Окремий блок проблем, пов’язаних із проведенням обшуків у адвокатів, окреслила член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Анастасія Бурковська. Вона звернула увагу на випадки проведення невідкладних обшуків без завчасного повідомлення представників адвокатури, участь яких є обов’язковою процесуальною гарантією під час таких слідчих дій. У таких випадках ідеться не про захист колеги, а про недопущення витоку інформації, що становить адвокатську таємницю, та про дотримання інших гарантій адвокатської діяльності. Саме тому дотримання спеціальної процедури щодо адвокатів є питанням забезпечення права на правничу допомогу.

Погляд суддів

Суддя Кримінального касаційного суду Сергій Фомін наголосив на сталій правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої суд зобов’язаний надавати оцінку не лише результатам слідчих дій, зокрема обшуків, а й правовим та фактичним підставам для їх проведення.

У цьому ж контексті спікер критично висловився щодо недосконалості положень статті 309 КПК, яка передбачає, що скарги на ухвали слідчих суддів розглядаються під час підготовчого судового провадження. Водночас саме на цій стадії суд не уповноважений досліджувати докази у повному обсязі, що створює очевидну процесуальну колізію: право на оскарження формально існує, однак ефективний механізм перевірки доводів сторони захисту є суттєво обмеженим.

На проблемі співвідношення засади змагальності кримінального провадження та фактичної неучасті сторони захисту під час розгляду клопотань про легалізацію обшуку акцентувала увагу слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва Ірина Фролова. За її словами, коли йдеться про розгляд питання до проведення обшуку, відсутність іншої сторони ще може пояснюватися інтересами слідства, зокрема необхідністю запобігти знищенню доказів чи перешкоджанню проведенню слідчої дії. Однак коли постає питання про подальшу легалізацію вже проведеного обшуку, неможливість сторони захисту взяти участь у такому розгляді викликає серйозні сумніви з точки зору справедливого процесу та рівності сторін.

Слідча суддя цього ж суду Олена Чайка звернула увагу на проблеми, що виникають під час виконання ухвал про проведення обшуку. Вона навела приклад ситуації, коли дозвіл надається на обшук та віднайдення коштів, але не на їх безпосереднє вилучення. Якщо під час обшуку такі гроші виявляються і фактично вилучаються, постає принципове питання: яким чином встановити, що саме цей обсяг коштів дійсно був одержаний незаконним шляхом, за відсутності будь-якої попередньої індивідуалізації – серійних номерів купюр, точної суми, ознак ідентифікації тощо. У таких випадках, зауважила спікерка, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, сторона обвинувачення вже в умовах змагального процесу та за участю сторони захисту повинна повторно доводити законність усієї процедури, її доцільність, а також наявність зв’язку між вилученим майном і предметом кримінального провадження.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.