"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і недієздатних осіб
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Таку позицію висловили представники Національної асоціації адвокатів України в ході експертного обговорення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інституту переважного права на опікунство», розробленого народним депутатом Дмитром Гуріним.
Участь у заході взяли народні депутати Ігор Фріс та Тетяна Скрипка, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники Національної соціальної сервісної служби України, Української Гельсінської спілки з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Державної служби України у справах дітей, Міністерства соціальної політики України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. НААУ представили голова Комітету з питань сімейного права Лариса Гретченко, її заступники Світлана Савицька і Юрій Бабенко та координатор комітетів НААУ Світлана Грушко.
За словами ініціатора, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів встановлення опіки через запровадження системи особистих розпоряджень про призначення опікуна. Концептуальною новелою законопроєкту є зміна підходу до визначення потенційного опікуна.Пропонується надати пріоритет волевиявленню особи при виборі майбутнього опікуна над рішенням органу опіки та піклування, зберігаючи при цьому вирішальну роль суду у забезпеченні найкращих інтересів особи, яка потребує опіки.
Документ охоплює три ключові ситуації.
По-перше, батькам надається право визначити осіб, які матимуть переважне право на призначення опікунами чи піклувальниками їхніх дітей у разі втрати батьками можливості здійснювати батьківські обов'язки.
По-друге, повнолітні дієздатні особи отримують можливість заздалегідь визначити свого опікуна на випадок втрати дієздатності.
По-третє, опікуни та піклувальники недієздатних чи обмежено дієздатних осіб зможуть визначати додаткових осіб із переважним правом на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
Як відзначив Д.Гурін, міжнародний досвід свідчить про ефективність подібних механізмів. В США і багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Хорватії та Італії, успішно функціонують системи завчасного визначення опікунів через заповіти, нотаріальні акти або спеціальні розпорядження.
Адвокати відзначили комплексний характер ініціативи, адже зміни охоплюють як матеріально-правові, так і процесуальні аспекти встановлення та здійснення опіки. До Цивільного кодексу пропонується внести зміни, які запроваджують інститут особистого розпорядження щодо визначення опікуна. Встановлюється право особи визначити одну або кількох фізичних осіб у порядку підпризначення, які матимуть пріоритетне право бути призначеними її опікунами у разі визнання її недієздатною. Аналогічне право надаватиметься батькам щодо визначення майбутніх опікунів для своїх дітей на випадок смерті, визнання недієздатними чи безвісно відсутніми.
Особливу увагу приділено механізму підпризначення, який дозволяє визначити декількох потенційних опікунів у порядку черговості. Це забезпечить безперервність опіки у випадках, коли першочергово визначена особа не може здійснювати обов'язки опікуна. Також передбачається можливість виключення конкретних осіб з числа потенційних опікунів, що дозволяє запобігти встановленню опіки особами, яким особа чи батьки не довіряють.
Зміни до Сімейного кодексу передбачають врегулювання питань опіки над дітьми та встановлення механізму реалізації пріоритетного права на опікунство. Важливою новелою стане надання права опікунам та піклувальникам, які здійснюють опіку над дитиною, визначати додаткових осіб, які матимуть пріоритетне право на встановлення опіки у разі неможливості подальшого виконання ними своїх обов'язків.
До Закону «Про нотаріат» пропонуються зміни щодо порядку посвідчення особистих розпоряджень про призначення опікуна. Встановлюються вимоги до форми та змісту таких розпоряджень, порядку їх посвідчення та реєстрації. Передбачається створення спеціального реєстру особистих розпоряджень у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що забезпечить надійний облік та швидкий доступ до інформації про визначених потенційних опікунів.
В цілому, на думку представників НААУ, запровадження подібних норм в українське законодавство дозволить реалізувати право особи на самовизначення. Це також сприятиме посиленню правової визначеності у питаннях встановлення опіки та відповідатиме міжнародним стандартам.
Члени Комітету НААУ висловили готовність надавати експертну підтримку та співпрацювати в процесі подачі на реєстрацію законопроєкту для його ефективного впровадження та досягнення поставлених цілей.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegra
Популярні новини
Гарантії діяльності
НААУ долучиться до розробки курсу HELP про Конвенцію про захист…
Правнича спільнота потребує системного навчального продукту, який би комплексно розкривав механізми реалізації прав і гарантій, передбачених Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката.
Cудова практика
Дайджест практики Верховного Суду із земельних спорів підготували…
Комітет НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права оприлюднив огляд судової практики Верховного Суду із земельних спорів за ІІ півріччя 2025 року. Дайджест систематизує актуальні правові підходи, які сформували Велика Палата та касаційні суди.
Євроінтеграція
Як тіньові звіти стали грантовим сервісом, пояснили дослідники зі…
Тіньова звітність часто стає інструментом грантової економіки й конкуренції за вплив на політику. Така «експертиза» підміняє неупереджений аналіз делегітимізацією адвокатського самоврядування, маскує конфлікт інтересів і використовується як канал зовнішнього тиску на інституцію.
Cудова практика
Чи може захисник лишатися у справі після втрати довіри?
Порушене місцевим судом питання про відповідальність адвоката перед КДКА через неналежну процесуальну поведінку та відмова обвинуваченого від нього з цих підстав унеможливлює перегляд справи за участю даного захисника.
Євроінтеграція
З’явився переклад звіту про адвокатуру, презентованого у…
Оприлюднено переклад дослідницького звіту про українську адвокатуру в умовах війни, який раніше презентували в Європейському парламенті у Брюсселі. Документ представлений як підґрунтя для розмови про верховенство права, євроінтеграційні прагнення України та протидію російській дезінформації у правовій сфері.
Захист військових
Як оформити звільнення з військової служби: практикум
Питання звільнення з військової служби залишається одним із найбільш актуальних та складних для українських захисників та їхніх родин. Через постійні зміни в законодавстві військовослужбовці часто стикаються з відмовами у звільненні зі служби, або ж навіть у розгляді рапортів.
Взаємодія
НААУ і НАБУ розпочали роботу над «кабінетом захисника» в іКейс
Національна асоціація адвокатів України та Національне антикорупційне бюро України розпочали робочий діалог щодо створення в інформаційно-телекомунікаційній системі іКейс окремого кабінету захисника.
Законодавство
У комітеті ВР розкритикували формат урядової робочої групи з…
Виконання Дорожньої карти з питань верховенства права (схвалена розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р) в частині адвокатури виводить на практичний рівень питання, хто саме і в який спосіб має готувати законодавчі зміни.