"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Мінʼюст формує стандарти БПД щодо неповнолітніх

До стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги підготовлені зміни. Крім суто технічних правок («правова» допомога стає «правничою», а «ЗМІ» перетворюються на «медіа»), передбачаються вимоги стосовно допомоги і представництва неповнолітніх.
У Міністерстві юстиції підготували та надали Національній асоціації адвокатів України два проекти:
- «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 386/5» (Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі);
- «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 21 грудня 2017 року № 4125/5» (Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі).
Що стосується надання БВПД у кримінальному процесі (наказ №386/5), то відповідну таблицю Стандартів пропонується доповнити новим розділом щодо неповнолітніх. Пропоновані стандарти передбачають такі обов’язки для адвокатів:
- надання пріоритету кримінальним провадженням, у яких здійснює захист неповнолітніх за дорученням центру, зокрема, шляхом вжиття відповідних дій щодо перенесення участі в інших кримінальних провадженнях;
- заявлення клопотання про участь на допиті неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку або яких визнано розумово відсталими, законного представника, психолога, а у разі необхідності – лікаря;
- роз’яснення дитині доступною для неї мовою з урахуванням віку і зрілості та її законному представнику про повноваження захисника в кримінальному провадженні, необхідну інформацію, що стосується можливих наслідків поглядів та/або думок дитини, а також процесуальне право клієнта на примирення у кримінальному провадженні та його наслідки та інформує про можливість участі у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення (далі – Програма); з урахуванням результатів участі неповнолітнього у Програмі узгоджує правову позицію з клієнтом щодо подання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності або про наявність пом’якшуючих обставин;
- подання слідчому, прокурору, слідчому судді, суду клопотання про заміну законного представника клієнта у разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він захищає;
- підготовку скарги прокурору та повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у разі затримання/тримання під вартою неповнолітнього за підозрою у вчиненні проступку, невеликого або середньої тяжкості злочину;
- заявлення за згодою з неповнолітнім клопотання про проведення слідчих дій та/або проведення допиту не лише за місцем здійснення досудового розслідування, а в умовах, дружніх до дитини;
- роз’яснення клієнту до початку судового розгляду про можливість розгляду справи у закритому судовому засіданні та подання на вимогу клієнта відповідного клопотання.
Схожі обовʼязки адвоката пропонується закріпити у таблиці Стандартів, що затверджена наказом № 4125/5.
Новими стандартами щодо представництва неповнолітніх у кримінальному процесі можуть стати:
- роз’яснення до початку судового розгляду про можливість розгляду справи у закритому судовому засіданні та на вимогу клієнта подання відповідного клопотання;
- надання пріоритету кримінальним провадженням, у яких здійснює представництво неповнолітніх за дорученням центру, зокрема, шляхом вжиття відповідних дій щодо перенесення участі в інших кримінальних провадженнях;
- заявлення клопотання про участь на досудовому розслідуванні або під час судового розгляду законного представника, психолога, а у разі необхідності лікаря, у тому числі, з метою мінімізації слідчих (процесуальних) дій за участю дитини та можливості її подальшої участі у судовому розгляді без заподіяння їй ретравматизації;
- роз’яснення дитині доступною для неї мовою з урахуванням віку і зрілості та її законному представнику про повноваження представника в кримінальному провадженні, необхідну інформацію, що стосується можливих наслідків поглядів та/або думок дитини, а також процесуального права на примирення з підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному провадженні і його наслідків та інформування про можливість участі у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення, а також з урахуванням результатів участі у цій Програмі узгодження правової позиції з клієнтом щодо висловлення його думки під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому або при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру;
- повідомлення прокурора та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у разі виявлення випадків недотримання вимог законодавства щодо проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій з клієнтом, який є неповнолітнім, в дружньому до дитини середовищі та в умовах, які мінімізують наслідки її травматизації;
- заявлення клопотання до початку судового розгляду про розгляд кримінального провадження без участі неповнолітнього (крім випадків, якщо неповнолітній сам виявив бажання в такій участі);
- забезпечення подання до суду документів щодо думки неповнолітнього з приводу призначення покарання обвинуваченому або при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру у разі проведення судового розгляду без участі потерпілого неповнолітнього.
У Міністерстві юстиції запевняють, що реалізація проектів забезпечить приведення положень наказів у відповідність до норм чинного законодавства. Завантажити самі проекти, пояснювальні записки та порівняльні таблиці до них можна за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Комітет НААУ провів науково-практичний захід щодо викладання…
20 червня 2025 року кафедра медичного права ФПДО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» спільно з Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ за підтримки ГО «Фундація медичного права та біоетики України» провела науково-практичний круглий стіл на тему «Розвиток медичного права як навчальної дисципліни: новели, виклики та перспективи».

Дискусія
Як захистити інвестиції у криптовалюту: ризики, практика й роль…
Ринок віртуальних активів в Україні розвивається швидко, випереджаючи нормативне регулювання. Відсутність чіткої законодавчої бази, суперечлива судова практика й нові шахрайські схеми створюють виклики для власників цифрових активів і юристів.

Дискусія
Стан упровадження електронного документообігу у виконавче…
Отримання виконавчих документів у Електронному суді, відкриття провадження на підставі електронного документу, обмін матеріалами в електронній формі стали ключовими темами фахової дискусії «Цифровізація виконавчого провадження: проблеми та перспективи».

Cудова практика
Адвокат заявника про злочин може подавати апеляцію — ВС
Апеляційний суд припустився істотного порушення кримінального процесуального закону, повернувши скаргу адвоката через формальне тлумачення відсутності права заявника мати представника. Це обмежило гарантоване право на оскарження та доступ до правосуддя.

Самоврядування
ВРП продовжує ігнорувати законні строки формування конкурсної…
Вища рада правосуддя продовжує порушувати встановлені законом строки формування нового складу конкурсної комісії для добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Законодавство
Розлучення не впливає на усиновлення — у НААУ назвали зайвими зміни…
Формалізація у Сімейному кодексі норми про те, що факт розірвання шлюбу між усиновлювачами сам по собі не є підставою для скасування усиновлення, є недоречним - ця норма і так забезпечена судовою практикою.

Cудова практика
Бронювання, військовий облік та мобілізація: вийшов дайджест…
Центр надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ спільно з Комітетом НААУ з питань трудового права підготували узагальнення актуальної судової практики з питань бронювання, військового обліку та мобілізації за перше півріччя 2025 року.

Дискусія
Розслідування «Радіо Свобода» підтвердило: адвокат Лідія Ізовітова…
17 червня на сайті «Радіо Свобода» вийшов матеріал, присвячений діяльності Вищої ради юстиції у 2004-2014 роках. Напередодні публікації журналіст Сергій Андрушко звертався до Національної асоціації адвокатів України з проханням надати коментар щодо діяльності Лідії Ізовітової у складі ВРЮ в той період. НААУ надала офіційну відповідь, зазначивши, що Лідія Ізовітова не обіймає жодних посад у ВРЮ/ВРП з 2014 року і вже понад десять років зосереджена виключно на адвокатурі.