|
10:19 Чт 05.06.25 |
Письмове провадження за КПК має ураховувати права сторін – НААУ |
|
Інститут письмового провадження, хоча й передбачений ст. ст. 406, 435 КПК, на практиці майже не застосовується під час розгляду кримінальних справ. Зокрема, через обмежену кількістю питань, які можуть вирішуватись у такому порядку. Виправити ситуацію запропонували народні депутати, які внесли до Верховної Ради проект Закону № 13178 від 16.04.2025 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій». Документом пропонується закріпити визначення письмового провадження. Ним позначатиметься розгляд і вирішення апеляційного або касаційного провадження або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної або касаційної інстанції без участі учасників кримінального провадження та проведення судового засідання на підставі матеріалів кримінального провадження у випадках, встановлених КПК. Також закладаються законодавчі підстави для розширення сфери його застосування. Наприклад, виключно у письмовому провадженні вирішуватимуться питання про направлення кримінального провадження між судами різних рівнів і юрисдикцій, у тому числі між апеляційними судами. Ці питання розвʼязуватиме колегія суддів Касаційного кримінального суду ВС за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановлятиметься вмотивована ухвала. Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності звернувся до Національної асоціації адвокатів України з проханням надати оцінку законодавчій ініціативі. Підтримавши загальну ідею законодавчого врегулювання інституту письмового провадження як такого, що може сприяти підвищенню ефективності та оперативності здійснення кримінального судочинства, у НААУ запропонували низку доповнень та уточнень. Зокрема, адвокати звернули увагу на те, що визначення терміну «письмове провадження», позбавлене вказівки на необхідність згоди учасників такого провадження. А це прямо суперечить диспозитивному характеру кримінального процесу, у межах якого сторони кримінального провадження повинні мати право самостійно та вільно вирішувати, чи бажають вони брати участь у судовому засіданні безпосередньо, чи надають згоду на його проведення без їх участі, на підставі письмових матеріалів. Що стосується направлення ККС кримінального провадження між судами різних рівнів і юрисдикцій, то воно несе в собі низку ризиків, що можуть мати негативний вплив на забезпечення справедливості судового розгляду. Визначення підсудності (як і підслідності в досудовому розслідуванні) є ключовим процесуальним інструментом, який може суттєво вплинути на перебіг кримінального провадження, права сторін і результати розгляду справи по суті. Питання направлення кримінального провадження часто виникає в умовах конфлікту позицій між сторонами, потребує врахування додаткових обставин, які не завжди можуть бути належно оцінені на підставі лише письмових документів. У НААУ наголосили, що проведення розгляду виключно в письмовому провадженні унеможливлює або суттєво обмежує реалізацію принципів змагальності та диспозитивності, а також позбавляє учасників процесу можливості оперативно реагувати на аргументи опонентів, надавати додаткові пояснення чи уточнення в усній формі. А це суперечить принципу верховенства права та може призвести до нерівності процесуальних можливостей. Тож з метою збереження балансу між оперативністю розгляду та дотриманням принципів справедливого судового розгляду адвокати запропонували передбачити можливість проведення розгляду питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого як у письмовому, так і в усному провадженні — залежно від наявності заперечень та волевиявлення учасників провадження. Повністю зауваження НААУ до проекту закону №13178 можна переглянути за посиланням. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені |
|