"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/38813/21 (постанова від 28.08.2024 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Особа через Єдиний портал електронних послуг «Дія» подала заяву про надання статусу безробітного. У заяві зазначила інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів, не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства.
Наказом центру зайнятості чоловіку було призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу.
Пізніше центр установив, що особа зареєстрована у Раді адвокатів Київської області та в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного мала право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Реєстрацію чоловіка як безробітного було припинено у зв`язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, зокрема наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Було припинено виплату йому допомоги, а також ухвалене рішення про повернення вже нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення.
Тоді адвокат подав позов до суду і справа дісталася Великої Палати Верховного Суду.
Там, зокрема, послалися на норми Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про те, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність і працює індивідуально, є самозайнятою особою.
А відповідно до ст. 4 Закону «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать у тому числі особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Також високі судді наголосили, що адвокат має право на власний розсуд та без зазначення конкретних причин у будь-який час зупинити свою адвокатську діяльність після чого він втрачає статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та відповідно самозайнятої особи, оскільки такий адвокат не має права здійснювати адвокатську діяльність (ст. 31 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У матеріалах справи, що розгладалася, відомості щодо зупинення чи припинення адвокатом права на заняття адвокатською діяльністю були відсутні.
Положеннями ст. 45 Закону «Про зайнятість населення» визначено, що реєстрація безробітного припиняється, зокрема у разі: зайнятості особи або встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів.
Зважаючи, що особа має роботу і наділена правом на заняття адвокатською діяльністю, вона не може бути визнана безробітною, вирішив суд. А доводи позивача про те, що він не отримував заробітку (доходу) від адвокатської діяльності, Великою Палатою були відхилені, оскільки наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Також були визнані неспроможними посилання на те, що адвокат підтвердив відповідність всім критеріям статусу безробітного. Тут ВП зауважила, що позивач, подаючи заяву про надання йому статусу безробітного, ввів в оману центр зайнятості щодо забезпечення роботою, вказавши «не забезпечую себе роботою самостійно».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.