"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Практика ЄСПЛ мирного часу - не прецедент для українських судів?

Судова практика, яка нині формується через відступ України від зобов'язань за міжнародними договорами (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права), викликає занепокоєння.
Таку думку висловив голова Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань інтеграції системи адвокатури України в ЄС Олександр Дульський під час круглого столу на тему «Наслідки відступу України від зобов'язань за міжнародними договорами: можливості розшуку каналами Інтерпол та впливу на екстрадиційні процедури».
Нагадаємо, Указ Президента від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану» містить перелік статей Конституції (30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53), за якими тимчасово можуть обмежуватися права і свободи.
Пізніше Генеральному секретарю ООН було надіслано нотифікацію, в якій було задекларовано конкретний обсяг обмежень з посиланням на норми Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від виконання яких Україна відмовляється.
Суть цих обмежень полягає в можливості примусового відчуження в установленому порядку майна, що перебуває у приватній власності для потреб держави, запровадження комендантської години і як наслідок заборона пересування на вулицях та в громадських місцях у певний час доби, встановлення особливого режиму в'їзду та виїзду, обмеження пересування громадян, проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, житла та заборона мирних зібрань, мітингів, походів, демонстрацій, заборона чи обмеження у виборі місця перебування і заборона громадянам, які перебувають на військовому чи спецобліку, змінювати місце проживання і встановити військовий житловий збір для фізичних та юридичних осіб.
Але практика застосування судами обмежень, на думку О.Дульського, викликає занепокоєння. Як приклад він навів рішення, постановлене українським судом у серпні 2024 року. Воно стосувалося питання застосування запобіжного заходу. Сторона захисту послалась на низку рішень ЄСПЛ, обґрунтовуючи відсутність обґрунтованої підозри, а також недоведеність існування ризиків, про які заявляли процесуальні опоненти.
Але суд як один і аргументів застосував таку позицію. Оскільки в Україні воєнний стан, ведуться бойові дії, частина території України перебуває в окупації, в країні продовжуються мобілізаційні заходи, рішення ЄСПЛ прецедентного характеру, які стосуються запобіжних заходів та на які в клопотанні та в засіданні посилалась сторона захисту, на даний час не можуть в повній мірі імплементовуватись в практику національних судів. Адже вони ухвалювались в мирний час. І в них не враховані обставини щодо застосування запобіжного заходу в умовах війни. При цьому питання розглядалося в Івано-Франківській області, далекій від лінії фронту.
Також в ході заходу учасники окреслили ключові проблеми екстрадиційних питань та поділилися методами реагування на виклики, обговорили механізми захисту осіб, яким загрожує видача, а також розглянули аспекти співпраці України з Міжнародною організацією кримінальної поліції.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Відновне правосуддя: чому потерпілі відмовляються від участі та що…
Застосування програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх має враховувати не лише інтереси правопорушника, а й потреби потерпілої сторони. Але чи завжди для цього створені реальні умови?

Дискусія
Між виконанням рішення і збереженням арешту на майно існує правова…
Після фактичного виконання рішення (наприклад, виплати компенсації), арешт на майно залишається чинним. Бо суди не ухвалюють окремого рішення про скасування заходів забезпечення. Це створює штучну правову невизначеність, яка обмежує права власності.

Законодавство
Засудженим мають надавати адвоката протягом доби - закон набрав…
Відтепер адміністрація місць несвободи має обовʼязок невідкладно дати можливість засудженому повідомити адвоката про накладене на нього стягнення. Так само гарантується право на безоплатну правничу допомогу в рамках дисциплінарного провадження.

Анонс
Формування конкурсної комісії ВККС: чому забуксував добір?
8 липня 2025 року відбудеться круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Дискусія
Дитина в суді: гарантії на папері й виклики на практиці
Як дитина може реалізувати свої права у суді? Попри наявність законодавчих гарантій, на практиці цьому заважають вік, статус, відсутність досвіду й представництва. Завжди існують ризики формального підходу, коли позиція дитини не враховується або її участь взагалі ігнорується.

Дискусія
Вибори після війни: що говорить закон і яка роль адвокатів
Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Гарантії діяльності
Третина скарг адвокатів до НААУ — через протиправні дії ТЦК
У першому півріччі 2025 року Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України зафіксував 46 звернень про порушення професійних прав. З них третина стосувалася протиправних дій територіальних центрів комплектування — системного перешкоджання адвокатській діяльності або порушення права на захист.

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.