"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і недієздатних осіб
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Таку позицію висловили представники Національної асоціації адвокатів України в ході експертного обговорення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інституту переважного права на опікунство», розробленого народним депутатом Дмитром Гуріним.
Участь у заході взяли народні депутати Ігор Фріс та Тетяна Скрипка, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники Національної соціальної сервісної служби України, Української Гельсінської спілки з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Державної служби України у справах дітей, Міністерства соціальної політики України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. НААУ представили голова Комітету з питань сімейного права Лариса Гретченко, її заступники Світлана Савицька і Юрій Бабенко та координатор комітетів НААУ Світлана Грушко.
За словами ініціатора, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів встановлення опіки через запровадження системи особистих розпоряджень про призначення опікуна. Концептуальною новелою законопроєкту є зміна підходу до визначення потенційного опікуна.Пропонується надати пріоритет волевиявленню особи при виборі майбутнього опікуна над рішенням органу опіки та піклування, зберігаючи при цьому вирішальну роль суду у забезпеченні найкращих інтересів особи, яка потребує опіки.
Документ охоплює три ключові ситуації.
По-перше, батькам надається право визначити осіб, які матимуть переважне право на призначення опікунами чи піклувальниками їхніх дітей у разі втрати батьками можливості здійснювати батьківські обов'язки.
По-друге, повнолітні дієздатні особи отримують можливість заздалегідь визначити свого опікуна на випадок втрати дієздатності.
По-третє, опікуни та піклувальники недієздатних чи обмежено дієздатних осіб зможуть визначати додаткових осіб із переважним правом на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
Як відзначив Д.Гурін, міжнародний досвід свідчить про ефективність подібних механізмів. В США і багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Хорватії та Італії, успішно функціонують системи завчасного визначення опікунів через заповіти, нотаріальні акти або спеціальні розпорядження.
Адвокати відзначили комплексний характер ініціативи, адже зміни охоплюють як матеріально-правові, так і процесуальні аспекти встановлення та здійснення опіки. До Цивільного кодексу пропонується внести зміни, які запроваджують інститут особистого розпорядження щодо визначення опікуна. Встановлюється право особи визначити одну або кількох фізичних осіб у порядку підпризначення, які матимуть пріоритетне право бути призначеними її опікунами у разі визнання її недієздатною. Аналогічне право надаватиметься батькам щодо визначення майбутніх опікунів для своїх дітей на випадок смерті, визнання недієздатними чи безвісно відсутніми.
Особливу увагу приділено механізму підпризначення, який дозволяє визначити декількох потенційних опікунів у порядку черговості. Це забезпечить безперервність опіки у випадках, коли першочергово визначена особа не може здійснювати обов'язки опікуна. Також передбачається можливість виключення конкретних осіб з числа потенційних опікунів, що дозволяє запобігти встановленню опіки особами, яким особа чи батьки не довіряють.
Зміни до Сімейного кодексу передбачають врегулювання питань опіки над дітьми та встановлення механізму реалізації пріоритетного права на опікунство. Важливою новелою стане надання права опікунам та піклувальникам, які здійснюють опіку над дитиною, визначати додаткових осіб, які матимуть пріоритетне право на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
До Закону «Про нотаріат» пропонуються зміни щодо порядку посвідчення особистих розпоряджень про призначення опікуна. Встановлюються вимоги до форми та змісту таких розпоряджень, порядку їх посвідчення та реєстрації. Передбачається створення спеціального реєстру особистих розпоряджень у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що забезпечить надійний облік та швидкий доступ до інформації про визначених потенційних опікунів.
В цілому, на думку представників НААУ, запровадження подібних норм в українське законодавство дозволить реалізувати право особи на самовизначення. Це також сприятиме посиленню правової визначеності у питаннях встановлення опіки та відповідатиме міжнародним стандартам.
Члени Комітету НААУ висловили готовність надавати експертну підтримку та співпрацювати в процесі подачі на реєстрацію законопроєкту для його ефективного впровадження та досягнення поставлених цілей.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegra
Популярні новини
Законодавство
Доступ адвокатів до АСВП: Мін'юст обіцяє зміни до кінця місяця
Після оновлення АСВП адвокати втратили змогу дистанційно знайомитися з матеріалами виконавчих проваджень своїх клієнтів. У відповідь на звернення НААУ Мін'юст запропонував вихід: адвокат входитиме до системи з власним КЕП за кодом доступу, який сформує клієнт. Зміни обіцяють запровадити найближчим часом.
Навчання
Майбутнім правникам пояснили, коли адвокатський запит втрачає силу
Один із ключових інструментів адвокатської діяльності – адвокатський запит – підкріплений відповідальністю у Кодексі про адміністративні правопорушення: за ігнорування запиту посадовцю загрожує штраф. Проте гарантія працює тоді, коли порушення отримує реакцію і завершується покаранням.
Різне
Адвокат з усіх великих літер: в Одесі представили фільм про Йосипа…
Комітет з адвокатської етики Ради адвокатів Одеської області створив документальний фільм «Йосип Бронз. Шлях адвоката». Його представили на XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє», у межах якої щороку відбуваються читання пам'яті Йосипа Львовича. Цього року йому виповнилося б 90.
Дискусія
Безоплатна медична допомога: де гарантії розходяться з практикою
Хоча людина має право на гарантовану державою безоплатну медичну допомогу, проте на практиці стикається з вимогами оплати, відмовами та бар'єрами доступу. Допомогти може Національна служба здоров'я України, яка розглядає відповідні звернення громадян.
Навчання
Право ЄС, дитячі справи і воєнні злочини: нові напрями навчання…
Із наближенням членства в ЄС адвокатам доведеться працювати з джерелами права Союзу, практикою Суду ЄС і преюдиційними зверненнями національних судів. Опановувати ці механізми варто ще до того, як вони стануть щоденною практичною потребою.
Законодавство
Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП –…
Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.
Дискусія
Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Дискусія
Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не…
Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.