Оновлення моделі суду присяжних: за чи проти?

Нова модель суду присяжних, яка нещодавно була схвалена за основу Верховною Радою України, викликає чимало спорів у професійній спільноті. Адже є обгрунтовані сумніви у її відповідності українським реаліям.

Проект Закону № 3843 від 14.07.2020 «Про суд присяжних» став предметом обговорення на круглому столі, який організував і провів Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань інформаційної політики та взаємодії із ЗМІ.

Нагадаємо, проект дає визначення, юрисдикцію, склад суду присяжних, унормовує порядок формування лави присяжних та вимоги до присяжного, встановлює його права і обов’язки, підстави й порядок увільнення присяжного від виконання обов’язків, механізм усунення присяжного та заміни вибулого основного присяжного запасним. Також окреслюються основні питання, які повинні вирішити присяжні, порядок наради й голосування при ухваленні вердикту, визначаються види рішень головуючого судді в суді присяжних, підстави оскарження вироку суду присяжних, гарантії прав та матеріально-фінансового забезпечення тощо.

Згідно обраної моделі, суд присяжних складатиметься з одного професійного судді та лави присяжних, до якої входитимуть вісім осіб. Присяжні обиратимуться шляхом випадкового автоматизованого відбору з числа громадян України, які постійно проживають у відповідному судовому окрузі та відповідають встановленим вимогам. 

Професійний суддя виконуватиме роль процесуального головуючого в судовому засіданні, але не братиме участі в ухваленні рішення лавою присяжних щодо суті обвинувачення. Вердикт про винуватість вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують щонайменше сім із восьми присяжних. Цей вердикт є остаточним, і суддя не має права його змінювати. Виправдувальний вердикт може бути оскаржений лише в разі порушення процедури формування складу присяжних. 

Суд присяжних в Україні буде застосовуватися у кримінальних провадженнях для розгляду найтяжчих злочинів, що передбачають покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Присяжні матимуть право ухвалювати рішення виключно щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого. Для винесення обвинувального вироку необхідно, щоб щонайменше сім із восьми присяжних проголосували «за». Виправдувальні вердикти можуть бути оскаржені лише за умови порушення процедури формування складу присяжних.

Присяжним надаватимуться гарантії недоторканності, аналогічні суддівським, на час виконання ними обов'язків у суді, в тому числі захист від тиску чи переслідувань. Вони отримуватимуть винагороду на рівні посадового окладу судді місцевого суду, а також відшкодування витрат на проїзд, наймання житла та добові. 

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Григорій Мамка запевнив, що парламентарі готові доопрацьовувати проект та вносити правки до нього від адвокатів. Також нардеп звернув увагу, що цей проект необхідно розглядати у комплексі з іншим проектом №3845 від 14.07.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд присяжних», а також пообіцяв підтримати адвокатуру, аби її думка була почута законодавцями.

Адвокат Міжнародного кримінального суду, експерт з організації суду присяжних Ілля Новіков розповів, що суд присяжних є його пристрастю та володіє понад 20-річним стажем роботи з ним у статусі адвоката. Але, на його думку, концепція законопроекту є мертвонародженою. Дієвою була б модель повноцінного суду присяжних, тобто колегія з п’яти громадян без професійних зв’язків із судовою системою, що розглядають кримінальну справу окремо від суддів та без їхньої присутності у нарадчій кімнаті. Експерт застеріг, що така модель буде сприяти збільшенню кількості виправдувальних вироків судів і це може викликати обурення суспільства, однак вона є найбільш об’єктивною та незалежною.

Частково підтримав позицію колеги адвокат Олександр Тананакін. Він уважає, що в чинній редакції законопроект прийнятий не буде, адже він місить безліч розбіжностей між реальним життям та описаною парламентарями моделлю. З таким судом присяжних розгляд справи зведеться виключно до оцінки ораторського мистецтва сторін та доля людини буде вирішуватись виключно через призму суб’єктивного вподобання виступів присяжним, наче у театрі.

Голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Одеської області Денис Пономаренко виявився прихильником класичного суду присяжних. Він не підтримує чинну модель з трьох осіб та двох професійних суддів, що передбачена Кримінальним процесуальним кодексом. Адвокат провів паралелі через історичний аспект та проаналізував недоліки минулого.

Голова Комітету НААУ з питань інформаційної політики і взаємодії із ЗМІ Олексій Шевчук наголосив, що на базі НААУ буде створено тимчасову робочу групу, яка буде вивчати питання суду присяжних в Україні. Адже це важлива ініціатива. Водночас проект № 3843 викликає спірні питання, зокрема, щодо виборності присяжних, їхньої антикорупційної захищеності та нерозривність із судовим робочим процесом.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.