"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і недієздатних осіб
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Таку позицію висловили представники Національної асоціації адвокатів України в ході експертного обговорення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інституту переважного права на опікунство», розробленого народним депутатом Дмитром Гуріним.
Участь у заході взяли народні депутати Ігор Фріс та Тетяна Скрипка, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники Національної соціальної сервісної служби України, Української Гельсінської спілки з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Державної служби України у справах дітей, Міністерства соціальної політики України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. НААУ представили голова Комітету з питань сімейного права Лариса Гретченко, її заступники Світлана Савицька і Юрій Бабенко та координатор комітетів НААУ Світлана Грушко.
За словами ініціатора, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів встановлення опіки через запровадження системи особистих розпоряджень про призначення опікуна. Концептуальною новелою законопроєкту є зміна підходу до визначення потенційного опікуна.Пропонується надати пріоритет волевиявленню особи при виборі майбутнього опікуна над рішенням органу опіки та піклування, зберігаючи при цьому вирішальну роль суду у забезпеченні найкращих інтересів особи, яка потребує опіки.
Документ охоплює три ключові ситуації.
По-перше, батькам надається право визначити осіб, які матимуть переважне право на призначення опікунами чи піклувальниками їхніх дітей у разі втрати батьками можливості здійснювати батьківські обов'язки.
По-друге, повнолітні дієздатні особи отримують можливість заздалегідь визначити свого опікуна на випадок втрати дієздатності.
По-третє, опікуни та піклувальники недієздатних чи обмежено дієздатних осіб зможуть визначати додаткових осіб із переважним правом на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
Як відзначив Д.Гурін, міжнародний досвід свідчить про ефективність подібних механізмів. В США і багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Хорватії та Італії, успішно функціонують системи завчасного визначення опікунів через заповіти, нотаріальні акти або спеціальні розпорядження.
Адвокати відзначили комплексний характер ініціативи, адже зміни охоплюють як матеріально-правові, так і процесуальні аспекти встановлення та здійснення опіки. До Цивільного кодексу пропонується внести зміни, які запроваджують інститут особистого розпорядження щодо визначення опікуна. Встановлюється право особи визначити одну або кількох фізичних осіб у порядку підпризначення, які матимуть пріоритетне право бути призначеними її опікунами у разі визнання її недієздатною. Аналогічне право надаватиметься батькам щодо визначення майбутніх опікунів для своїх дітей на випадок смерті, визнання недієздатними чи безвісно відсутніми.
Особливу увагу приділено механізму підпризначення, який дозволяє визначити декількох потенційних опікунів у порядку черговості. Це забезпечить безперервність опіки у випадках, коли першочергово визначена особа не може здійснювати обов'язки опікуна. Також передбачається можливість виключення конкретних осіб з числа потенційних опікунів, що дозволяє запобігти встановленню опіки особами, яким особа чи батьки не довіряють.
Зміни до Сімейного кодексу передбачають врегулювання питань опіки над дітьми та встановлення механізму реалізації пріоритетного права на опікунство. Важливою новелою стане надання права опікунам та піклувальникам, які здійснюють опіку над дитиною, визначати додаткових осіб, які матимуть пріоритетне право на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
До Закону «Про нотаріат» пропонуються зміни щодо порядку посвідчення особистих розпоряджень про призначення опікуна. Встановлюються вимоги до форми та змісту таких розпоряджень, порядку їх посвідчення та реєстрації. Передбачається створення спеціального реєстру особистих розпоряджень у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що забезпечить надійний облік та швидкий доступ до інформації про визначених потенційних опікунів.
В цілому, на думку представників НААУ, запровадження подібних норм в українське законодавство дозволить реалізувати право особи на самовизначення. Це також сприятиме посиленню правової визначеності у питаннях встановлення опіки та відповідатиме міжнародним стандартам.
Члени Комітету НААУ висловили готовність надавати експертну підтримку та співпрацювати в процесі подачі на реєстрацію законопроєкту для його ефективного впровадження та досягнення поставлених цілей.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegra
Популярні новини
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.
Підтримка
Опікунська рада НААУ підтримала родину адвоката, загиблого на…
Родина адвоката з Тернополя, який загинув, захищаючи Україну на Харківщині, отримає матеріальну допомогу від Опікунської ради НААУ. Таке рішення було ухвалено під час чергового засідання.
Дискусія
Наказ, рапорт і докази: які помилки можуть завадити захисту…
Очікування відповіді на рапорт, пропуск місячного строку, неправильне визначення відповідача та відсутність доказів звернення можуть ускладнити оскарження дій або бездіяльності командування. Подання позову водночас не звільняє військовослужбовця від виконання наказу до вирішення спору судом.
Cудова практика
ВС розмежував способи реагування на ігнорування адвокатського…
У разі нереагування на адвокатський запит адвокат має право звернутися до ради адвокатів із заявою про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Бездіяльність щодо ненадання інформації, необхідної для надання правничої допомоги, адвокат може оскаржувати в інтересах клієнта, а не від власного імені.
Дискусія
Нові правила арбітражу: що бізнесу варто перевірити в договорах
Українські фізичні та юридичні особи без іноземної інвестиції отримали ширші можливості передавати спори до міжнародного комерційного арбітражу, якщо правовідносини мають передбачений законом міжнародний елемент.
Навчання
Для адвоката в суді доречний найвищий градус формальності –…
Поведінка та зовнішній вигляд адвоката мають відповідати обставинам, у яких він здійснює професійну діяльність. Те, що сприймається як тепле привітання між давніми знайомими, під час першої зустрічі може виглядати як фамільярність і порушення особистих меж.
Дискусія
Міноборони готує новий порядок ВЛК: що пропонують змінити
Міністерство оборони створює міжвідомчу робочу групу для розроблення нової процедури проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями. Серед питань, які потребують урегулювання, — видача документів за результатами огляду, направлення на повторний медичний огляд, перевірка медичної складової рішень та відповідальність членів ВЛК.