"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/38813/21 (постанова від 28.08.2024 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Особа через Єдиний портал електронних послуг «Дія» подала заяву про надання статусу безробітного. У заяві зазначила інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів, не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства.
Наказом центру зайнятості чоловіку було призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу.
Пізніше центр установив, що особа зареєстрована у Раді адвокатів Київської області та в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного мала право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Реєстрацію чоловіка як безробітного було припинено у зв`язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, зокрема наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Було припинено виплату йому допомоги, а також ухвалене рішення про повернення вже нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення.
Тоді адвокат подав позов до суду і справа дісталася Великої Палати Верховного Суду.
Там, зокрема, послалися на норми Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про те, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність і працює індивідуально, є самозайнятою особою.
А відповідно до ст. 4 Закону «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать у тому числі особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Також високі судді наголосили, що адвокат має право на власний розсуд та без зазначення конкретних причин у будь-який час зупинити свою адвокатську діяльність після чого він втрачає статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та відповідно самозайнятої особи, оскільки такий адвокат не має права здійснювати адвокатську діяльність (ст. 31 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У матеріалах справи, що розгладалася, відомості щодо зупинення чи припинення адвокатом права на заняття адвокатською діяльністю були відсутні.
Положеннями ст. 45 Закону «Про зайнятість населення» визначено, що реєстрація безробітного припиняється, зокрема у разі: зайнятості особи або встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів.
Зважаючи, що особа має роботу і наділена правом на заняття адвокатською діяльністю, вона не може бути визнана безробітною, вирішив суд. А доводи позивача про те, що він не отримував заробітку (доходу) від адвокатської діяльності, Великою Палатою були відхилені, оскільки наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Також були визнані неспроможними посилання на те, що адвокат підтвердив відповідність всім критеріям статусу безробітного. Тут ВП зауважила, що позивач, подаючи заяву про надання йому статусу безробітного, ввів в оману центр зайнятості щодо забезпечення роботою, вказавши «не забезпечую себе роботою самостійно».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Для адвоката в суді доречний найвищий градус формальності –…
Поведінка та зовнішній вигляд адвоката мають відповідати обставинам, у яких він здійснює професійну діяльність. Те, що сприймається як тепле привітання між давніми знайомими, під час першої зустрічі може виглядати як фамільярність і порушення особистих меж.
Дискусія
Міноборони готує новий порядок ВЛК: що пропонують змінити
Міністерство оборони створює міжвідомчу робочу групу для розроблення нової процедури проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями. Серед питань, які потребують урегулювання, — видача документів за результатами огляду, направлення на повторний медичний огляд, перевірка медичної складової рішень та відповідальність членів ВЛК.
Навчання
Коли адвокату варто відмовити потенційному клієнту
Неповага, фамільярність, вимога гарантувати результат і небажання виконувати необхідні дії можуть свідчити про ризик конфлікту адвоката з клієнтом. Виявити ці сигнали варто ще під час першої розмови, до укладення договору про надання правничої допомоги.
Дискусія
Оригінал, пристрій і методика: як перевіряються цифрові докази
Для перевірки автентичності аудіо- чи відеозапису або цифрового зображення експерту потрібні відомості про походження файлу, спосіб його створення та, за можливості, первинний носій і відповідний пристрій. Без цих даних можливості дослідження можуть бути обмеженими.
Дискусія
На ціну землі під час війни більше впливає безпека, ніж родючість –…
Різницю у вартості сільськогосподарської землі між західними та прифронтовими регіонами насамперед визначають безпекові ризики, можливість обробітку та витрати на розмінування. Водночас земельний ринок продовжує працювати, а вартість ділянок і оренди зростає.
Захист військових
Міноборони врахувало пропозиції НААУ щодо ВЛК для звільнених з…
Міністерство оборони включило до проєкту змін до порядку військово-лікарської експертизи окремі пропозиції Національної асоціації адвокатів України, спрямовані на спрощення підтвердження обставин ушкодження здоров’я під час полону та встановлення причинного зв’язку із захистом Батьківщини.
Дискусія
Митні спори очима адвокатів: у Дніпрі відбулася наукова конференція
Практичний досвід адвокатів дає змогу конкретизувати проблеми митного законодавства, тому його варто враховувати під час напрацювання пропозицій щодо вдосконалення регулювання у цій сфері.
Навчання
Інформаційна атака на адвоката? Спочатку факти, потім відповідь
Після появи негативної або недостовірної інформації адвокату не варто одразу вступати в публічну суперечку. Спочатку слід оцінити масштаб поширення, з’ясувати джерело повідомлення та відновити повний контекст. Після цього можна обирати спосіб реагування.