"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Куди ведуть нові напрями житлової політики України?
Основні засади житлової політики, запропоновані Кабміном у проекті Закону №12377, є декларативними, містять суттєві неузгодженості та протиріччя. Відтак, законодавча ініціатива потребує ґрунтовного доопрацювання.
Комітет Національної асоціації з питань будівельного права зробив такий висновок за підсумками правового аналізу проекту.
Його було розроблено у Мінінфраструктури з метою встановлення нових засад та напрямів, які визначатимуть житлову політику України. Адже чинна редакція Житлового кодексу була введена у дію у 1984 році. І незважаючи на численні зміни, вже не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки.
Адвокати зокрема звернули увагу, що проект включає 39 статей і при цьому містить бланкетні норми у ст.ст. 1, 2, 3, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 28,36, 37. Отже, майже третина норм пропонованого законопроекту регулюється іншими законами, що ставить під сумнів доцільність його прийняття в такій редакції.
Стаття 15 проекту покладає на Кабінет Міністрів України затвердження низки актів, а саме:
- порядку ведення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи;
- порядку заміни житла;
- порядку виключення житла з житлового фонду;
- порядку реалізації фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва (придбання) житла за рахунок коштів державного бюджету;
- порядку надання соціального житла;
- переліку категорій осіб, яким може бути надано житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад;
- порядку визнання підприємств, установ та організацій операторами доступного житла.
Отже, для реалізації майбутньої Державної стратегії житлової політики України та на виконання цього закону, у разі його прийняття, необхідно буде приймати низку підзаконних актів. Але ж механізми реалізації конституційного права на житло мають бути передбачені законами!
Також законодавчою ініціативою пропонується створити Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему (ст. 31). До неї мають бути включені відомості щодо місця проживання, сімейного, фінансового та майнового стану власників житла. У комітеті НААУ зауважили, що це положення порушує ст. 32 Конституції, яка гарантує, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. При цьому згадана норма проекту визначає широке коло користувачів системи, які отримають доступ до персональних даних та конфіденційної інформації власників житла.
При цьому така система фактично лише дублюватиме інформацію з інших державних реєстрів, зокрема державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстру актів цивільного стану громадян та інших.
Зважаючи на ці та інші зауваження (повністю їх можна переглянути за посиланням) у комітеті НААУ зробили висновок про недосконалість проекту, яки потребує ґрунтовного доопрацювання, узгодження його з нормами Конституції та іншими законодавчими актами.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.