Поняття сталкінгу має бути юридично визначеним, - Комітет НААУ

Запровадження в Україні кримінальної відповідальності за незаконне переслідування (сталкінг) має на меті імплементацію відповідних положень Стамбульської конвенції. Втім, пропонована диспозиція нової статті Кримінального кодексу містить деякі юридичні вади.

На це звернув увагу Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону №12297 від 09.12.2024 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей».

Так, документом пропонується доповнити КК статтею 129-1 «Незаконне переслідування (сталкінг)». Відповідальність наступатиме за умисне вчинення дій (двічі або більше), що полягають у здійсненні загрозливої поведінки стосовно потерпілої особи (незаконне стеження, нав’язування спілкування, інше незаконне пряме чи опосередковане вторгненні у будь-який спосіб в особисте чи сімейне життя потерпілої особи всупереч її волі), у тому числі з використанням електронних комунікацій, що викликає у неї страх за безпеку свого життя чи здоров’я або її близьких, за відсутності ознак домашнього насильства.

Адвокати звернули увагу, що у Законі «Про запобігання та протидію домашньому насильству» переслідування згадується як прояв психологічного насильства, яке, у свою чергу, визначено так: форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи. Водночас таких ознак наслідків у пропонованій нормі немає.

Також у НААУ застерегли про юридичну невизначеність формулювання «інше незаконне пряме чи опосередковане вторгнення у будь-який спосіб в особисте чи сімейне життя потерпілої особи всупереч її волі». Адже під ознаки злочину формально може потрапити навіть повідомлення про вчинення особою кримінального правопорушення через невідповідність способу особистого життя задекларованим статкам.

Додатково, на думку адвокатів, необхідно врахувати пояснювальну доповідь щодо Стамбульської конвенції, у якій указано, що для цілей ст. 34 Конвенції будь-який акт подібної загрозливої поведінки має чинитися умисно і з наміром вселити в цю особу почуття страху. Тож у диспозиції пропонованої статті було б доречно передбачити ознаку спеціального наміру.

Ці та інші зауваження і пропозиції НААУ до проекту №12297 були направлені до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.