"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і недієздатних осіб
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Таку позицію висловили представники Національної асоціації адвокатів України в ході експертного обговорення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інституту переважного права на опікунство», розробленого народним депутатом Дмитром Гуріним.
Участь у заході взяли народні депутати Ігор Фріс та Тетяна Скрипка, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники Національної соціальної сервісної служби України, Української Гельсінської спілки з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Державної служби України у справах дітей, Міністерства соціальної політики України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. НААУ представили голова Комітету з питань сімейного права Лариса Гретченко, її заступники Світлана Савицька і Юрій Бабенко та координатор комітетів НААУ Світлана Грушко.
За словами ініціатора, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів встановлення опіки через запровадження системи особистих розпоряджень про призначення опікуна. Концептуальною новелою законопроєкту є зміна підходу до визначення потенційного опікуна.Пропонується надати пріоритет волевиявленню особи при виборі майбутнього опікуна над рішенням органу опіки та піклування, зберігаючи при цьому вирішальну роль суду у забезпеченні найкращих інтересів особи, яка потребує опіки.
Документ охоплює три ключові ситуації.
По-перше, батькам надається право визначити осіб, які матимуть переважне право на призначення опікунами чи піклувальниками їхніх дітей у разі втрати батьками можливості здійснювати батьківські обов'язки.
По-друге, повнолітні дієздатні особи отримують можливість заздалегідь визначити свого опікуна на випадок втрати дієздатності.
По-третє, опікуни та піклувальники недієздатних чи обмежено дієздатних осіб зможуть визначати додаткових осіб із переважним правом на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
Як відзначив Д.Гурін, міжнародний досвід свідчить про ефективність подібних механізмів. В США і багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Хорватії та Італії, успішно функціонують системи завчасного визначення опікунів через заповіти, нотаріальні акти або спеціальні розпорядження.
Адвокати відзначили комплексний характер ініціативи, адже зміни охоплюють як матеріально-правові, так і процесуальні аспекти встановлення та здійснення опіки. До Цивільного кодексу пропонується внести зміни, які запроваджують інститут особистого розпорядження щодо визначення опікуна. Встановлюється право особи визначити одну або кількох фізичних осіб у порядку підпризначення, які матимуть пріоритетне право бути призначеними її опікунами у разі визнання її недієздатною. Аналогічне право надаватиметься батькам щодо визначення майбутніх опікунів для своїх дітей на випадок смерті, визнання недієздатними чи безвісно відсутніми.
Особливу увагу приділено механізму підпризначення, який дозволяє визначити декількох потенційних опікунів у порядку черговості. Це забезпечить безперервність опіки у випадках, коли першочергово визначена особа не може здійснювати обов'язки опікуна. Також передбачається можливість виключення конкретних осіб з числа потенційних опікунів, що дозволяє запобігти встановленню опіки особами, яким особа чи батьки не довіряють.
Зміни до Сімейного кодексу передбачають врегулювання питань опіки над дітьми та встановлення механізму реалізації пріоритетного права на опікунство. Важливою новелою стане надання права опікунам та піклувальникам, які здійснюють опіку над дитиною, визначати додаткових осіб, які матимуть пріоритетне право на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
До Закону «Про нотаріат» пропонуються зміни щодо порядку посвідчення особистих розпоряджень про призначення опікуна. Встановлюються вимоги до форми та змісту таких розпоряджень, порядку їх посвідчення та реєстрації. Передбачається створення спеціального реєстру особистих розпоряджень у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що забезпечить надійний облік та швидкий доступ до інформації про визначених потенційних опікунів.
В цілому, на думку представників НААУ, запровадження подібних норм в українське законодавство дозволить реалізувати право особи на самовизначення. Це також сприятиме посиленню правової визначеності у питаннях встановлення опіки та відповідатиме міжнародним стандартам.
Члени Комітету НААУ висловили готовність надавати експертну підтримку та співпрацювати в процесі подачі на реєстрацію законопроєкту для його ефективного впровадження та досягнення поставлених цілей.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegra
Популярні новини
Самоврядування
Адвокатський внесок 2026: хто має право на пільги
До 31 грудня адвокати можуть подати заяви, за результатами розгляду яких рада адвокатів регіону та Національна асоціація адвокатів України вирішують питання про звільнення, зменшення чи відтермінування сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Дискусія
Чому в Україні запобіжний захід перетворився на превентивне…
Європейський підхід, закріплений у КПК, передбачає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід: суди мають доводити неможливість мʼякших альтернатив і ретельно перевіряти ризики. Натомість на практиці його дедалі частіше застосовують майже автоматично, розмиваючи стандарти свободи.
За кордоном
Гучний голос адвоката не подіяв на індійський суд
Високий суд Делі визнав «надзвичайно неприйнятною» поведінку адвоката, який підвищив голос і намагався тиснути на суддю першої інстанції після відмови відкласти розгляд справи. Суд підкреслив, що «суддя є суддею» на будь-якому рівні судової системи, і неповага до суду є неприпустимою.
Дискусія
Незалежність адвокатури виключає участь зовнішніх експертів у…
Залучати міжнародних експертів у процес відбору в органи адвокатського самоврядування – це пряме втручання у незалежність конституційного інституту адвокатури. Адвокати мають самі визначатися кого обирати на керівні посади в органи адвокатського самоврядування.
Законодавство
Управління ризиками затоплення має спиратися на механізм…
Ухвалений за основу проект Закону щодо управління ризиками затоплення потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вимог до організації Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.
Законодавство
Гарантії для батьків, які виховують дітей самі, не мають обмежувати…
Ідея зрівняти гарантії для батьків, які самостійно виховують дітей, заслуговує на підтримку. Разом із тим, законодавчі зміни не повинні обмежувати право батька на шлюб і мають враховувати реальні, в тому числі воєнні, обставини самостійного виховання дитини.
Законодавство
Відступи від якості питної води: закон має містити чіткі правила
Запровадження до законодавства поняття «тимчасові відступи від вимог до якості питної води» без чіткого визначення та запобіжників, створює ризики для санітарно-епідеміологічної безпеки, прав споживачів і відповідності України європейським стандартам у сфері водопостачання.
Cудова практика
Межі критики суду адвокатом дослідив ЄСПЛ
Адвокат має право гостро критикувати дії суду в межах провадження, якщо це потрібно для захисту клієнта, а не для особистої образи судді. Покарання за такі слова можливе лише у виняткових випадках і не повинно змушувати адвокатів мовчати.