"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Правнича допомога при мобілізації: у ТЦК проблем не бачать
Військова влада запевняє, що навчальний центр або розподільчий пункт – це не місце позбавлення волі. Туди є нормальний (з урахуванням режиму) допуск, в тому числі для адвокатів. Але практика свідчить про зворотне.
«Не завжди люди розуміють за що відповідає ТЦК, на що вони мають право, на що вони не мають права, які їх права, які їх обов'язки, де є порушення, а де немає порушення», - зауважила представниця Управління комунікацій командування Сухопутних військ Марина Голуб. Аби розʼяснити ці питання, і була організована прес-конференція «Права та обов'язки громадян в питаннях мобілізації».
Відповідаючи на запитання журналістів, заступник начальника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник мобілізаційного відділення Голосіївського району міста Києва Лариса Козак заперечила, що ТЦК створюють якісь проблеми у спілкуванні військовозобовʼязаних.
«Навчальний центр або розподільчий пункт – це не місце позбавлення волі. Туди є нормальний допуск, звичайно з урахуванням певних обмежень (режимів). Але туди прибувають і родичі, і знайомі, і навіть прибувають адвокати, і там надається повна фахова юридична допомога, - зауважила вона. - Якщо ми говоримо про цей етап, коли він на розподільчому пункті до моменту відправлення на базову загально військову підготовку, це не приміщення, де позбавляють волі або когось незаконно утримують і не допускають».
Серед інших питань, на які представниця ТЦК дала відповідь під час заходу, були законодавчі аспекти, процедури оповіщення, участь поліції у мобілізаційних заходах, проблеми так званої бусифікації та мобільних блокпостів. Також піднімалися теми захисту прав мобілізованих, зокрема щодо доступу до зв’язку та забезпечення побутових потреб. Крім цього пояснили особливості мобілізації для окремих категорій громадян, включно з тими, хто має бронювання, та осіб віком 50+. Окрему увагу приділили ролі рекрутингових центрів і можливостям призову напряму до військових частин, що дозволяє уникнути звернення до ТЦК.
Але схоже, що військова влада не бачить (або не хоче бачити) кричущі випадки порушення прав громадян під час мобілізації. В тому числі, коли йдеться про право на професійну правничу допомогу, гарантоване кожному Конституцією України.
Нещодавно ми згадували про інцидент у Харкові із адвокаткою Юлією Палагіною. Коли вона почала фіксувати порушення прав її клієнта у приміщенні військово-лікарської комісії, захисницю випхали з приміщення, застосувавши фізичну силу, а також викинули речі.
Днями аналогічний випадок стався у м.Буча, що на Київщині. Марія Населенко прийшла до районного ТЦК, аби надати правничу допомогу військовозобовʼязаному, якого викликали для уточнення даних. Проте її не допустили до клієнта, перешкоджали конфіденційному спілкуванню. Адвокатка подала заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 397 (Втручання в діяльність захисника чи представника особи) Кримінального кодексу.
Коли на наступний день М.Неселенко повторно прибула до ТЦК, між нею та представниками ТЦК виник конфлікт. Один із посадовців, за словами адвокатки, почав викручувати їй руку, кричачи, що відеозйомка в ТЦК заборонена. Він штовхав жінку до стіни, завдаючи ударів спиною і головою об стіну.
Зрештою адвокатка була госпіталізована. Вона втратила можливість працювати, а її адвокатська діяльність тимчасово припинена через фізичний та емоційний стан.
У Раді адвокатів Київської області заявили про порушення прав колеги. У ситуації, що сталася, вбачаються ознаки таких кримінальних правопорушень:
- перешкоджання діяльності адвоката (ст. 397 КК), що проявилося у недопуску до клієнта, насильницьких дія та порушенні адвокатської таємниці;
- умисне завдання ударів і побоїв (ст. 126 КК);
- зловживання владою (ст. 364 КК).
Рада адвокатів регіону вже звернулася до Державного бюро розслідувань із закликом до негайного розслідування. Серед доказів — медичні довідки, заява самої адвокатки та свідчення про інші правопорушення з боку працівників ТЦК.
Докладніше про цю ситуацію - за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Що робити, коли потрібен швидкий захист в LCIA
Спір із контрагентом передано до Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA), але склад арбітрів сформують лише за кілька тижнів, а захист клієнту потрібен негайно? Отримати його можна через надзвичайного арбітра чи прискорене формування трибуналу.
Навчання
Скріншота замало: як зафіксувати електронний доказ, щоб суд його…
Як зафіксувати вебсторінку чи переписку в месенджері, щоб суд прийняв їх як доказ? Чи можна посилатися на відповідь штучного інтелекту? І за яких умов повідомлення у Viber суд визнає належним і допустимим доказом?
Захист військових
Рішення є, грошей немає: як домогтися реальних виплат військовому
Суд зобов’язав перерахувати грошове забезпечення, а військовий отримав лише частину очікуваної суми? Варто витребувати розрахунки, перевірити кожну складову і заздалегідь обрати спосіб, у який рішення виконуватимуть.
За кордоном
Практикувати в Шотландії: українські адвокати здобувають статус…
Щоб отримати право практикувати в Шотландії, українським адвокатам доводиться доводити знання місцевого права на загальних умовах. Щоправда шотландські колеги звільнили наших громадян від плати за складання кваліфікаційних іспитів, а на літературу й проживання кандидати отримали гранти.
Дискусія
3 критерії оцінки висновку судового експерта назвали науковці
Висновок судового експерта є одним із джерел доказів, яке не може бути замінене іншим доказом. А оцінка його об’єктивності та обґрунтованості є найбільш спірною і дискусійною у судовому процесі.
Навчання
Суддя ВС: доктрина заборони суперечливої поведінки – це джокер, а не…
Доктрина заборони суперечливої поведінки спрацьовує тоді, коли у правовідносинах є вада, а рішення за загальними нормами було б очевидно несправедливим. Там, де діють норми, посилання на неї зайве.
Законодавство
НААУ застерегла від поширення норм про сек’юритизацію на всі…
Зміни до Цивільного кодексу, пов’язані із запуском сек’юритизації, зачеплять не лише спеціалізовані платформи фінансування, а й усі непідприємницькі товариства: громадські об’єднання, благодійні організації, професійні та творчі спілки. При цьому нового правового механізму вони не створюють.
Навчання
Зустріч адвоката з клієнтом поза офісом: як її провести і не видати…
Якщо клієнт пропонує зустрітися у публічному місці, варто зважати на те, що кожне назване вголос прізвище чи суму може почути сторонній. Тож варто заздалегідь подбати про стіл, розсадку й рамки розмови.