"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
СЗЧ та дезертирство: чи варто зупиняти військову службу?
Наслідком добровільного повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або дезертирували із ЗСУ, може бути поновлення служби без складних умовностей. Водночас, відмова від призупинення військової служби не є обґрунтованою.
У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань військового права проаналізували проект Закону від 04.10.2024 №12095 «Про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який Верховна Рада прийняла за основу.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Автори законодавчої ініціативи говорять, що продовження служби таким військовослужбовцям під час воєнного стану можливо лише у випадку коли судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК або судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 КК. Таким чином військовослужбовці, які виявили бажання добровільно повернутись до частин та продовжити службу після самовільного залишення в/ч або місць служби, позбавлені такої можливості, оскільки командири уповноважені продовжувати військову службу та дію контракту, поновлювати виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення тільки на підставі відповідних процесуальних документів слідчих та судових органів.
Зважаючи на це, пропонується запровадити норму, згідно з якою під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
У НААУ підтримали прагнення народних депутатів покращити ефективність військової служби та правове становище військовослужбовців. У тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) та дезертирство (ст. 408 КК).
Водночас, голова Комітету НААУ Марія Островська наполягає, що чинна норма про призупинення військової служби для тих, хто самовільно її полишив, є цілком логічною і її слід залишити в чинній редакції. Домогтися від командирів поновлення військової служби поза згодою та судовими рішеннями варто за допомогою інших законодавчих конструкцій.
Наприклад, ч.2 ст. 24 Закону можна доповнити абзацами такого змісту:
«У разі добровільного повернення на військову службу та висловлення готовності продовжити служити тими військовослужбовцями, хто самовільно залишив військові частини чи місця проходження служби або дезертирував вперше, військова служба та дія контракту продовжуються з дня їх прибуття до військових частин чи місць проходження служби, поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України».
Такі ж правила сьогодні діють і для інших категорій військовослужбовців після винесення певних судових рішень.
Крім того, нововведення необхідно узгодити із нещодавно внесеними змінами про отримання згоди командира на продовження військової служби для звільнення від кримінальної відповідальності.
Це можна зробити, доповнивши згадану норму ще одним абзацом:
«Отримання згоди командира або начальника військової частини для продовження військової служби потрібно лише у разі розгляду судом питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності».
Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань військового права до проекту №12095 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП –…
Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.
Дискусія
Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Дискусія
Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не…
Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.
Навчання
Як ПТСР і контузія клієнта впливають на справу
Клієнт-військовий плутає дати в поясненнях, пропускає засідання або зривається через затримку відповіді від органу влади. Якщо за цим стоять наслідки контузії чи посттравматичного розладу, адвокату варто враховувати їх і в організації роботи, і в позиції у справі.
Захист військових
Гарантії при затриманні та алгоритми для військових: напрацювання…
Найчастіше військові звертаються до адвокатів через заблоковані рахунки, затягування звільнення. Для таких ситуацій підготували покрокові алгоритми. Для родин загиблих представлено пам'ятку щодо одноразової грошової допомоги. А нове регулювання організації перебування мобілізованих осіб у ТЦК потребує змін в частині гарантій зв’язку з адвокатом.
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.