Чому втрату свідоцтва адвоката не завжди можна оскаржити у ВС
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження у справі щодо перегляду рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідна ухвала від 07.08.2024 у справі №640/5046/22 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформує офіційний сайт ВКДКА.
Суди першої та апеляційної інстанції визнали рішення ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України обґрунтованим.
Представник колишнього адвоката звернувся з касаційною скаргою до ВС.
Високі судді виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовʼязки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС.
Тож особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Не підлягають касаційному оскарженню (п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, звернули увагу в касаційному суді, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Справа №640/5046/22 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності наведених вище обставин.
Однак, у касаційній скарзі було відсутнє будь-яке посилання на такі випадки, а мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводилися лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства.
Саме з таких міркувань у відкритті касаційного провадження було відмовлено.
Додатково Касаційний адміністративний суд звернув увагу на те, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Євроінтеграція
Адвокатура в складі Української делегації взяла участь у…
17 - 19 вересня у Брюсселі (Бельгія) проходить друга двостороння сесія Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. У порядку денному - доповіді за трьома блоками: «Судова влада», «Антикорупційна політика», «Основоположні права».
Євроінтеграція
Україна на шляху до ОЕСР: адвокатура сприяє виконанню програми
Вступ в Організацію економічного співробітництва та розвитку є спільним викликом усіх національних інституцій, від якого залежить європейське майбутнє держави. Адвокатура робить свій унесок у виконання відповідної Програми ОЕСР для України.
Взаємодія
Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері…
Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта презентувала авторське Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини в межах співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.
Законодавство
Для захисту прав поновлених працівників необхідні зміни до КЗпП
До страхового стажу зараховуватиметься період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним.
Cудова практика
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Cудова практика
Цивільне право та процес: оприлюднено дайджест судової практики
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу за I півріччя 2024 року оприлюднений на сайті Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб
Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.
Дискусія
Проблеми стягнення в Україні віртуальних активів обговорили…
Україна, хоча і посіла пʼяте місце серед 154 країн світу в рейтингу глобального індексу впровадження криптовалют, вона досі не має законодавчого регулювання цієї галузі. Ухвалений на початку 2022 року Закон «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки був ветований Президентом.