"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Хто має визначати пріоритетність справ для адвоката?
«Захисник надає пріоритет кримінальним провадженням, у яких здійснює захист неповнолітніх за дорученням центру, зокрема, шляхом вжиття відповідних дій щодо перенесення участі в інших кримінальних провадженнях».
Таку норму серед інших новел Міністерство юстиції пропонує закріпити у Стандартах якості надання БВПД у кримінальному процесі та у Стандартах якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі. Проекти наказів розробник направив Національній асоціації адвокатів України для висловлення зауважень і пропозицій.
Комітет НААУ з питань безоплатної правничої допомоги відзначив, що з такою редакцією положення не можна погодитись, оскільки воно втручається в сферу самостійного визначення захисником позиції, котра, серед іншого стосується і темпорального режиму розгляду справи.
З однієї сторони, Кримінальний процесуальний кодекс та Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», котрі є основними нормативними актами в цій сфері, не містять подібних чи аналогічних норм. З іншої - обовʼязок надавати пріоритет певним провадженням містить в собі посягання на гарантії адвокатської діяльності. Адже відповідно до ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності та втручання у правову позицію адвоката.
Також стандарт безпосередньо суперечить рішенню Ради адвокатів України від 13.12.2019 № 169 «Про надання роз’яснення щодо пріоритетності принципів діяльності адвоката при наданні професійної правової (правничої) допомоги», в якому підкреслюється, що вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер.
Пропонована норма не враховує усієї можливої різноманітності життєвих ситуацій, зокрема, випадків, коли наявна конкуренція між різними інтересами: судових засідань чи слідчих дій, час проведення яких було заздалегідь погоджено із адвокатом; судових засідань чи слідчих дій щодо особи, котра перебуває під вартою; судових засідань чи слідчих дій в яких бере участь значна кількість осіб тощо. Не варто забувати і про потенціал зловживань з боку суддів, котрі в такому випадку будуть призначати судові засідання в справах щодо неповнолітніх, не погоджуючи час їх проведення із захисником та вимагати перенесення інших кримінальних справ на підставі запропонованого стандарту.
Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх вичерпно врегульовано кримінальним процесуальним законодавством. Зокрема, статтею 28 КПК визначено, що такі провадження розглядаються в першу чергу. Крім того, неявка адвоката без поважних причин в судове засідання або безпідставне перенесення судового засідання є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в будь-якому випадку.
У Комітеті НААУ звертають увагу на те, що стандарт спрямований не на встановлення додаткових гарантій для неповнолітніх (тим більше, що швидкий розгляд справи не завжди відповідає інтересам неповнолітнього обвинуваченого), а на створення додаткових обов’язків для адвоката на шкоду іншим справам. Таке необґрунтоване втручання в систему кримінальних процесуальних відносин неприпустиме, адже загрожує виникненням конфліктів між адвокатами, суддями, клієнтами тощо.
Тож відповідні положення у стандартах, на думку НААУ, доцільно було б викласти у такій редакції: «Захисник сприяє дотриманню розумних строків розгляду кримінальних проваджень, у яких здійснює захист неповнолітніх за дорученням центру».
Усі зауваження і пропозиції до проектів змін можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».