"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
СЗЧ та дезертирство: чи варто зупиняти військову службу?
Наслідком добровільного повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або дезертирували із ЗСУ, може бути поновлення служби без складних умовностей. Водночас, відмова від призупинення військової служби не є обґрунтованою.
У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань військового права проаналізували проект Закону від 04.10.2024 №12095 «Про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який Верховна Рада прийняла за основу.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Автори законодавчої ініціативи говорять, що продовження служби таким військовослужбовцям під час воєнного стану можливо лише у випадку коли судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК або судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 КК. Таким чином військовослужбовці, які виявили бажання добровільно повернутись до частин та продовжити службу після самовільного залишення в/ч або місць служби, позбавлені такої можливості, оскільки командири уповноважені продовжувати військову службу та дію контракту, поновлювати виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення тільки на підставі відповідних процесуальних документів слідчих та судових органів.
Зважаючи на це, пропонується запровадити норму, згідно з якою під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
У НААУ підтримали прагнення народних депутатів покращити ефективність військової служби та правове становище військовослужбовців. У тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) та дезертирство (ст. 408 КК).
Водночас, голова Комітету НААУ Марія Островська наполягає, що чинна норма про призупинення військової служби для тих, хто самовільно її полишив, є цілком логічною і її слід залишити в чинній редакції. Домогтися від командирів поновлення військової служби поза згодою та судовими рішеннями варто за допомогою інших законодавчих конструкцій.
Наприклад, ч.2 ст. 24 Закону можна доповнити абзацами такого змісту:
«У разі добровільного повернення на військову службу та висловлення готовності продовжити служити тими військовослужбовцями, хто самовільно залишив військові частини чи місця проходження служби або дезертирував вперше, військова служба та дія контракту продовжуються з дня їх прибуття до військових частин чи місць проходження служби, поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України».
Такі ж правила сьогодні діють і для інших категорій військовослужбовців після винесення певних судових рішень.
Крім того, нововведення необхідно узгодити із нещодавно внесеними змінами про отримання згоди командира на продовження військової служби для звільнення від кримінальної відповідальності.
Це можна зробити, доповнивши згадану норму ще одним абзацом:
«Отримання згоди командира або начальника військової частини для продовження військової служби потрібно лише у разі розгляду судом питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності».
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань військового права до проекту №12095 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Що робити адвокату, якщо клієнт у стані гострого стресу
Адвокат може зустріти клієнта в гострому стресі, коли людина дивиться на співрозмовника і не бачить його. Перш ніж говорити про справу, її варто повернути до реальності: встановити контакт, поставити кілька запитань і залучити органи чуття.
Гарантії діяльності
СБУ запросила представника НААУ на обшук у житлі адвоката до… метро
Слідчі Служби безпеки розпочали обшук у житлі київського адвоката, поки представник Комітету НААУ, якого запросили на слідчу дію біля станції метро, шукав адресу. В ході обшуку правоохоронці вилучили телефон адвоката, на якому зберігається адвокатська таємниця.
Cудова практика
Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизували…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: аналіз критеріїв ratione personae, ratione temporis, ratione loci та ratione materiae».
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.