Обмежувати доступність апеляційного оскарження не можна – Комітет НААУ

Примусова зміна підсудності справ, що розглядалися ліквідованим Окружним судом міста Києва може звузити доступ до правосуддя, адже обмежує безпосередню участь у судовому процесі.

Про це попередив Комітет НААУ з питань адміністративного права та процесу за наслідками аналізу Закону від 16.07.2024 №3863-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (очікує на підпис Президента).

У зв’язку з ліквідацією ОАСК, до Київського окружного адміністративного суду було передано нерозглянуті справи, а також передбачено прийняття та розгляд нових справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Але це створило величезний обсяг не розглянутих справ і тривале затримання реєстрації нових матеріалів у сукупності з іншими процесуальними документами, що подаються сторонами у справі.

Новим законом зокрема передбачається, що судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Комітет НААУ звернув увагу на те, що за приписами ч. 1 ст. 292 КАС судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого розташований місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Право апеляційного оскарження є беззаперечним правом, а учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Доступність апеляційного оскарження була предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Скорик проти України» ЄСПЛ звернув увагу на те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які перебувають під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією.

Окрім цього, у справі «Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що ст. 6 Конвенції не зобов’язує договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватися гарантій, визначених у ст. 6 Конвенції, наприклад у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Конституційний Суд України також підкреслював, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (рішення від 12.04.2012 № 9-рп/2012 у справі про рівність сторін судового процесу).

Зміст і покликання правила територіальної підсудності необхідні в адміністративному судочинстві для того, щоб розмежувати компетенцію судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Крім цього, територіальна підсудність є однією з гарантій доступу людини до правосуддя в межах території, на якій вона проживає і на якій діє компетентний суд.

З урахуванням того, що в Україні діє воєнний стан, а також наявні інші чинники (відключення електроенергії) участь учасників справи у судовому розгляді в адміністративних судах по всій території України ставить під сумнів ефективність запропонованої законодавчої ініціативи.

Статтею 1  Кодексу адміністративного судочинства визначено, що виключно кодексом визначаються  юрисдикція та повноваження адміністративних судів і встановлюється порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.  Отже, встановлення порядку перерозподілу справ і передача окремих функцій у такому питанні органам виконавчої влади не узгоджується із вимогами закону.

На думку НААУ, для ефективного розв'язання питання з розгляду справ, які були підсудні ОАСК, більш правильним було б застосувати механізм відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), а саме до Київського адміністративного суду.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.