"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Для заміни адвоката БПД особистих мотивів недостатньо, - ВС
Особа, що отримує безоплатну вторинну правничу допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі № 748/1972/19. Постанова від 21.11.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Оскаржуючи вирок у касаційній інстанції, засуджений просив скасувати судові рішення на підставі істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, місцевий суд не розглянув його заяви про відмову від захисника за призначенням, який не надавав йому належної правничої допомоги.
Високі судді дійшли висновку, що ці доводи не ґрунтуються на законодавчих вимогах і матеріалах справи.
Частиною 3 ст. 42 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право, на:
- відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження;
- отримання правничої допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК або Законом про безоплатну правничу допомогу, в тому числі у звʼязку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.
За приписами ст. 54 КПК підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Водночас, відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обовʼязковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений для здійснення захисту за призначенням.
Отже, на всіх стадіях кримінального провадження закон забезпечує особу, яка підозрюється, обвинувачується або засуджена у вчиненні кримінального правопорушення, можливістю мати захисника як обраного нею, так і призначеного їй. Забезпечена така особа й можливістю відмовитися від захисника або замінити його відповідно до вимог процесуального закону.
При цьому право особи на заміну захисника є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правничу допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Адже безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя (ст. 13 Закону про БПД). І під час реалізації цієї гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника. Останній призначається за постановою слідчого (прокурора) або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правничу допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Також у Верховному Суді послалися на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обовʼязків, органи влади мають позитивне зобовʼязання замінити його.
Згідно з матеріалами провадження, захисника було залучено ще зі стадії досудового розслідування. Він же брав участь у судовому провадженні. Обвинувачений заявив про відмову від цього захисника після закінчення зʼясування обставин та перевірки їх доказами і надання стороні захисту часу для підготовки до судових дебатів. Заява була обгрунтована тим, що захисник не виконує обовʼязків, не надає йому належної правничої допомоги, не погодив з ним лінії захисту та не вчинив жодних дій для зʼясування обставин, які спростовують обвинувачення і виключають його кримінальну відповідальність. Обвинувачений уважав за необхідне відмовитися від захисника, але не хотів залучати захисника за договором. Він не заперечував щодо залучення для нього іншого захисника за призначенням. Суд першої інстанції вислухав думку захисника. Той до цього часу не мав жодних зауважень чи нарікань з боку підзахисного, тому вважав, що твердження обвинуваченого є безпідставними. Упевнившись, що обвинувачений не має наміру самостійно залучити іншого захисника за договором, суд відмовив у задоволенні клопотання.
Апеляційний суд, не встановивши в матеріалах справи обставин, які б указували на неналежне виконання адвокатом обовʼязків захисника, не вбачав підстав вважати, що було порушено право обвинуваченого на відмову від захисника.
Касаційна інстанція погодилася, що процесуальна поведінка адвоката безсумнівно давала судам підстави для висновку про те, що заява обвинуваченого про неналежне виконання ним своїх обовʼязків захисника є надуманою. Тому відмова від захисника за призначенням, участь якого є обовʼязковою, з вимогою залучити іншого захисника за рахунок держави ґрунтувалася лише на особистих мотивах обвинуваченого, не повʼязаних з неналежним забезпеченням його захисту. Тому в цьому конкретному випадку немає підстав вважати порушеним його право на захист унаслідок неприйняття судом такої відмови від захисника.
Доводи засудженого зводяться лише до незгоди з рішенням суду, який не прийняв його відмови від захисника за призначенням, участь якого є обовʼязковою. Водночас обʼєктивних даних про неналежне виконання професійних обовʼязків адвокатом, зокрема під час судового розгляду в суді першої інстанції, що могло призвести до істотного обмеження чи порушення прав засудженого, не встановлено. А відповідно і немає підстав вважати, що було порушено права особи на захист, справедливий судовий розгляд або існували перешкоди для реалізації ним інших передбачених законом прав.
У Верховному Суді нагадали, що ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних і достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обовʼязковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Доступ до професії: підгрупа зосередилась на стажуванні та…
У НААУ відбулося чергове засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Новий Трудовий кодекс: адвокати назвали сильні сторони і ризики…
Проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, спрямованих на модернізацію трудового законодавства: цифровізація процедур, розширення форм зайнятості, підвищення прозорості оплати праці. Водночас, деякі системні питання потребують доопрацювання.
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.