"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд спростував тезу про дискримінаційний характер підвищення кваліфікації адвокатів

Адвокат, виконуючи протягом року обов’язок з підвищення свого професійного рівня, має можливість самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший спосіб (усього їх чотирнадцять) підвищення кваліфікації.
На цьому закцентував увагу Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 11.06.2024 у справі № 640/1859/22.
Позивач вимагав визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття окремі положення пп. 12, 18 - 20 та Перехідних положень Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ від 03.07.2021 №63.
Нагадаємо, підвищення кваліфікації - це підвищення професійного рівня адвоката, що є його обов’язком відповідно до ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Механізм виконання цього обов’язку закріплений у згаданому Порядку. За загальним правилом усі адвокати мають постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію) на рівні 10 годин на рік, що відповідає десяти заліковим балам (особливості передбачені для адвокатів до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу).
Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
У 2022 році Окружний адміністративний суд міста Києва вже відмовляв у задоволенні позову. Тоді його підтримав Шостий апеляційний адміністративний суду. Але Верховний Суд постановою від 29.02.2024 направив справу на новий розгляд до КОАС.
Дослідивши обставини справи, положення Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також рішення Ради адвокатів України, а також перевіривши Порядок на відповідність критеріям, визначеним Кодексом адміністративного судочинства, суд підтвердив, що означений Порядок є прийнятим:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
КОАС констатував, що рішення РАУ №63 в повній мірі відповідає вимогам Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Статуту, затвердженого рішенням звітно – виборного з’їзду адвокатів України від 09.06.2017, Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України від 17.11.2012.
Також суд звернув увагу, що у пункті 14 Порядку визначено чотирнадцять способів підвищення кваліфікації. І питання оплати заходів цим пунктом не передбачено. Тобто, адвокат, протягом року виконуючи обов’язок з підвищення свого професійного рівня, має можливість самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації, що додатково спростовує твердження позивача про дискримінаційний характер Порядку.
Виходячи з цих аргументів, КОАС повністю відмовив особі у задоволенні позову.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.

Cудова практика
АО мають виконувати норматив з працевлаштування осіб з…
Адвокатські обʼєднання підпадають під дію Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як роботодавці. Тож зобовʼязані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дискусія
Пост із наслідками: чому адвокат не має «приватної зони» в…
Адвокат у соцмережах — це не приватна особа, а завжди публічний представник професії. Навіть неусвідомлені порушення можуть мати наслідки — аж до втрати статусу.

Cудова практика
Воєнний стан і трудові відносини: дайджест судової практики…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував новий дайджест судової практики за II квартал 2025 року. В ньому зібрано 14 постанов Верховного Суду з трудових спорів, які формують орієнтири для правозастосування в умовах воєнного стану.

Привітання
Привітання з Днем Конституції України!
Шановні колеги!

Навчання
Адвокатам нагадали: відпочинок — це обовʼязок, а не винагорода
Чи можна залишатися ефективним фахівцем, ігноруючи сигнали втоми? Чи здатен адвокат надавати правничу допомогу, не дбаючи про власне ментальне здоров’я? Ці запитання стали центральними на вебінарі «Відпочинок: лінь чи необхідність?».

Дискусія
10 тем великої приватизації обговорили адвокати з очільницею Фонду…
Велика приватизація — тема, яка рідко стає предметом публічної дискусії, хоча саме від неї значною мірою залежить економічне майбутнє країни. Як саме держава обирає, що продавати, на яких умовах і якими механізмами захищає себе й інвестора? Як працює з проблемними активами, санкційним майном та міжнародними покупцями?

Дискусія
ПАЕ проти договору: про конфлікт норм у роботі адвоката
Укладення договору між адвокатом і клієнтом — не лише питання юридичної техніки, а й випробування на баланс між професійною етикою, законодавством і самозахистом.