НААУ розраховує на інституційний діалог у четвертій фазі проєкту Право-Justice

16 січня в рамках консультацій щодо формування мандату четвертої фази проєкту ЄС Право-Justice, який надає технічну підтримку реформам у секторі юстиції та виконанню завдань євроінтеграції, відбулася зустріч керівництва НААУ з міжнародними експертами підготовчої місії.

Предметом розмови стало збирання потреб і очікувань професійної спільноти для підтримки виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, затвердженої розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р. Розмова відбувалася в площині того, як «Право-Justice» взаємодіє з адвокатурою, чи є інституційний діалог.

Керівниця проєкту Оксана Цимбрівська повідомила, що третя фаза триває до кінця червня, паралельно йде підготовка наступної фази, а нинішня зустріч потрібна, щоб почути «візію потреб» НААУ для цілей євроінтеграції.

Свої очікування від зустрічі висловили експерти проекту Європейського Союзу. Матіяж Саловен (Словенія) сформулював запит місії: які потреби інституту адвокатури може підтримати проєкт, які виклики слід адресувати разом із європейською стороною, і який зараз стан реформування адвокатури в контексті вступу до ЄС. Реда Мольєне (Литва) наголосила на реформі правосуддя та важливості почути від НААУ виклики і запит на підтримку для досягнення цілей Дорожньої карти. А Паскаль Тюрлан (Франція) попросив надати конкретні побажання, щоб мати змогу уточнювати майбутню фазу проєкту.

У цьому контексті голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова зазначила, що адвокатура є  одним  із ключових інститутів, без якого неможливо об’єктивно оцінити якість реформ і реальний стан верховенства права. Вона прямо зафіксувала проблему: в частині адвокатури до сьогодні проєкт Право-Justice не вів системної роботи з професійною інституцією, адже була відсутня регулярна й інституційна взаємодія з НААУ як єдиною професійною організацією, визначеною законом як представник адвокатури. За її словами, підходи та рекомендації проєкту формувалися без участі і без належних консультацій з НААУ. А це створює ризик отримання результатів без належної легітимності та без відповідності європейським стандартам.

Очільниця української адвокатури нагадала, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 2012 року є сучасним і був схвально оцінений Венеційською комісією, зокрема в частині організації органів адвокатського самоврядування. Вона послалася на зобов’язання України при вступі до Ради Європи, де йшлося про захист статусу правничої професії законом, інституційне представництво адвокатури професійною асоціацією, а також про те, що держава зобовʼязана забезпечити гарантії для професії, але не має керувати адвокатурою і підміняти її самоврядування. Окремо Л.Ізовітова зазначила, що незалежність адвокатури закріплена в Конституції України, тож Дорожню карту слід розглядати як інструмент удосконалення, а не послаблення інституції.

Далі голова НААУ, РАУ повідомила про кроки Ради адвокатів України щодо реалізації Дорожньої карти в межах чинного законодавства: ухвалення рішення про створення робочої групи на базі НААУ, затвердження програми. Вона зазначила про початок імплементації європейських стандартів у регулюванні доступу іноземних адвокатів, вказала на практику щорічного оприлюднення фінансових і статистичних звітів органів адвокатського самоврядування, систему внутрішнього фінансового контролю ревізійними комісіями, зміни до регламенту ВКДКА, опрацювання концепції цифрового тестування і вдосконалення кваліфікаційних процедур. Пріоритетами сьогоднішньої роботи Л.Ізовітова назвала гарантії адвокатської діяльності і захист адвокатів, недопущення ототожнення адвоката з клієнтом, протидію використанню мобілізаційних процедур як форми тиску та розробку механізмів швидкого реагування.

Крім цього, базовою лінією Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката. НААУ здійснила її переклад українською мовою, а РАУ доручила підготувати звернення до Президента, Верховної Ради та Кабміну щодо якнайшвидшого підписання і ратифікації цього міжнародного договору.

Наявні проблеми у цьому напрямі окреслив заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, який брав безпосередню участь у розробці міжнародного договору. На його думку, підписання Конвенції блокує тимчасове керівництво Міністерства юстиції. Очікується, що до кінця лютого з’явиться професійний міністр юстиції, який припинить маніпуляції.

В.Гвоздій наголосив, що до Конвенції поняття європейських стандартів організації адвокатури не існувало. Конвенцію він назвав першим у світі за останні 200 років документом, який встановив стандарти організації адвокатської професії, відкритим для підписання і ратифікації, зокрема, й третіми країнами. Він також сказав, що українське законодавство є одним із найкращих у Європі щодо регулювання професії адвоката, і навів приклади відмінностей між юрисдикціями. Окремо він звернув увагу, що не всі адвокатури Європи є незалежними, і навів приклад Німеччини, де, за його словами, акти адвокатури як самоврядного інституту мають верифікуватися Міністерством юстиції. Заступник голови НААУ зазначив, що українська адвокатура в 2012 році отримала повну незалежність від держави, і з того часу існують сили та інституції, яким не подобається незалежна адвокатура, на яку не можна впливати.

Він звернув увагу, що в умовах війни інформаційний простір став вразливим до цілеспрямованих впливів. Починаючи з 2023 року НААУ стикається з системними інформаційними атаками, які вибудовуються через повторювані наративи. До них, на жаль, залучаються окремі громадські організації. І на офіційному рівні трапляються спроби підміняти інституційне представництво адвокатури участю представників цих організацій або її окремих членів.

На завершення В.Гвоздій зазначив, що адвокатура України є частиною європейської адвокатської спільноти і має досвід співпраці з європейськими колегами

М.Саловен подякував представникам української адвокатури за виступи, зазначивши, що експерти розуміють висловлені зауваження, зокрема, щодо незалежності адвокатури, адже бачить подібні виклики у своїй країні. Він запитав, які форми подальшої підтримки НААУ бачить у межах продовження проєкту.

У відповідь В.Гвоздій подякував за готовність долучатися до процесу та зазначив, що НААУ визначена виконавцем Дорожньої карти разом із парламентом і Міністерством юстиції. Він нагадав, що для забезпечення руху процесу Рада адвокатів України утворила робочу групу, до складу якої увійшли члени профільного парламентського комітету, представники центрального і регіональних органів адвокатського самоврядування та міжнародні експерти найвищого рівня. Водночас, Мінʼюст ініціював урядове рішення про формування власної групи, яка фактично дублюватиме роботу і не передбачає належної участі НААУ.

В.Гвоздій пов’язав таке дублювання зі спробами контролювати інститут адвокатури та підкреслив, що незалежність доводиться відстоювати. У цьому контексті він згадав попередні ініціативи, які, на його переконання, були спрямовані на ослаблення єдиної професійної організації шляхом поділу на регіональні структури, і зазначив, що тоді парламент їх не підтримав. Завершуючи відповідь, він заявив, що НААУ не відмовляється від співпраці та сприяння, але очікує професійного підходу, поваги та чесної позиції у комунікаціях із проєктом Право-Justice.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.