"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Письмове провадження за КПК має ураховувати права сторін – НААУ

Інститут письмового провадження, хоча й передбачений ст. ст. 406, 435 КПК, на практиці майже не застосовується під час розгляду кримінальних справ. Зокрема, через обмежену кількістю питань, які можуть вирішуватись у такому порядку.
Виправити ситуацію запропонували народні депутати, які внесли до Верховної Ради проект Закону № 13178 від 16.04.2025 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій».
Документом пропонується закріпити визначення письмового провадження. Ним позначатиметься розгляд і вирішення апеляційного або касаційного провадження або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної або касаційної інстанції без участі учасників кримінального провадження та проведення судового засідання на підставі матеріалів кримінального провадження у випадках, встановлених КПК.
Також закладаються законодавчі підстави для розширення сфери його застосування. Наприклад, виключно у письмовому провадженні вирішуватимуться питання про направлення кримінального провадження між судами різних рівнів і юрисдикцій, у тому числі між апеляційними судами. Ці питання розвʼязуватиме колегія суддів Касаційного кримінального суду ВС за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановлятиметься вмотивована ухвала.
Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності звернувся до Національної асоціації адвокатів України з проханням надати оцінку законодавчій ініціативі.
Підтримавши загальну ідею законодавчого врегулювання інституту письмового провадження як такого, що може сприяти підвищенню ефективності та оперативності здійснення кримінального судочинства, у НААУ запропонували низку доповнень та уточнень.
Зокрема, адвокати звернули увагу на те, що визначення терміну «письмове провадження», позбавлене вказівки на необхідність згоди учасників такого провадження. А це прямо суперечить диспозитивному характеру кримінального процесу, у межах якого сторони кримінального провадження повинні мати право самостійно та вільно вирішувати, чи бажають вони брати участь у судовому засіданні безпосередньо, чи надають згоду на його проведення без їх участі, на підставі письмових матеріалів.
Що стосується направлення ККС кримінального провадження між судами різних рівнів і юрисдикцій, то воно несе в собі низку ризиків, що можуть мати негативний вплив на забезпечення справедливості судового розгляду. Визначення підсудності (як і підслідності в досудовому розслідуванні) є ключовим процесуальним інструментом, який може суттєво вплинути на перебіг кримінального провадження, права сторін і результати розгляду справи по суті.
Питання направлення кримінального провадження часто виникає в умовах конфлікту позицій між сторонами, потребує врахування додаткових обставин, які не завжди можуть бути належно оцінені на підставі лише письмових документів.
У НААУ наголосили, що проведення розгляду виключно в письмовому провадженні унеможливлює або суттєво обмежує реалізацію принципів змагальності та диспозитивності, а також позбавляє учасників процесу можливості оперативно реагувати на аргументи опонентів, надавати додаткові пояснення чи уточнення в усній формі. А це суперечить принципу верховенства права та може призвести до нерівності процесуальних можливостей.
Тож з метою збереження балансу між оперативністю розгляду та дотриманням принципів справедливого судового розгляду адвокати запропонували передбачити можливість проведення розгляду питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого як у письмовому, так і в усному провадженні — залежно від наявності заперечень та волевиявлення учасників провадження.
Повністю зауваження НААУ до проекту закону №13178 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Гарантії діяльності
Процес підписання Конвенції про захист професії адвоката зрушив з…
Підписання Україною Конвенції про захист професії адвоката, що була ухвалена Радою Європи 12 березня 2025 року, затримується через відсутність офіційного перекладу. Але міністр юстиції обіцяє передати документ до МЗС для його подальшого затвердження.

Видання
Сімейне право у фокусі: дайджест за ІІ квартал 2025 року
Комітет НААУ з питань сімейного права оприлюднив бюлетень за квітень–червень 2025 року. У ньому систематизовано основні зміни законодавства, названо проекти нормативних актів, докладно проаналізовано актуальну судову практику національних судів і ЄСПЛ.

Гарантії діяльності
Зростає кількість випадків ототожнення адвокатів із клієнтами –…
Адвокатів дедалі частіше намагаються зробити заручниками політичних процесів, ототожнюючи їх із підзахисними. Такі дії підривають незалежність професії, створюють атмосферу залякування, внаслідок чого громадяни України позбавляються права на захист.

Cудова практика
Межі партійної дисципліни дослідив ЄСПЛ (аналіз рішення)
Мандат народного депутата України належить народу, а не партії, і остання не може свавільно «анулювати» волевиявлення виборців. Імперативний мандат суперечить європейським демократичним цінностям та стандартам.

Гарантії діяльності
Мобілізація адвоката для перешкоджання діяльності є злочином –…
Національна асоціація адвокатів України звернулася до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення злочинів у зв’язку з подіями навколо мобілізації адвоката. Його затримали під час виконання професійних обов’язків, утримували без пояснень, побили й відправили до військової частини, попри чинну відстрочку від служби.

Взаємодія
Адвокати та поліграфологи розширюють партнерство
Національна асоціація адвокатів України та Національна асоціація поліграфологів України підписали Меморандум про співпрацю. Документ спрямований на посилення взаємодії між фахівцями у сфері правничої допомоги та судово-психологічних досліджень із використанням поліграфа.

Дискусія
Перетин кордону під час воєнного стану: адвокатка відповіла на…
Хто може перетнути державний кордон України під час воєнного стану? Чи потрібна згода батьків для виїзду з дитиною? Чи мають право на виїзд юнаки 16–18 років, чоловіки від 18 до 25, заброньовані працівники та жінки-військовозобов’язані?

Дискусія
Війна і цивільний процес: як адвокатам орієнтуватися у змінній…
Повномасштабна війна актуалізувала проблему цивільного процесу: якщо одна зі сторін мобілізована, справа має бути зупинена. Це стосується навіть розлучень, аліментів чи спадщини. Верховний Суд намагається знайти баланс, але наскільки вдало?