"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
За фактом нападу на адвоката в Дніпрі відкрито провадження
Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ звернувся до правоохоронних органів у зв’язку з повідомленням адвоката про напад під час виконання ним професійних обов’язків. Відомості внесено до ЄРДР і розпочато досудове розслідування.
Інцидент стався у жовтні 2025 року, коли адвокат прибув до Дніпровської установи виконання покарань №4, де утримувався його клієнт - підозрюваний у кримінальній справі, за якого було внесено заставу і він мав вийти на волю.
Захисник передав працівниці установи відповідну довідку територіального управління Державної судової адміністрації, після чого чекав клієнта на контрольно-пропускному пункті більше пʼяти годин.
Ближче до кінця робочого дня адвокат побачив, як підзахисного ведуть під руки двоє осіб у військовій формі, поруч перебували ще кілька осіб. Він підійшов до групи, представився та повідомив, що є захисником особи, після чого спитав, що відбувається, на якій підставі клієнта утримують і куди його везуть. У відповідь йому почали грубити та відштовхувати, заявивши, що підзахисний у розшуку за ст. 210 (Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку) КУпАП і його затримують. Адвокат заперечив, що ці особи не є правоохоронцями й не мають повноважень на затримання, однак після цього штовханина переросла у напад: адвокату завдали численних ударів у обличчя та живіт і той упав на землю.
Паралельно лунали образливі та нецензурні вислови саме про його професію. З мікроавтобуса з військовим номерним знаком, куди помістили клієнта, вийшла жінка у формі, а за нею — чоловік у форменому одязі, який продовжив бити адвоката ногами та коліном по обличчю, голові та тулубу вже тоді, коли він лежав на землі. Після цього нападники сіли в автівку і залишили місце події.
Після інциденту адвокат звернувся на «102» (щоправда поліція на місце події не прибула, тому адвокат згодом надіслав заяву про злочин) і викликав швидку допомогу. Він був госпіталізований і проходив стаціонарне лікування в нейрохірургічному відділенні.
Також адвокат звернувся до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, додавши матеріали, зокрема медичні документи та відеозапис інциденту.
Оскільки описані дії мали місце під час надання адвокатом правничої допомоги клієнту, вони можуть охоплювати порушення гарантій адвокатської діяльності, передбачених ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Комітет послався на кримінально-правову кваліфікацію, зокрема вказавши на наявні ознаки умисного заподіяння захиснику легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правничої допомоги. Відповідальність за цей злочин передбачена частиною 2 ст. 398 Кримінального кодексу.
Окремо Комітет звернув увагу на міжнародні стандарти, зокрема Основні принципи ООН про роль юристів, які вимагають забезпечити адвокатам можливість виконувати професійні обов’язки без залякування, перешкод і неправомірного втручання, а у випадках загроз безпеці — гарантувати належний захист.
Відповідні листи про порушення професійних гарантій були направлені до Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області та Офісу Генпрокурора.
За повідомленням ГУНП у Дніпропетровській області за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.398 КК, та проводиться досудове розслідування.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?