"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на захист - КС
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
Такого висновку дійшов Конституційний Суд у рішенні від 18.07.2024 No 8-р(ІІ)/2024 у справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою. Текст рішення розміщений на сайті КС.
Нагадаємо, стаття 615 Кримінального процесуального кодексу регламентує особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Зокрема, відповідно до її частини 6 у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Руслан Оніщенко і Дмитро Гаврилюк подали конституційні скарги щодо відповідності Конституції України цієї норми.
Розглядаючи справу, у КС виходили з того, що за правилами ст. 64 Основного Закону конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією. Цією ж статтею встановлено, які саме права і свободи не можуть бути обмежені. Зокрема ті, що передбачені ст. 29 (право на свободу та особисту недоторканність), 55 (право на судовий захист), 62 (презумпція невинуватості), 63 (право на захист). Тож КС констатував, що ці права не можуть бути обмежені і в умовах воєнного стану.
Аналізуючи відповідність ч.6 ст. 615 КПК вказаним положенням Конституції, судді зокрема зауважили, що установлені оспорюваними приписами Кодексу перешкоди в доступі до суду та порушення права бути заслуханою у суді для особи в такому важливому питанні, як продовження строків тримання її під вартою, означає неможливість реалізації нею права на захист, гарантованого ч.2 ст. 63 Основного Закону.
У сукупності з іншими обставинами, Конституційний Суд визнав ч.6 ст. 615 КПК такою, що не відповідає Конституції. Згідно із рішенням ця норма втратить чинність 19 жовтня 2024 року. Верховна Рада має привести нормативне регулювання питання продовження строку тримання під вартою у відповідність із Конституцією та цим Рішенням.
Відповідно до ч.2 ст. 63 Конституції підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. І його здійснює виключно адвокат (ч.4 ст. 131-1 Основного Закону).
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Захист військових
Рішення є, грошей немає: як домогтися реальних виплат військовому
Суд зобов’язав перерахувати грошове забезпечення, а військовий отримав лише частину очікуваної суми? Варто витребувати розрахунки, перевірити кожну складову і заздалегідь обрати спосіб, у який рішення виконуватимуть.
За кордоном
Практикувати в Шотландії: українські адвокати здобувають статус…
Щоб отримати право практикувати в Шотландії, українським адвокатам доводиться доводити знання місцевого права на загальних умовах. Щоправда шотландські колеги звільнили наших громадян від плати за складання кваліфікаційних іспитів, а на літературу й проживання кандидати отримали гранти.
Дискусія
3 критерії оцінки висновку судового експерта назвали науковці
Висновок судового експерта є одним із джерел доказів, яке не може бути замінене іншим доказом. А оцінка його об’єктивності та обґрунтованості є найбільш спірною і дискусійною у судовому процесі.
Навчання
Суддя ВС: доктрина заборони суперечливої поведінки – це джокер, а не…
Доктрина заборони суперечливої поведінки спрацьовує тоді, коли у правовідносинах є вада, а рішення за загальними нормами було б очевидно несправедливим. Там, де діють норми, посилання на неї зайве.
Законодавство
НААУ застерегла від поширення норм про сек’юритизацію на всі…
Зміни до Цивільного кодексу, пов’язані із запуском сек’юритизації, зачеплять не лише спеціалізовані платформи фінансування, а й усі непідприємницькі товариства: громадські об’єднання, благодійні організації, професійні та творчі спілки. При цьому нового правового механізму вони не створюють.
Навчання
Зустріч адвоката з клієнтом поза офісом: як її провести і не видати…
Якщо клієнт пропонує зустрітися у публічному місці, варто зважати на те, що кожне назване вголос прізвище чи суму може почути сторонній. Тож варто заздалегідь подбати про стіл, розсадку й рамки розмови.
Законодавство
Що може знівелювати задум відкрити угоди про визнання винуватості,…
Інформація про те, хто, кому, скільки й на якій підставі платить за угодою про визнання винуватості, має бути відкритою. Та поки ці відомості можна віднести до державної таємниці чи персональних даних, суд і надалі зможе закривати засідання й обмежувати доступ до вироків.
Взаємодія
НААУ та німецький Інститут східного права готуватимуть спільні…
Українські адвокати й німецькі правознавці разом готуватимуть порівняльно-правові дослідження, експертні висновки та фахові заходи. Про це НААУ домовилася з Інститутом східного права в Регенсбурзі, який майже 70 років досліджує право країн Центральної та Східної Європи.