"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
СЗЧ та дезертирство: чи варто зупиняти військову службу?
Наслідком добровільного повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або дезертирували із ЗСУ, може бути поновлення служби без складних умовностей. Водночас, відмова від призупинення військової служби не є обґрунтованою.
У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань військового права проаналізували проект Закону від 04.10.2024 №12095 «Про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який Верховна Рада прийняла за основу.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Автори законодавчої ініціативи говорять, що продовження служби таким військовослужбовцям під час воєнного стану можливо лише у випадку коли судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК або судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 КК. Таким чином військовослужбовці, які виявили бажання добровільно повернутись до частин та продовжити службу після самовільного залишення в/ч або місць служби, позбавлені такої можливості, оскільки командири уповноважені продовжувати військову службу та дію контракту, поновлювати виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення тільки на підставі відповідних процесуальних документів слідчих та судових органів.
Зважаючи на це, пропонується запровадити норму, згідно з якою під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
У НААУ підтримали прагнення народних депутатів покращити ефективність військової служби та правове становище військовослужбовців. У тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) та дезертирство (ст. 408 КК).
Водночас, голова Комітету НААУ Марія Островська наполягає, що чинна норма про призупинення військової служби для тих, хто самовільно її полишив, є цілком логічною і її слід залишити в чинній редакції. Домогтися від командирів поновлення військової служби поза згодою та судовими рішеннями варто за допомогою інших законодавчих конструкцій.
Наприклад, ч.2 ст. 24 Закону можна доповнити абзацами такого змісту:
«У разі добровільного повернення на військову службу та висловлення готовності продовжити служити тими військовослужбовцями, хто самовільно залишив військові частини чи місця проходження служби або дезертирував вперше, військова служба та дія контракту продовжуються з дня їх прибуття до військових частин чи місць проходження служби, поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України».
Такі ж правила сьогодні діють і для інших категорій військовослужбовців після винесення певних судових рішень.
Крім того, нововведення необхідно узгодити із нещодавно внесеними змінами про отримання згоди командира на продовження військової служби для звільнення від кримінальної відповідальності.
Це можна зробити, доповнивши згадану норму ще одним абзацом:
«Отримання згоди командира або начальника військової частини для продовження військової служби потрібно лише у разі розгляду судом питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності».
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань військового права до проекту №12095 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
Самоврядування
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності запрошує адвокатів…
Адвокатів, які мають знання та практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, запрошують долучитися до роботи профільного комітету Національної асоціації адвокатів України.
Дискусія
Персональні дані, докази і розслідування: акценти конференції у…
Внутрішні розслідування, економічні експертизи та робота з великими масивами персональних даних дедалі частіше потребують від адвоката процесуальної точності та розуміння регуляторних ризиків. Особливо коли справа має міжнародний елемент або пов’язана з юрисдикціями ЄС.
Дискусія
Рекодифікація сімейного права: новели, ризики і запобіжники
Позасудове розірвання шлюбу, сімейне житло, борги подружжя, майно дітей і права зниклих безвісти осіб — рекодифікація цивільного законодавства зачіпає практичні питання, з якими адвокати й нотаріуси працюють щодня.
Захист військових
Соціальні права військових і ветеранів: європейські стандарти для…
У справах про соціальні й трудові права військовослужбовців та ветеранів адвокатам дедалі частіше доводиться працювати не лише з національним законодавством, а й з європейськими стандартами. Практичним орієнтиром може бути збірка рішень Європейського комітету з соціальних прав.