"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Для реалізації громадами повноважень щодо землі зміни до ЗК не потрібні - Комітет НААУ
Повноваження територіальних громад стали більшими та розширилися на значні території. Водночас, існують законодавчі обмеження щодо розпорядження землями, в рамках яких громади мають діяти. Аби забезпечити це, необхідно виконувати чинні норми Земельного кодексу, а не вносити чергові зміни до нього.
На це звернули увагу у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права за підсумками аналізу проекту Закону №11430 від 22.07.2024 «Про внесення змін до статті 122 Земельного кодексу України щодо приведення у відповідність до положень цього Кодексу повноважень органів місцевого самоврядування стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування».
З 2021 року в Україні землями комунальної власності територіальних громад уважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких громад. Виняток з цього правила становлять деякі категорії земель, а саме: оборони; природно-заповідного фонду; під державною нерухомістю; що використовуються органами держвлади тощо. Повний перелік винятків закріплений у п.24 Перехідних положень Земельного кодексу.
Повноваження органів виконавчої влади, ВР АРК, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у ст. 122 ЗК. І, на думку авторів законодавчої ініціативи, ця норма, оскільки не містить перелік винятків, не узгоджується із Прикінцевими положеннями кодексу. Тож законопроектом наявний перелік додатково прописується у ст. 122 кодексу.
На думку Комітету НААУ, для вирішення проблем, поставлених за мету авторами законодавчої ініціативи, ухвалювати новий закон не потрібно. Адже відповідні норми права у сфері регулювання земельних відносин територіальними громадами вже існують. Їх необхідно лише виконувати.
Додатково у НААУ звернули увагу на те, що існує різниця між територіями громади та землями громади. Територія, на яку поширюються повноваження громади, – це вся територія територіальної громади незалежно від кількості та якості земельних ділянок, які її складають. Проте землі комунальної власності, якими територіальна громада може розпоряджатися, це лише ті, які набуті громадою у законний спосіб, які не перебувають у розпорядженні інших осіб і про що є відомості у Державному кадастрі.
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
а) передачі їм земель державної власності;
б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (стаття 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні») зокрема належать:
- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
- прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель;
- затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Повністю із текстом зауважень до проекту №11430 можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?