"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Куди ведуть нові напрями житлової політики України?

Основні засади житлової політики, запропоновані Кабміном у проекті Закону №12377, є декларативними, містять суттєві неузгодженості та протиріччя. Відтак, законодавча ініціатива потребує ґрунтовного доопрацювання.
Комітет Національної асоціації з питань будівельного права зробив такий висновок за підсумками правового аналізу проекту.
Його було розроблено у Мінінфраструктури з метою встановлення нових засад та напрямів, які визначатимуть житлову політику України. Адже чинна редакція Житлового кодексу була введена у дію у 1984 році. І незважаючи на численні зміни, вже не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки.
Адвокати зокрема звернули увагу, що проект включає 39 статей і при цьому містить бланкетні норми у ст.ст. 1, 2, 3, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28,36, 37. Отже, майже третина норм пропонованого законопроекту регулюється іншими законами, що ставить під сумнів доцільність його прийняття в такій редакції.
Стаття 15 проекту покладає на Кабінет Міністрів України затвердження низки актів, а саме:
- порядку ведення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи;
- порядку заміни житла;
- порядку виключення житла з житлового фонду;
- порядку реалізації фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва (придбання) житла за рахунок коштів державного бюджету;
- порядку надання соціального житла;
- переліку категорій осіб, яким може бути надано житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад;
- порядку визнання підприємств, установ та організацій операторами доступного житла.
Отже, для реалізації майбутньої Державної стратегії житлової політики України та на виконання цього закону, у разі його прийняття, необхідно буде приймати низку підзаконних актів. Але ж механізми реалізації конституційного права на житло мають бути передбачені законами!
Також законодавчою ініціативою пропонується створити Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему (ст. 31). До неї мають бути включені відомості щодо місця проживання, сімейного, фінансового та майнового стану власників житла. У комітеті НААУ зауважили, що це положення порушує ст. 32 Конституції, яка гарантує, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. При цьому згадана норма проекту визначає широке коло користувачів системи, які отримають доступ до персональних даних та конфіденційної інформації власників житла.
При цьому така система фактично лише дублюватиме інформацію з інших державних реєстрів, зокрема державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстру актів цивільного стану громадян та інших.
Зважаючи на ці та інші зауваження (повністю їх можна переглянути за посиланням) у комітеті НААУ зробили висновок про недосконалість проекту, яки потребує ґрунтовного доопрацювання, узгодження його з нормами Конституції та іншими законодавчими актами.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Анонс
Адвокатів навчать захищати себе: у НААУ організували тренування з…
Оскільки адвокатська діяльність часто пов’язана з ризиками, питання особистої безпеки стає надзвичайно актуальним. Комітети НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів та з питань спортивного права та фізичної культури ініціювали проведення спеціального тренування з бойового самбо.

Захист військових
Щирість, повага і довіра: що важливо у спілкуванні з військовими та…
Війна змінює людину не лише досвідом фронту чи втрат, а насамперед — уявленнями про безпеку, справедливість і межі власної витримки. Тому комунікація з військовими та ветеранами виходить за межі психологічної тематики і стає питанням суспільної культури, правозахисної практики та навіть професійної етики адвокатів.

БПД
НААУ заявляє про дискримінаційність змін до порядку відбору…
Урядовий комітет під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки відхилив зауваження адвокатури; НААУ наголошує на порушенні європейських стандартів та готує судове оскарження у разі ухвалення постанови.

Гарантії діяльності
РАУ закликала Президента підписати Закон про відповідальність за…
15 вересня 2025 року Рада адвокатів України на позачерговому засіданні ухвалила звернення до Президента із проханням підписати Закон № 4547-IX від 16.07.2025, який запроваджує адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом.

Дискусія
Чому в адвокатів неможливий «невідкладний» обшук пояснили в НААУ
Обшук у адвоката не може проводитися без ухвали слідчого судді. Невідкладні обшуки у приміщеннях адвоката чи його транспортних засобах є незаконними, адже кримінальний процесуальний закон передбачає спеціальну процедуру.

Дискусія
Тиск через мобілізацію та кримінальні справи: хто захистить…
Воєнний стан створює нові виклики для адвокатури: порушення професійних прав набули системного характеру, серед найпоширеніших форм тиску – мобілізація адвокатів під час виконання ними професійних обовʼязків та притягнення їх як обвинувачених у справах, де вони здійснювали захист.

Дискусія
Воєнні виклики адвокатури окреслили на конференції у Кишиневі
Завдяки чинному закону адвокатура України має конституційно закріплену незалежність і особливий статус, посилений судовою реформою 2016 року. Та воєнний час поставив професію перед новими викликами.

Дискусія
Лідія Ізовітова: Моніторинг CCBE має стати щитом адвокатури від…
12 вересня у Кишиневі, під час Міжнародної конференції Союзу адвокатів Республіки Молдова, голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова виступила з ініціативою посилити роль Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) у процесі реформування адвокатури в країнах, що прямують до Європейського Союзу.