"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи повинен адвокат сплачувати ЄСВ за відсутності доходів — ВС
Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, зобов’язана сплачувати ЄСВ не нижче мінімального розміру незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд, залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій у справі №480/4744/18, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі позивач звернулась до суду із позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), визнання протиправним покладення на неї обов’язків щодо сплати єдиного соціального внеску як самозайнятої особи. Свої вимоги мотивувала тим, що вона працює на посаді начальника юридичного відділу ТОВ «Сумська паляниця» і одночасно має право на зайняття адвокатською діяльністю, перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник єдиного внеску, проте адвокатською діяльністю, як самозайнята особа, не займається і доходу не отримує.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково.
Своєю чергою, КАС указав, що з аналізу норм закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вбачається, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність, як незалежну професійну діяльність. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, адвокатської діяльності, як незалежної професійної діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску.
Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов’язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної зарплати.
Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов’язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, КАС констатував, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою і зобов’язана сплачувати ЄСВ не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Гарантії діяльності
СБУ запросила представника НААУ на обшук у житлі адвоката до… метро
Слідчі Служби безпеки розпочали обшук у житлі київського адвоката, поки представник Комітету НААУ, якого запросили на слідчу дію біля станції метро, шукав адресу. В ході обшуку правоохоронці вилучили телефон адвоката, на якому зберігається адвокатська таємниця.
Cудова практика
Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизували…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: аналіз критеріїв ratione personae, ratione temporis, ratione loci та ratione materiae».
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.
Дискусія
У Клайпеді говорили про взаємодію адвокатів із судовими експертами
Сьогодні сторони кримінального провадження мають нерівні фінансові й організаційні можливості. Обвинувачення має безперешкодний доступ до державних експертних установ, робота яких фінансується з бюджету. Захист самостійно залучає експертів на договірних засадах, що потребує витрат клієнта.