Для заміни адвоката БПД особистих мотивів недостатньо, - ВС

Особа, що отримує безоплатну вторинну правничу допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі № 748/1972/19. Постанова від 21.11.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Оскаржуючи вирок у касаційній інстанції, засуджений просив скасувати судові рішення на підставі істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, місцевий суд не розглянув його заяви про відмову від захисника за призначенням, який не надавав йому належної правничої допомоги.
Високі судді дійшли висновку, що ці доводи не ґрунтуються на законодавчих вимогах і матеріалах справи.
Частиною 3 ст. 42 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право, на:
- відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження;
- отримання правничої допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК або Законом про безоплатну правничу допомогу, в тому числі у звʼязку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.
За приписами ст. 54 КПК підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Водночас, відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обовʼязковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений для здійснення захисту за призначенням.
Отже, на всіх стадіях кримінального провадження закон забезпечує особу, яка підозрюється, обвинувачується або засуджена у вчиненні кримінального правопорушення, можливістю мати захисника як обраного нею, так і призначеного їй. Забезпечена така особа й можливістю відмовитися від захисника або замінити його відповідно до вимог процесуального закону.
При цьому право особи на заміну захисника є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правничу допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Адже безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя (ст. 13 Закону про БПД). І під час реалізації цієї гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника. Останній призначається за постановою слідчого (прокурора) або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правничу допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Також у Верховному Суді послалися на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обовʼязків, органи влади мають позитивне зобовʼязання замінити його.
Згідно з матеріалами провадження, захисника було залучено ще зі стадії досудового розслідування. Він же брав участь у судовому провадженні. Обвинувачений заявив про відмову від цього захисника після закінчення зʼясування обставин та перевірки їх доказами і надання стороні захисту часу для підготовки до судових дебатів. Заява була обгрунтована тим, що захисник не виконує обовʼязків, не надає йому належної правничої допомоги, не погодив з ним лінії захисту та не вчинив жодних дій для зʼясування обставин, які спростовують обвинувачення і виключають його кримінальну відповідальність. Обвинувачений уважав за необхідне відмовитися від захисника, але не хотів залучати захисника за договором. Він не заперечував щодо залучення для нього іншого захисника за призначенням. Суд першої інстанції вислухав думку захисника. Той до цього часу не мав жодних зауважень чи нарікань з боку підзахисного, тому вважав, що твердження обвинуваченого є безпідставними. Упевнившись, що обвинувачений не має наміру самостійно залучити іншого захисника за договором, суд відмовив у задоволенні клопотання.
Апеляційний суд, не встановивши в матеріалах справи обставин, які б указували на неналежне виконання адвокатом обовʼязків захисника, не вбачав підстав вважати, що було порушено право обвинуваченого на відмову від захисника.
Касаційна інстанція погодилася, що процесуальна поведінка адвоката безсумнівно давала судам підстави для висновку про те, що заява обвинуваченого про неналежне виконання ним своїх обовʼязків захисника є надуманою. Тому відмова від захисника за призначенням, участь якого є обовʼязковою, з вимогою залучити іншого захисника за рахунок держави ґрунтувалася лише на особистих мотивах обвинуваченого, не повʼязаних з неналежним забезпеченням його захисту. Тому в цьому конкретному випадку немає підстав вважати порушеним його право на захист унаслідок неприйняття судом такої відмови від захисника.
Доводи засудженого зводяться лише до незгоди з рішенням суду, який не прийняв його відмови від захисника за призначенням, участь якого є обовʼязковою. Водночас обʼєктивних даних про неналежне виконання професійних обовʼязків адвокатом, зокрема під час судового розгляду в суді першої інстанції, що могло призвести до істотного обмеження чи порушення прав засудженого, не встановлено. А відповідно і немає підстав вважати, що було порушено права особи на захист, справедливий судовий розгляд або існували перешкоди для реалізації ним інших передбачених законом прав.
У Верховному Суді нагадали, що ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних і достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обовʼязковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Процесуальний дисбаланс: чому захисту складніше призначати…
Ключовим принципом реформування судово-експертної діяльності в Україні має залишатися забезпечення незалежності експертів та рівності всіх учасників судового процесу.

Гарантії діяльності
У ТЦК і за їх межами Конституція однакова, - секретар РАУ про правила…
В Сухопутних військах Збройних сил України працюють над усуненням недоліків в роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, там хочуть створити правила для адвокатів, які захищають військовозобов’язаних.

За кордоном
Австралійські суди реагують на проблеми використання ШІ
Масштаб використання штучного інтелекту в юридичній професії наразі оцінити важко. Втім, суди вже занепокоєні залученням ШІ для заяв під присягою, свідчень та посилань на прецеденти. Австралійські судді переймаються проблемою достовірності доказів.

Навчання
Злочин заради клієнта: які порушення вчиняють адвокати?
Хоча адвокат у своїй професійній діяльності зобов'язаний виходити з переваги інтересів клієнта, цей пріоритет обмежений принципом законності. Ті адвокати, що заради свого клієнта намагаються обійти закон, можуть самі стати фігурантами кримінальної справи.

Законодавство
Новий проект про захист бізнесу: плюси є, але не без мінусів
Під час дії воєнного стану в Україні непоодинокими стали випадки тиску на субʼєктів господарювання з боку правоохоронних органів. Зловживання або бездіяльність з їх боку вимагали оперативного реагування військово-політичного керівництва держави.

Законодавство
Проблеми зберігання речових доказів стороною обвинувачення…
Зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізація, технологічна переробка, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронність тимчасово вилученого майна та майна, на яке накладено арешт…

Законодавство
Куди ведуть нові напрями житлової політики України?
Основні засади житлової політики, запропоновані Кабміном у проекті Закону №12377, є декларативними, містять суттєві неузгодженості та протиріччя. Відтак, законодавча ініціатива потребує ґрунтовного доопрацювання.

БПД
Тенденції реформування БПД прокоментувала голова профільного…
У 2024 році Міністерство юстиції продовжило реорганізацію регіональних та місцевих центрів безоплатної правничої допомоги шляхом укрупнення структур. Загальною тенденцією реформування є утворення міжрегіональних центрів, повноваження яких поширюється на кілька областей.