Як захистити інвестиції у криптовалюту: ризики, практика й роль адвоката

Ринок віртуальних активів в Україні розвивається швидко, випереджаючи нормативне регулювання. Відсутність чіткої законодавчої бази, суперечлива судова практика й нові шахрайські схеми створюють виклики для власників цифрових активів і юристів.

Обговорити нагальні проблеми та виробити спільні підходи до правового захисту інвестицій у криптовалюту юристи й фахівці різних сфер зібралися 11 червня на круглому столі «Ринок віртуальних активів. Як захистити інвестиції?», що відбувся у Національній асоціації адвокатів України.

Ініціатором заходу виступив Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів. Модерував зустріч член Ради Комітету Денис Нагорнюк. У вступному слові він підкреслив важливість співпраці адвокатів, правоохоронців, державних органів та бізнесу для посилення правових гарантій на ринку цифрових активів.

Про роль адвокатів

Виклики, з якими стикаються адвокати, працюючи зі справами, що стосуються криптовалюти чи інших цифрових активів, окреслив член Ради Комітету Павло Шиков. За його словами, кількість таких справ — як кримінальних, так і цивільних — невпинно зростає, що вимагає від адвокатів специфічних знань і навичок.

Особливу увагу спікер звернув на особливості представництва клієнтів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом криптоактивів або їх викраденням. Він зазначив, що, попри активну роботу кіберполіції та наявність спеціалізованих підрозділів, фахівців для розслідування подібних злочинів досі бракує. Це покладає на адвоката додатковий обсяг роботи — зокрема, проведення блокчейн-аналізу для формування доказової бази та підготовки процесуальних документів з урахуванням цифрових реалій.

Окремо адвокат зупинився на цивільно-правових спорах, у яких дедалі частіше постає питання розподілу віртуальних активів під час розірвання шлюбу чи їх спадкування. Такі справи ще не мають усталеної практики, тому вимагають від юристів уважності до деталей і розуміння специфіки обігу криптоактивів.

Про міжнародну співпрацю

На ключові аспекти міжнародної взаємодії під час розслідування незаконної діяльності з використанням віртуальних активів звернув увагу перший заступник начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції Євген Панченко. Він підкреслив, що сучасна злочинність у сфері криптоактивів не знає кордонів, тож ефективне переслідування винних потребує швидкої та злагодженої співпраці між правоохоронними органами різних країн.

Є.Панченко наголосив на необхідності об’єднання зусиль для міжнародного розшуку активів, розвитку цифрових інструментів для обміну доказами й спільного аналізу злочинних схем.

Учасники круглого столу погодилися, що адвокати також мають враховувати ці особливості під час збирання доказів і захисту інтересів клієнтів у справах із міжнародним елементом.

Про арешт і його скасування

Членкиня Ради Комітету НААУ Альона Радєва зосередилася на темі арешту та скасування арешту віртуальних активів у кримінальному провадженні. Вона підкреслила, що, попри відсутність спеціального закону, криптоактиви дедалі частіше фігурують як об’єкти арешту, що створює низку практичних і правових проблем як для сторони обвинувачення, так і для захисту.

Спікерка звернула увагу на те, що судова практика в цьому сегменті ще формується і нерідко демонструє перевагу інтересів держави над правами власника активів. Адвокат, який представляє потерпілого, має можливість ініціювати арешт криптоактивів, проте успіх такого клопотання залежить від повноти доказів та наявності підозрюваного. Тому адвокати мають ретельно обґрунтовувати клопотання про арешт або його скасування.

А.Радєва наголосила, що у випадках, коли арешт накладається без достатнього правового підґрунтя або належного доказового забезпечення, існує реальна перспектива його оскарження. Особливо це актуально, якщо арешт обґрунтовано лише необхідністю зберегти речові докази, тоді як криптоактиви мають нематеріальний і неіндивідуалізований характер.

Про виконання рішень

Основні проблеми, з якими стикаються виконавці під час звернення стягнення на віртуальні активи, окреслив приватний виконавець Іван Жаботинський. Він наголосив, що навіть за наявності судових рішень та постанов фактичне виконання залишається складним через відсутність чіткої процедури й недостатню регламентацію взаємодії з криптобіржами.

І.Жаботинський поділився власним досвідом запитів до популярних бірж: деякі платформи відповідають лише через спеціалізовані портали або формуляри, інші не реагують взагалі чи вимагають додаткових рішень для арешту або обміну активів у фіатні гроші. Окрім цього, складність додає вимога оформлення всіх документів англійською мовою, що часто призводить до залишення звернень без розгляду.

За його словами, система виконавчого провадження в Україні поки не готова ефективно працювати з цифровими активами. Для вирішення цієї проблеми потрібні законодавчі зміни, запровадження стандартів взаємодії з біржами та створення спеціальних інструментів для виконавців.

Про аналіз транзакцій

Віцепрезидент із контактів з правоохоронними органами компанії GlobalLedger Владислав Цвіркун представив можливості спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з криптоактивами. Він розповів про інструменти, що дозволяють перевіряти джерела походження коштів, виявляти схеми відмивання грошей та проводити криміналістичний аналіз блокчейну.

В.Цвіркун підкреслив, що сучасні технології дають змогу знаходити зв’язки між гаманцями, які належать одній особі або організації, навіть якщо власники намагаються приховати свою ідентичність. Для цього використовуються алгоритми кластеризації та маркування транзакцій.

За словами експерта, такі програмні рішення вже активно застосовуються правоохоронними органами й можуть стати ефективним інструментом для адвокатів, які супроводжують справи, пов’язані з обігом віртуальних активів.

Про ризики AML

Економіко-правові ризики для України через відсутність належного регулювання ринку віртуальних активів окреслила експерт міжнародних проєктів ООН з протидії відмиванню коштів Тетяна Дмитренко. Вона зупинилася на таксономії криптоактивів, ліцензуванні, реєстрації та формуванні законодавства ЄС і України у сфері цифрових фінансів.

Т.Дмитренко наголосила, що з розвитком нових технологій зростають і потенційні загрози: від складних шахрайських схем до використання мем-коїнів і скам-проєктів для незаконного збагачення. Зокрема, було наведено приклади масштабних афер із використанням популярних тем для швидкого залучення інвестицій.

За словами експертки, відсутність чіткої і сучасної нормативної бази у сфері криптоактивів створює суттєві ризики для фінансової стабільності держави, ускладнює роботу як українських, так і міжнародних фахівців та підвищує вразливість ринку до легалізації злочинних доходів.

Про регулювання та оподаткування

Радниця голови НКЦПФР Віта Форсюк окреслила ключові напрями законодавчого регулювання та оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні. Вона зупинилася на структурі законопроєкту № 10225-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні», що визначає основні підходи до ліцензування, нагляду за ринком, захисту інвесторів і боротьби з ринковими зловживаннями.

В.Форсюк наголосила на важливості чіткого визначення видів токенів і провайдерів послуг, пов’язаних з обігом криптоактивів, а також на впровадженні вимог до прозорості та звітності. Особливу увагу учасників круглого столу привернуло обговорення оподаткування операцій із цифровими активами та визначення кола операцій, що підлягатимуть або не підлягатимуть оподаткуванню.

Окремо експертка зазначила, що пільги для фізичних осіб-інвесторів, питання податкового адміністрування та правові нюанси переходу права власності на цифрові активи потребують подальшого опрацювання і вдосконалення для забезпечення фінансової стабільності та привабливості українського ринку.

***

Дискусія показала, що для реального захисту інвестицій у криптовалюту потрібне не лише оновлення законодавства та розвиток судової практики, а й впровадження чітких процедур арешту й виконання рішень щодо цифрових активів, налагодження міжнародної співпраці та застосування сучасних аналітичних інструментів. Адвокати вже сьогодні відіграють ключову роль у формуванні доказової бази, супроводі таких справ і захисті інтересів клієнтів на ринку віртуальних активів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.