СЗЧ та дезертирство: чи варто зупиняти військову службу?
Наслідком добровільного повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або дезертирували із ЗСУ, може бути поновлення служби без складних умовностей. Водночас, відмова від призупинення військової служби не є обґрунтованою.
У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань військового права проаналізували проект Закону від 04.10.2024 №12095 «Про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який Верховна Рада прийняла за основу.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Автори законодавчої ініціативи говорять, що продовження служби таким військовослужбовцям під час воєнного стану можливо лише у випадку коли судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК або судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 КК. Таким чином військовослужбовці, які виявили бажання добровільно повернутись до частин та продовжити службу після самовільного залишення в/ч або місць служби, позбавлені такої можливості, оскільки командири уповноважені продовжувати військову службу та дію контракту, поновлювати виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення тільки на підставі відповідних процесуальних документів слідчих та судових органів.
Зважаючи на це, пропонується запровадити норму, згідно з якою під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
У НААУ підтримали прагнення народних депутатів покращити ефективність військової служби та правове становище військовослужбовців. У тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) та дезертирство (ст. 408 КК).
Водночас, голова Комітету НААУ Марія Островська наполягає, що чинна норма про призупинення військової служби для тих, хто самовільно її полишив, є цілком логічною і її слід залишити в чинній редакції. Домогтися від командирів поновлення військової служби поза згодою та судовими рішеннями варто за допомогою інших законодавчих конструкцій.
Наприклад, ч.2 ст. 24 Закону можна доповнити абзацами такого змісту:
«У разі добровільного повернення на військову службу та висловлення готовності продовжити служити тими військовослужбовцями, хто самовільно залишив військові частини чи місця проходження служби або дезертирував вперше, військова служба та дія контракту продовжуються з дня їх прибуття до військових частин чи місць проходження служби, поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України».
Такі ж правила сьогодні діють і для інших категорій військовослужбовців після винесення певних судових рішень.
Крім того, нововведення необхідно узгодити із нещодавно внесеними змінами про отримання згоди командира на продовження військової служби для звільнення від кримінальної відповідальності.
Це можна зробити, доповнивши згадану норму ще одним абзацом:
«Отримання згоди командира або начальника військової частини для продовження військової служби потрібно лише у разі розгляду судом питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності».
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань військового права до проекту №12095 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Як адвокату не згоріти на роботі: психологиня поділилася порадами
Війна та пов'язані з нею виклики значно посилили психологічне навантаження на адвокатів. Вони щодня стикаються з людським горем, невизначеністю та стресом. Не дивно, що статистика свідчить про високий рівень емоційного вигорання захисників прав людини.
Законодавство
Хто визначатиме доброчесність голови АРМА і за якими критеріями?
Непрозорі вимоги, підходи та механізми відбору кандидатів на посади голови та працівників Агентства з розшуку та менеджменту активів несуть у собі корупційні ризики.
Дискусія
Пріоритетне право на опіку: новий крок до захисту прав дітей і…
Запровадження механізмів завчасного визначення майбутніх опікунів забезпечить реалізацію прав та інтересів дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, які можуть втратити дієздатність внаслідок психічних розладів чи інших обставин.
Законодавство
Втручання у діяльність адвоката: 5 аргументів «за» деталізацію…
Національна асоціація адвокатів України висловила підтримку проекту Закону № 12320 від 16.12.2024 про внесення змін до КУпАП, КК та КПК щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності».
Самоврядування
Сьогодні останній день сплати адвокатами внеску за 2025 рік
Згідно з п.2.5 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03.02.2017 №4, адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня поточного року. Порушення порядку та строків сплати внесків є невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком.
Законодавство
Рішення прийматиме управитель, а відповідатиме - власник…
З прийняттям арештованих активів в управління до управителя не мають переходити зобов’язання власника активів, які пов’язані зі здійсненням ним права власності.
Дискусія
Звільнення, переведення, перевірки: що змінилось у трудовому праві
Воєнний стан, який триває у країні вже майже три роки, суттєво вплинув на організацію трудових відносин, які законодавцю довелося адаптувати до нових умов. Але практику застосування нових законів безумовно формують суди.
Законодавство
Поняття сталкінгу має бути юридично визначеним, - Комітет НААУ
Запровадження в Україні кримінальної відповідальності за незаконне переслідування (сталкінг) має на меті імплементацію відповідних положень Стамбульської конвенції. Втім, пропонована диспозиція нової статті Кримінального кодексу містить деякі юридичні вади.