"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і недієздатних осіб
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Таку позицію висловили представники Національної асоціації адвокатів України в ході експертного обговорення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інституту переважного права на опікунство», розробленого народним депутатом Дмитром Гуріним.
Участь у заході взяли народні депутати Ігор Фріс та Тетяна Скрипка, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники Національної соціальної сервісної служби України, Української Гельсінської спілки з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Державної служби України у справах дітей, Міністерства соціальної політики України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. НААУ представили голова Комітету з питань сімейного права Лариса Гретченко, її заступники Світлана Савицька і Юрій Бабенко та координатор комітетів НААУ Світлана Грушко.
За словами ініціатора, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів встановлення опіки через запровадження системи особистих розпоряджень про призначення опікуна. Концептуальною новелою законопроєкту є зміна підходу до визначення потенційного опікуна.Пропонується надати пріоритет волевиявленню особи при виборі майбутнього опікуна над рішенням органу опіки та піклування, зберігаючи при цьому вирішальну роль суду у забезпеченні найкращих інтересів особи, яка потребує опіки.
Документ охоплює три ключові ситуації.
По-перше, батькам надається право визначити осіб, які матимуть переважне право на призначення опікунами чи піклувальниками їхніх дітей у разі втрати батьками можливості здійснювати батьківські обов'язки.
По-друге, повнолітні дієздатні особи отримують можливість заздалегідь визначити свого опікуна на випадок втрати дієздатності.
По-третє, опікуни та піклувальники недієздатних чи обмежено дієздатних осіб зможуть визначати додаткових осіб із переважним правом на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
Як відзначив Д.Гурін, міжнародний досвід свідчить про ефективність подібних механізмів. В США і багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Хорватії та Італії, успішно функціонують системи завчасного визначення опікунів через заповіти, нотаріальні акти або спеціальні розпорядження.
Адвокати відзначили комплексний характер ініціативи, адже зміни охоплюють як матеріально-правові, так і процесуальні аспекти встановлення та здійснення опіки. До Цивільного кодексу пропонується внести зміни, які запроваджують інститут особистого розпорядження щодо визначення опікуна. Встановлюється право особи визначити одну або кількох фізичних осіб у порядку підпризначення, які матимуть пріоритетне право бути призначеними її опікунами у разі визнання її недієздатною. Аналогічне право надаватиметься батькам щодо визначення майбутніх опікунів для своїх дітей на випадок смерті, визнання недієздатними чи безвісно відсутніми.
Особливу увагу приділено механізму підпризначення, який дозволяє визначити декількох потенційних опікунів у порядку черговості. Це забезпечить безперервність опіки у випадках, коли першочергово визначена особа не може здійснювати обов'язки опікуна. Також передбачається можливість виключення конкретних осіб з числа потенційних опікунів, що дозволяє запобігти встановленню опіки особами, яким особа чи батьки не довіряють.
Зміни до Сімейного кодексу передбачають врегулювання питань опіки над дітьми та встановлення механізму реалізації пріоритетного права на опікунство. Важливою новелою стане надання права опікунам та піклувальникам, які здійснюють опіку над дитиною, визначати додаткових осіб, які матимуть пріоритетне право на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
До Закону «Про нотаріат» пропонуються зміни щодо порядку посвідчення особистих розпоряджень про призначення опікуна. Встановлюються вимоги до форми та змісту таких розпоряджень, порядку їх посвідчення та реєстрації. Передбачається створення спеціального реєстру особистих розпоряджень у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що забезпечить надійний облік та швидкий доступ до інформації про визначених потенційних опікунів.
В цілому, на думку представників НААУ, запровадження подібних норм в українське законодавство дозволить реалізувати право особи на самовизначення. Це також сприятиме посиленню правової визначеності у питаннях встановлення опіки та відповідатиме міжнародним стандартам.
Члени Комітету НААУ висловили готовність надавати експертну підтримку та співпрацювати в процесі подачі на реєстрацію законопроєкту для його ефективного впровадження та досягнення поставлених цілей.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegra
Популярні новини
Дискусія
Нові правила, старі проблеми: у НААУ обговорили роботу ЕКОПФО та ВЛК
Реформа медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій змінила процедури, але не зняла практичних питань. Люди стикаються з невидачею документів, формальними рішеннями, затягуванням оцінювання та труднощами з доведенням реального стану здоров’я у конкретних життєвих ситуаціях.
Самоврядування
Комітети НААУ: як працює експертна система адвокатського…
22 травня в Києві відбувся IV Національний форум Національної асоціації арбітражних керуючих України «Банкрутство та реструктуризація в Україні. Європейський вимір». Однією з тем сесії, присвяченої розвитку професії та інституційній спроможності, став досвід Національної асоціації адвокатів України у побудові системи профільних комітетів.
Навчання
Як адвокату перейти у власну практику і стати видимим для клієнтів
Коли in-house юрист переходить до самостійної адвокатської практики, в нього повинно бути розуміння, як показати свою експертизу потенційному клієнту. Цифрова присутність тут може працювати як інструмент довіри, але якщо вона пов’язана з реальною спеціалізацією.
Дискусія
Не лише покарання: у НААУ обговорили проблему СЗЧ
Проблема самовільного залишення військової частини, крім кримінально-правової оцінки, окремо потребує аналізу причин. Серед них – нерозглянуті рапорти, проблеми з ротацією, медичним забезпеченням, психологічна виснаженість і відсутність дієвих механізмів оскарження бездіяльності командування.
Захист військових
Родинам зниклих, полонених і загиблих військових підготували…
Родини військовослужбовців, які зникли безвісти, перебувають у полоні або загинули під час захисту України, часто мають діяти одночасно в кількох правових процедурах. Для цього важливо розуміти, до яких органів звертатися, які документи збирати і які соціальні гарантії передбачені законом.
Дискусія
Найкращі інтереси дитини: від гарантій до спільної батьківської…
Захист найкращих інтересів дитини потребує не лише правових гарантій, а й дієвих механізмів їх реалізації: участі дитини у рішеннях, що її стосуються, відповідального батьківства та належного врегулювання спільної опіки.
Cудова практика
Захист честі, гідності, ділової репутації: у НААУ підготували…
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, крім оцінки змісту поширеної інформації, важливими також є юрисдикція спору, належний відповідач, доказування факту поширення, контекст висловлювань і межі допустимої критики.
Навчання
Адвокатська діяльність і ФОП: податкові ризики пояснили на вебінарі
Адвокатська діяльність і підприємницька діяльність із надання юридичних чи консультаційних послуг мають різні податкові режими. Тому акти, рахунки, призначення платежів і облік доходів мають відповідати статусу, в межах якого фактично отримуються кошти.