Правові межі війни очима Червоного Хреста: про МГП говорили з адвокатами

Як працюють правила міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту та що вони означають для захисту людей і юридичної практики — про це розповідали адвокатам під час онлайн-тренінгу на тему «Міжнародне гуманітарне право. Правові межі війни».

Захід організовано Дніпропетровськими регіональними представниками Молодіжного Комітету НААУ - UNBA NextGen Алевтиною Башкєєвою, Анною Цуркан та Юлією Протопоп спільно з Товариством Червоного Хреста України.

Провідний фахівець Товариства Світлана Побережник окреслила базові рамки міжнародного гуманітарного права: коли воно застосовується, кого зобов’язує, які джерела формують правила «права війни», а також як МГП співвідноситься з міжнародним правом захисту прав людини. Окремо вона пояснила місце та функції Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у системі гуманітарного захисту під час збройних конфліктів.

Зокрема лекторка розглянула емблему Червоного Хреста як інструмент МГП і практичний маркер захисту. Вона пояснила різницю між захисним використанням емблеми, коли позначення має вказувати на медичний або духовний персонал, медичні формування чи санітарний транспорт і тим самим сигналізувати про їхній спеціальний статус за правилами війни, та розпізнавальним використанням, коли емблема позначає належність осіб або об’єктів до міжнародного руху.

У цьому контексті С.Побережник звернула увагу, що право на застосування емблеми для захисту є строго регламентованим і в мирний час, і в період збройного конфлікту. На прикладі норм Женевських конвенцій і Закону «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні» вона показала, хто саме і за яких умов може використовувати емблему як засіб правового захисту, зокрема в діяльності медичних служб і персоналу, а також у випадках залучення медичних формувань і транспорту національного товариства з дозволу та під контролем компетентної влади. Окремо йшлося про те, що охороняється не лише знак, а й назви «Червоний Хрест» і «Женевський Хрест», які не можуть застосовуватися довільно.

Практичним аспектам застосування МГП у сучасному конфлікті присвятив виступ волонтер Товариства Юрій Бондарчук. Він пояснив, як працює правовий режим окупації, які обов’язки має держава-окупант щодо цивільного населення, життєзабезпечення та медичної сфери, а також окреслив загальні підходи до розрізнення статусів осіб у МГП і до визначення об’єктів, які підлягають особливому захисту.

Зокрема він розглянув питання прямої участі цивільних у воєнних діях і пов’язані з цим юридичні наслідки. Йшлося про те, що цивільні особи користуються захистом від нападів, однак у разі безпосередньої участі у воєнних діях можуть втрачати цей захист на час такої участі. Лектор зосередився на відмежуванні прямої участі (саботаж, зведення барикад, взяття в полон, втручання в роботу компʼютерів) від дій, які можуть означати загальну підтримку воєнних зусиль, але самі по собі не становлять безпосереднього завдання шкоди супротивнику (фінансова підтримка, приготування їжі, робота на виробництві).

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.