"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Письмове провадження за КПК має ураховувати права сторін – НААУ

Інститут письмового провадження, хоча й передбачений ст. ст. 406, 435 КПК, на практиці майже не застосовується під час розгляду кримінальних справ. Зокрема, через обмежену кількістю питань, які можуть вирішуватись у такому порядку.
Виправити ситуацію запропонували народні депутати, які внесли до Верховної Ради проект Закону № 13178 від 16.04.2025 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій».
Документом пропонується закріпити визначення письмового провадження. Ним позначатиметься розгляд і вирішення апеляційного або касаційного провадження або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної або касаційної інстанції без участі учасників кримінального провадження та проведення судового засідання на підставі матеріалів кримінального провадження у випадках, встановлених КПК.
Також закладаються законодавчі підстави для розширення сфери його застосування. Наприклад, виключно у письмовому провадженні вирішуватимуться питання про направлення кримінального провадження між судами різних рівнів і юрисдикцій, у тому числі між апеляційними судами. Ці питання розвʼязуватиме колегія суддів Касаційного кримінального суду ВС за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановлятиметься вмотивована ухвала.
Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності звернувся до Національної асоціації адвокатів України з проханням надати оцінку законодавчій ініціативі.
Підтримавши загальну ідею законодавчого врегулювання інституту письмового провадження як такого, що може сприяти підвищенню ефективності та оперативності здійснення кримінального судочинства, у НААУ запропонували низку доповнень та уточнень.
Зокрема, адвокати звернули увагу на те, що визначення терміну «письмове провадження», позбавлене вказівки на необхідність згоди учасників такого провадження. А це прямо суперечить диспозитивному характеру кримінального процесу, у межах якого сторони кримінального провадження повинні мати право самостійно та вільно вирішувати, чи бажають вони брати участь у судовому засіданні безпосередньо, чи надають згоду на його проведення без їх участі, на підставі письмових матеріалів.
Що стосується направлення ККС кримінального провадження між судами різних рівнів і юрисдикцій, то воно несе в собі низку ризиків, що можуть мати негативний вплив на забезпечення справедливості судового розгляду. Визначення підсудності (як і підслідності в досудовому розслідуванні) є ключовим процесуальним інструментом, який може суттєво вплинути на перебіг кримінального провадження, права сторін і результати розгляду справи по суті.
Питання направлення кримінального провадження часто виникає в умовах конфлікту позицій між сторонами, потребує врахування додаткових обставин, які не завжди можуть бути належно оцінені на підставі лише письмових документів.
У НААУ наголосили, що проведення розгляду виключно в письмовому провадженні унеможливлює або суттєво обмежує реалізацію принципів змагальності та диспозитивності, а також позбавляє учасників процесу можливості оперативно реагувати на аргументи опонентів, надавати додаткові пояснення чи уточнення в усній формі. А це суперечить принципу верховенства права та може призвести до нерівності процесуальних можливостей.
Тож з метою збереження балансу між оперативністю розгляду та дотриманням принципів справедливого судового розгляду адвокати запропонували передбачити можливість проведення розгляду питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого як у письмовому, так і в усному провадженні — залежно від наявності заперечень та волевиявлення учасників провадження.
Повністю зауваження НААУ до проекту закону №13178 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Навчання
Адвокатам пояснили, як відрізнити втому від виснаження
Ментальне здоров’я — тема, яка для багатьох досі звучить як щось абстрактне. Але у правничій професії це щоденна реальність: стрес, високе навантаження, відповідальність за чужі долі.

Дискусія
Партнерство для відбудови: у НААУ обговорили новий закон про ППП
Публічно-приватне партнерство розглядається як один із ключових інструментів відновлення України, але на практиці його механізми залишаються складними, малозрозумілими і часто неефективними.

Гарантії діяльності
Захищав поліцейських — опинився в частині: адвоката мобілізували…
Адвоката, який спеціалізується на захисті прав правоохоронців і неодноразово вигравав справи проти поліції, мобілізували під час виконання професійних обов’язків. Напередодні в реєстрі «Оберіг» з’являлося повідомлення про порушення ним правил військового обліку, а чинну відстрочку було скасовано. Адвоката затримали, доставили до ТЦК та СП, побили та відправили до військової частини.

Видання
7 загроз для цифрової безпеки адвоката: посібник з протидії
У цифрову добу адвокатська діяльність потребує надійного кіберзахисту. Адже адвокатська таємниця охоплює всю інформацію про клієнта, а її розголошення загрожує втратами довіри, репутації й навіть дисциплінарною відповідальністю.

Дискусія
Переваг недостатньо: чому малим аграріям важко експортувати?
Україна має природні передумови для розвитку аграрного експорту — чорноземи, сприятливий клімат, що дозволяє отримувати по кілька врожаїв на рік, вигідне географічне розташування, дешеву робочу силу. Але для малих виробників ці переваги часто не працюють.

Дискусія
Європейський вимір трудового права: адвокати обговорили адаптацію…
Як під час війни захистити трудові права? Коли призупинення договору є незаконним? Як посилатися на норми ЄС і МОП у суді? В умовах воєнного стану та євроінтеграції адвокатам доводиться щоразу шукати нові підходи до захисту працівників.

Підтримка
Українцям допоможуть подати заяви до реєстру збитків RD4U
Українці, які зазнали шкоди через агресію РФ, можуть отримати безоплатну допомогу у підготовці заяв до Реєстру збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U). Надання такої підтримки розпочала правова платформа PravoVsim.

Дискусія
Адвокати з’ясували чи є потреба у кодифікації соціального…
Соціальна політика в Україні тривалий час розвивалася фрагментарно, без єдиної концептуальної основи. В умовах воєнного стану, масового внутрішнього переміщення, економічних втрат і трансформації трудових відносин ці розпорошеність та несистемність стали критичною проблемою.