"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
СЗЧ та дезертирство: чи варто зупиняти військову службу?
Наслідком добровільного повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або дезертирували із ЗСУ, може бути поновлення служби без складних умовностей. Водночас, відмова від призупинення військової служби не є обґрунтованою.
У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань військового права проаналізували проект Закону від 04.10.2024 №12095 «Про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який Верховна Рада прийняла за основу.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Автори законодавчої ініціативи говорять, що продовження служби таким військовослужбовцям під час воєнного стану можливо лише у випадку коли судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК або судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 КК. Таким чином військовослужбовці, які виявили бажання добровільно повернутись до частин та продовжити службу після самовільного залишення в/ч або місць служби, позбавлені такої можливості, оскільки командири уповноважені продовжувати військову службу та дію контракту, поновлювати виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення тільки на підставі відповідних процесуальних документів слідчих та судових органів.
Зважаючи на це, пропонується запровадити норму, згідно з якою під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
У НААУ підтримали прагнення народних депутатів покращити ефективність військової служби та правове становище військовослужбовців. У тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) та дезертирство (ст. 408 КК).
Водночас, голова Комітету НААУ Марія Островська наполягає, що чинна норма про призупинення військової служби для тих, хто самовільно її полишив, є цілком логічною і її слід залишити в чинній редакції. Домогтися від командирів поновлення військової служби поза згодою та судовими рішеннями варто за допомогою інших законодавчих конструкцій.
Наприклад, ч.2 ст. 24 Закону можна доповнити абзацами такого змісту:
«У разі добровільного повернення на військову службу та висловлення готовності продовжити служити тими військовослужбовцями, хто самовільно залишив військові частини чи місця проходження служби або дезертирував вперше, військова служба та дія контракту продовжуються з дня їх прибуття до військових частин чи місць проходження служби, поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України».
Такі ж правила сьогодні діють і для інших категорій військовослужбовців після винесення певних судових рішень.
Крім того, нововведення необхідно узгодити із нещодавно внесеними змінами про отримання згоди командира на продовження військової служби для звільнення від кримінальної відповідальності.
Це можна зробити, доповнивши згадану норму ще одним абзацом:
«Отримання згоди командира або начальника військової частини для продовження військової служби потрібно лише у разі розгляду судом питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності».
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань військового права до проекту №12095 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».