"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і недієздатних осіб
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Таку позицію висловили представники Національної асоціації адвокатів України в ході експертного обговорення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інституту переважного права на опікунство», розробленого народним депутатом Дмитром Гуріним.
Участь у заході взяли народні депутати Ігор Фріс та Тетяна Скрипка, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники Національної соціальної сервісної служби України, Української Гельсінської спілки з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Державної служби України у справах дітей, Міністерства соціальної політики України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. НААУ представили голова Комітету з питань сімейного права Лариса Гретченко, її заступники Світлана Савицька і Юрій Бабенко та координатор комітетів НААУ Світлана Грушко.
За словами ініціатора, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів встановлення опіки через запровадження системи особистих розпоряджень про призначення опікуна. Концептуальною новелою законопроєкту є зміна підходу до визначення потенційного опікуна.Пропонується надати пріоритет волевиявленню особи при виборі майбутнього опікуна над рішенням органу опіки та піклування, зберігаючи при цьому вирішальну роль суду у забезпеченні найкращих інтересів особи, яка потребує опіки.
Документ охоплює три ключові ситуації.
По-перше, батькам надається право визначити осіб, які матимуть переважне право на призначення опікунами чи піклувальниками їхніх дітей у разі втрати батьками можливості здійснювати батьківські обов'язки.
По-друге, повнолітні дієздатні особи отримують можливість заздалегідь визначити свого опікуна на випадок втрати дієздатності.
По-третє, опікуни та піклувальники недієздатних чи обмежено дієздатних осіб зможуть визначати додаткових осіб із переважним правом на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
Як відзначив Д.Гурін, міжнародний досвід свідчить про ефективність подібних механізмів. В США і багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Хорватії та Італії, успішно функціонують системи завчасного визначення опікунів через заповіти, нотаріальні акти або спеціальні розпорядження.
Адвокати відзначили комплексний характер ініціативи, адже зміни охоплюють як матеріально-правові, так і процесуальні аспекти встановлення та здійснення опіки. До Цивільного кодексу пропонується внести зміни, які запроваджують інститут особистого розпорядження щодо визначення опікуна. Встановлюється право особи визначити одну або кількох фізичних осіб у порядку підпризначення, які матимуть пріоритетне право бути призначеними її опікунами у разі визнання її недієздатною. Аналогічне право надаватиметься батькам щодо визначення майбутніх опікунів для своїх дітей на випадок смерті, визнання недієздатними чи безвісно відсутніми.
Особливу увагу приділено механізму підпризначення, який дозволяє визначити декількох потенційних опікунів у порядку черговості. Це забезпечить безперервність опіки у випадках, коли першочергово визначена особа не може здійснювати обов'язки опікуна. Також передбачається можливість виключення конкретних осіб з числа потенційних опікунів, що дозволяє запобігти встановленню опіки особами, яким особа чи батьки не довіряють.
Зміни до Сімейного кодексу передбачають врегулювання питань опіки над дітьми та встановлення механізму реалізації пріоритетного права на опікунство. Важливою новелою стане надання права опікунам та піклувальникам, які здійснюють опіку над дитиною, визначати додаткових осіб, які матимуть пріоритетне право на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
До Закону «Про нотаріат» пропонуються зміни щодо порядку посвідчення особистих розпоряджень про призначення опікуна. Встановлюються вимоги до форми та змісту таких розпоряджень, порядку їх посвідчення та реєстрації. Передбачається створення спеціального реєстру особистих розпоряджень у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що забезпечить надійний облік та швидкий доступ до інформації про визначених потенційних опікунів.
В цілому, на думку представників НААУ, запровадження подібних норм в українське законодавство дозволить реалізувати право особи на самовизначення. Це також сприятиме посиленню правової визначеності у питаннях встановлення опіки та відповідатиме міжнародним стандартам.
Члени Комітету НААУ висловили готовність надавати експертну підтримку та співпрацювати в процесі подачі на реєстрацію законопроєкту для його ефективного впровадження та досягнення поставлених цілей.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegra
Популярні новини
Законодавство
Як діятиме група з виконання Дорожньої карти щодо адвокатури
Робоча група з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині адвокатури буде працювати на кількох рівнях: пленарні засідання як майданчик ухвалення рамкових рішень, координаційне бюро для зведення документів та календарного контролю, тематичні підгрупи для підготовки норм і їх аргументації. Верифікацію напрацювань за європейськими стандартами і «червоними лініями» забезпечуватимуть міжнародні експерти.
За кордоном
Перехідне правосуддя та інтеграція українців: дискусія у Великій…
У Глазго відбулася міждисциплінарна дискусія про перехідне правосуддя та правову інтеграцію переміщених українців у Шотландії. Юристи, науковці й правозахисники говорили про доступ до правосуддя, підтримку переміщених правників і стандарти незалежності адвокатури.
Законодавство
Адвокатура — відповідальний суб’єкт, а не критик реформи —…
Дорожня карта з питань верховенства права — це не підстава перебудовувати модель адвокатури, а рамка для верифікації і точкового вдосконалення вже європейсько-орієнтованої системи. При цьому частину роботи вже виконано, тож далі рухатися слід в режимі узгоджених і практично застосовних рішень.
Законодавство
Ватрас про реалізацію Дорожньої карти: лише адвокати повинні…
Робота над виконанням Дорожньої карти у частині, що стосується адвокатури, має спиратися на участь самої професійної спільноти, а ключові завдання варто структурувати так, щоб не змішувати різні за змістом і процедурою процеси.
Законодавство
Лідія Ізовітова окреслила підхід до виконання Дорожньої карти щодо…
Загальним підходом до роботи над імплементацією Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури мають стати не «гасла», а збір фактів, звірка зі стандартами, консультації з професійною спільнотою й формулювання норм, за які учасники готові нести відповідальність.
Законодавство
Дорожня карта і адвокатура: робоча група провела перше засідання
2 січня відбулося перше організаційне засідання Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Захід був присвячений узгодженню рамки подальшої роботи та обміну стартовими позиціями учасників.
Дискусія
У НААУ напрацьовують правила для залучення інвестицій у відбудову
Адвокатура може зробити вагомий внесок у формування правової та інституційної основи для відновлення країни після завершення воєнних дій, поєднуючи теоретичну підготовку з практичним досвідом.
Законодавство
Проект рекодифікації книги «Речове право» потребує доопрацювання -…
Цивільне законодавство потребує якісного оновлення, тому проект книги третьої ЦК «Речове право», напрацьований робочою групою з рекодифікації, має бути суттєво і системно доопрацьований.