"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Попередження чи обізнаність? НААУ пропонує уніфікувати вимоги до висновку експерта
Сучасна нормативно-правова база України містить невідповідності у формулюваннях, які стосуються обізнаності або попередження експертів про кримінальну відповідальність при складанні висновків.
На це звернули увагу у Директораті правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України під час здійснення правового моніторингу і звернулися до Національної асоціації адвокатів України з проханням висловити бачення щодо вирішення проблеми.
Її суть полягає в тому, що пункт 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінʼюсту від 08.10.98 № 53/5, визначає обов’язкову наявність у висновку експерта попередження (або обізнаності) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок чи відмову від його надання. Водночас стаття 102 Кримінального процесуального кодексу використовує лише термін «попередження», не включаючи «обізнаності». У випадку експертизи, замовленої стороною захисту, вважають у Директораті, це створює юридичні колізії, що можуть призводити до визнання висновків неналежними доказами.
У НААУ вважають за необхідне уніфікувати це положення для всіх висновків експерта шляхом зазначення у ньому про «обізнаність» у випадку проведення експертизи на замовлення сторони у судовій справі, та «попередження» у випадку призначення експертизи на замовлення суду або органом досудового розслідування.
Таке розділення є доречним з такого погляду, чи уповноважена сторона у справі попереджала експерта про відповідальність, який зміст такого попередження, відповідальність про не попередження тощо.
Зокрема, в цьому контексті доцільно звернути увагу на ч. 7 ст. 102 ЦПК, де говориться, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом – також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ЦПК, яка регламентує питання проведення експертизи на замовлення учасників справи, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Тобто законодавець розділяє обов’язки експерта перед стороною справи та перед судом. Так, суд своїм «попередженням» експерта має пересвідчитися, що експерт не відмовляється без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Поважними причинами відмови від виконання покладених на експерта обов’язків є, зокрема, підстави для відводу (самовідводу), передбачені ст. 38 ЦПК.
Такий підхід, переконані адвокати, сприятиме об’єктивності та всебічності судового процесу.
З повним текстом пропозицій НААУ, які були надіслані на запит Мінʼюсту, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.