Незалежність суддів: пріоритет, який досі не став реальністю

Захист суддів від втручання — у пріоритеті, але ефективність на практиці викликає питання. Про забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя говорили у Вищій раді правосуддя.

11 квітня відбулося засідання робочої групи ВРП з питань розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

До складу робочої групи крім членів ВРП входять представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Офісу Генерального прокурора, секретаріату Вищої ради правосуддя, Громадської ради доброчесності, Міжрегіонального експертного центру Pro Justice. Адвокатуру у складі групи представляв заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентин Гвоздій.

Суддя Конституційного Суду, представник від України у Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко презентував висновки КРЄС щодо міжнародних стандартів судоустрою та гарантій незалежності суддів. Він нагадав, що цього року відзначається 25-та річниця ухвалення першого висновку КРЄС «Стандарти незалежності судової влади». Попри те, що висновки КРЄС належать до категорії «м’якого права», завдяки їх послідовному застосуванню Європейським судом з прав людини, вони набули нормативної сили та слугують дороговказами для реформ у сфері правосуддя в багатьох країнах.

Учасники робочої групи також заслухали інформацію про стан виконання Плану заходів щодо імплементації рекомендацій Європейської комісії для ефективного функціонування судової влади. З відповідною доповіддю виступив начальник відділу міжнародного співробітництва та взаємодії з органами державної влади секретаріату ВРП Владислав Гуртенко.

Член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич поінформував про завершення анонімного опитування суддів, ініційованого робочою групою у листопаді 2024 року. Метою опитування було вивчення сприйняття незалежності судової влади самими суддями та визначення проблемних питань, які потребують вирішення. У дослідженні взяли участь 588 респондентів, що становить 12,44 % від загальної кількості суддів, які здійснюють правосуддя (за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на 1 січня 2025 року — 4723 особи).

За період з 23 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року до Служби дисциплінарних інспекторів надійшло 13383 дисциплінарних скарг. Такі статистичні дані навели керівник служби Тарас Кузик та його заступниця Вікторія Недибалюк. Вони розповіли, що дисциплінарними інспекторами за цей період розглянуто одноособово та дисциплінарними палатами (за висновками дисциплінарних інспекторів) 2 273 скарг, залишок нерозглянутих становить 11110 скарг.

Члени робочої групи визнали доцільним ініціювати питання щодо внесення змін до чинного законодавства, зокрема до положень, які зобов’язують суддів повідомляти про втручання в їхню діяльність до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора. Підставою для обговорення цього питання стали узагальнені дані, отримані від Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, стосовно результатів досудового розслідування та судових проваджень за повідомленнями суддів про втручання у здійснення правосуддя. З 12 листопада 2016 року по 31 грудня 2023 року було отримано 2 167 таких повідомлень.

Як зазначила суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова, за попередніх п’ять років було порушено 430 кримінальних проваджень про втручання у діяльність судових органів, 19 проваджень передано до суду, і винесено лише одне судове рішення. Це свідчить про недієвість механізму, передбаченого пунктом 4 статті 48 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та актуальність його перегляду.

Керівник правового управління ВРП Сергій Прилуцький звернув увагу на складність впровадження дієвих заходів у разі відсутності кримінально-правової відповідальності, яка б посилювала захист суддів від втручань та сприяла підвищенню авторитету правосуддя.

«Захист незалежності суддів — не просто декларація, а обов’язкова умова для збереження довіри до правосуддя і держави в цілому, - таку думку висловив В.Гвоздій, коментуючи підсумки засідання групи. - Проте нинішня статистика засвідчує, що чинні інструменти боротьби з втручанням у діяльність суддів працюють формально. Тисячі повідомлень, які не мають наслідків, лише посилюють недовіру до системи та знецінюють саме поняття суддівської незалежності».

На його погляд, на цьому тлі особливої ваги набувають ініціативи, спрямовані на перегляд законодавства, що регламентує механізми реагування. «Але схоже, що проблема полягає не у відсутності правил, а у слабкості реакції держави на їх порушення. Відсутність кримінально-правової відповідальності за втручання, що реально працює, залишається суттєвою прогалиною, - переконаний заступник голови НААУ, РАУ. - І доки ця прогалина не буде усунена, гасла про незалежність судової влади залишатимуться на рівні робочих груп, а не практичних гарантій».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.