Європейський вимір трудового права: адвокати обговорили адаптацію до стандартів ЄС

Як під час війни захистити трудові права? Коли призупинення договору є незаконним? Як посилатися на норми ЄС і МОП у суді? В умовах воєнного стану та євроінтеграції адвокатам доводиться щоразу шукати нові підходи до захисту працівників.

Відповіді на ці запитання шукали учасники круглого столу, що нещодавно відбувся у Національній асоціації адвокатів України. Захід був присвячений обговоренню нових методичних матеріалів НААУ і став майданчиком для аналізу актуальних викликів у сфері трудового права.

Голова Комітету НААУ з трудового права Вікторія Поліщук, яка модерувала захід, нагадала учасникам про два методичні посібники, підготовлені членами її комітету, а також Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури НААУ, і які були презентовані у травні:

• «Робота адвоката з трудовим законодавством воєнного стану»;
• «Трудове право ЄС: основне для українського адвоката».

Ці матеріали містять аналіз актуальних проблем, з якими стикаються адвокати: мобілізація, звільнення, призупинення договорів, переведення працівників, контроль за дотриманням законодавства.

Окрему увагу В.Поліщук приділила питанню імплементації європейських стандартів у сфері праці. Вона зауважила, що вже сьогодні українські адвокати у своїй роботі можуть і мають посилатися на положення директив, конвенцій МОП і норм Європейської соціальної хартії. Ці документи не лише підтверджують правову позицію, а й підсилюють аргументацію в суді, особливо в умовах адаптації законодавства до вимог ЄС.

Член Ради Комітету Дмитро Навроцький зосередився на двох аспектах: перевірках Держпраці та звільненні керівників у воєнний час. Він пояснив, що попри заявлений мораторій на перевірки, на практиці повідомлення про позапланові заходи продовжують надходити. У методичних матеріалах викладено рекомендації щодо дій роботодавця — зокрема у випадках, коли перевіряючі перевищують свої повноваження. Окремо доповідач розкрив алгоритм звільнення керівника ТОВ у ситуації, коли засновники не здійснюють управління: як організувати загальні збори, подати позов, сформулювати вимоги про припинення трудових відносин і вилучення запису з реєстру, а також як забезпечити виконання рішення через державного реєстратора.

Питання звільнення за власним бажанням під час воєнного стану проаналізувала членкиня Ради Комітету Ганна Лисенко. Вона окреслила проблемні аспекти застосування ст. 38 КЗпП, зокрема у випадках, коли працівник посилається на поважні причини для негайного звільнення. На прикладі реальних судових справ спікерка показала, як доводити порушення з боку роботодавця — наприклад, затримку зарплати, незаконний простій чи позбавлення премії, — та добиватися не лише визнання припинення трудових відносин, а й виплати вихідної допомоги. Окрему увагу вона приділила новим обмеженням у строках стягнення середнього заробітку, а також типових помилках, яких припускаються як працівники, так і роботодавці при оформленні таких звільнень.

Судову практику щодо призупинення дії трудового договору (правової конструкції, запровадженої під час війни) розглянула членкиня Центру Наталія Черевко. Вона нагадала, що з червня 2024 року діє оновлена редакція ст. 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачає 90-денний строк призупинення з можливістю продовження лише за згодою сторін. На прикладах рішень судів доповідачка показала, як роботодавці зловживають цією нормою — зокрема, призупиняють договір попри наявність роботи або формально оформлюють простій, а потім переводять на призупинення. Серед типових порушень — відсутність належного обґрунтування, порушення порядку оформлення наказів і вибіркове застосування до окремих працівників. Судові рішення підтверджують, що такі дії визнаються незаконними, а працівникам може бути присуджено компенсацію у вигляді середнього заробітку.

Членкиня Центру Анастасія Якімова представила огляд ключових конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною, та пояснила, як адвокати можуть використовувати їх у трудових спорах. Зокрема, вона навела приклади застосування конвенцій № 100 про рівне винагородження, № 111 про дискримінацію, № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця і № 81 про інспекцію праці у промисловості і торгівлі. Доповідачка підкреслила, що положення цих актів інтегровані в українське законодавство — зокрема, у Кодекс законів про працю та Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», — і можуть слугувати правовою основою в суді. Вона також звернула увагу на те, що державні органи, в тому числі Держпраці, посилаються на норми МОП у своїй практиці, наприклад, щодо захисту джерела скарги при перевірках.

На застосуванні директив Європейського Союзу у сфері праці зосередила увагу членкиня Ради Комітету Наталія Кайда. Вона пояснила, що ці акти встановлюють мінімальні стандарти, обов’язкові для імплементації, і можуть використовуватись як джерело правової аргументації в адвокатській практиці. Зокрема, йшлося про директиви, які регулюють колективні звільнення, процедури вивільнення, гарантій працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, заборони дискримінації, заборони звільнення вагітних працівниць. Доповідачка наголосила, що посилання на ці акти в процесуальних документах адвокатів сприяє формуванню судової практики, яка враховує європейські стандарти.

До дискусії долучився також представник Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини Юрій Іванов. Він зауважив, що директиви ЄС дедалі активніше використовуються не лише адвокатами, а й державними органами — насамперед при аналізі законопроектів, підготовці рекомендацій та оцінці відповідності українського законодавства європейським стандартам. Зокрема, директиви ЄС і конвенції МОП уже були використані в зауваженнях до проектів Трудового та Соціального кодексів, а також у рекомендаціях щодо встановлення мінімальної заробітної плати.

На проблеми звільнення керівників підприємств, зокрема у випадках, коли повноваження органів управління фактично не реалізуються, звернув увагу член Центру Євген Колосовський. Він наголосив на важливості дотримання корпоративних процедур — зокрема перевірки повноважень директора згідно зі статутом. Окремо доповідач порушив тему фахової підготовки юристів у сфері трудового права, відзначивши, що сучасні освітні програми виділяють для цієї галузі недостатню кількість годин (кредитів), а без знання кадрової роботи правник не зможе ефективно захищати ні працівника, ні роботодавця.

Доцентка кафедри трудового, екологічного та аграрного права Прикарпатського національного університету Наталія Кохан акцентувала увагу на фундаментальних конвенціях МОП, які мають першочергове значення для адаптації українського трудового законодавства до міжнародних стандартів. Вона наголосила, що ці документи формують загальний каркас захисту трудових прав у транскордонних правовідносинах, особливо коли працівник, роботодавець і місце виконання роботи належать до різних юрисдикцій. Н.Кохан також порушила питання належного використання практики ЄСПЛ як джерела права у трудових спорах і підкреслила важливість уніфікованого тлумачення міжнародних норм для забезпечення належного рівня правової визначеності.

Огляд трьох ключових директив ЄС, які мають стати базовим орієнтиром для українських адвокатів, представила членкиня Центру Катерина Цупка. Йдеться про директиву 2003/88/ЄС щодо організації робочого часу, директиву 97/81/ЄС про неповну зайнятість та директиву 2008/104/ЄС щодо тимчасового працевлаштування через агентства. Вона детально пояснила, які гарантії вони встановлюють — зокрема, щодо мінімального відпочинку, умов оплати праці, рівного ставлення до працівників на неповному чи тимчасовому контракті, а також заборони стягнення плати за працевлаштування. Цупка наголосила, що попри відсутність прямої імплементації цих директив в Україні, адвокати вже сьогодні можуть використовувати їх у правових позиціях як еталон європейських стандартів.

Підсумовуючи зустріч, В.Поліщук наголосила, що обговорювані методичні матеріали вже сьогодні використовуються адвокатами у судових засіданнях, навчальних програмах і правопросвітницькій роботі. Вони містять не лише юридичні положення, а й готові алгоритми дій, структуровану судову практику, приклади з реальних справ і посилання на міжнародні джерела.

Учасники круглого столу погодилися, що поширення таких напрацювань сприяє формуванню єдиних професійних стандартів і підвищує спроможність адвокатської спільноти реагувати на нові виклики в умовах війни та євроінтеграції.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.