Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд практики

У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.

Добірку підготувала член ради Комітету НААУ з питань трудового права Наталія Черевко. У матеріалі систематизовано підходи Суду у Страсбурзі до застосування статті 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та зібрано практику, яка може бути корисною адвокатам під час підготовки індивідуальних заяв.

Огляд зосереджений на чотирьох ключових процесуальних фільтрах:

• вичерпанні національних засобів правового захисту,
• дотриманні строку звернення до Суду,
• забороні повторного розгляду тотожних справ та
• недопустимості зловживання правом на індивідуальну заяву.

Матеріали добірки пояснюють, як саме ці критерії працюють у справах проти України.

До дайджесту включено низку рішень, у яких Євросуд показово окреслив межі процесуальної допустимості. Зокрема, у справі Ioppa and Others v. Ukraine, пов’язаній із трагедією рейсу MH17, ЄСПЛ наголосив на необхідності попереднього використання національних механізмів захисту. У справі SAN11, TOV v. Ukraine Суд визнав скаргу передчасною, оскільки в Україні ще тривало окреме провадження щодо компенсації за вилучене майно. А у справі Rozenblat v. Ukraine звернув увагу, що питання щодо законності негласного спостереження заявник мав порушувати насамперед у межах кримінального провадження, а не лише в адміністративних судах.

Окремий блок присвячено строкам звернення до Суду та поведінці самих заявників. У справі Yermolenko v. Ukraine ЄСПЛ відхилив заяву через пропуск строку звернення. У справі Degtyar v. Ukraine Суд пояснив межі застосування принципу res judicata, вказавши, що не кожне подальше цивільне провадження означає повторний розгляд того самого спору. А у справі Volozhanin and Znakovan v. Ukraine наголосив, що подання неправдивих фактів, які мають істотне значення для оцінки заяви, може розцінюватися як зловживання правом на індивідуальне звернення.

Матеріал буде корисним адвокатам, які здійснюють представництво у справах ЄСПЛ, оскільки містить практичні висновки щодо типових помилок, що призводять до визнання заяв неприйнятними.

Завантажити Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними можна за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.