"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Як задіяти механізми ООН у справах про свавільні затримання розповіли адвокатам
Робоча група Організації Обʼєднаних Націй з питань свавільних затримань є одним із спеціальних механізмів Ради ООН з прав людини, який у певних випадках дає змогу швидше винести проблему незаконного позбавлення волі на міжнародний рівень, ніж окремі судові процедури.
Про практичні аспекти використання цього міжнародного інструменту розповіла українським адвокатам голова робочої групи Ганна Юдківська під час воркшопу «Ефективні механізми захисту права на свободу в контексті діяльності міжнародних інституцій». Захід проходив в офісі Національної асоціації адвокатів України 17 квітня.
Спікерка розповіла, що робоча група складається з п'яти незалежних експертів, які представляють географічні регіони, проводить дві закриті сесії на рік у Женеві та розглядає індивідуальні скарги щодо випадків свавільного позбавлення волі. За її словами, перевага механізму полягає у швидкості та гнучкості: робоча група здатна реагувати на факти порушення значно оперативніше, ніж традиційні судові процедури Європейського суду з прав людини (нагадаємо, Г.Юдківська у 2010–2022 роках була суддею ЄСПЛ. За її участі було ухвалено 1742 рішення, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Істоміна проти України»).
Учасники воркшопу отримали детальний розбір категорій свавільного затримання за класифікацією робочої групи: від відсутності правових підстав для арешту та переслідування за реалізацію фундаментальних свобод – до грубих порушень права на справедливий суд, дискримінаційного переслідування та тривалого адміністративного утримання без перегляду.
Практичну цінність теми підсилив розбір конкретних прикладів. Ішлося, зокрема, про справи, пов’язані з переслідуванням за антивоєнні висловлювання, а також про випадки, коли фінансові умови звільнення були настільки обтяжливими, що застава фактично перетворювалася на інструмент ув’язнення. За словами Г.Юдківської, ухвалені робочою групою висновки можуть слугувати робочим інструментом у позиції захисту – як у межах національних проваджень, так і у міжнародному вимірі.
Разом із тим, необхідно враховувати співвідношення процедур у ЄСПЛ та робочій групі. Її голова звернула увагу на процесуальні нюанси, які треба враховувати ще на етапі вибору стратегії, адже звернення до одного міжнародного механізму може впливати на можливість подальшого звернення до іншого.
Учасникам воркшопу також роз’яснили, як готувати індивідуальне звернення до Робочої групи: що має містити форма, яким повинен бути обсяг матеріалів, як відбувається комунікація з урядом і в які строки можна очікувати реакції. Окремо говорили про типові помилки, які послаблюють звернення ще до його розгляду по суті.
«В умовах, коли питання обґрунтованості тримання під вартою, справедливого судового розгляду та меж державного втручання у права людини є особливо гострими, знання міжнародних правових інструментів є практичним ресурсом захисту, – прокоментував значення воркшопу секретар Комітету НААУ з питань захисту прав людини Богдан Глядик, який модерував захід. – Цей воркшоп став частиною послідовної роботи нашого комітету зі зміцнення міжнародного виміру адвокатської практики».
Довідково: Робоча група ООН з питань свавільних затримань уповноважена розглядати випадки позбавлення волі, які можуть бути свавільними або несумісними з міжнародними стандартами у сфері прав людини. Вона надсилає термінові звернення та комунікації урядам, розглядає індивідуальні скарги, ухвалює висновки щодо свавільності затримання і здійснює візити до країн. Її мандат продовжено резолюцією Ради ООН з прав людини 60/8 від 06.10.2025 на три роки.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Воєнний стан змінив адміністративні спори — підсумки IUS PUBLICUM 2026
Під час воєнного стану в адміністративному судочинстві змінилися акценти: до податкових спорів, справ про доступ до публічної інформації, захист персональних даних та оскарження нормативно-правових актів додалися мобілізаційні питання, оскарження рішень ТЦК та СП, спори щодо відстрочок, проходження військової служби, санкцій і нових управлінських обмежень.
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.