Чи потрібно внормовувати міжнародний розшук у КПК, - позиція Комітету НААУ
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс уже містить підстави та процедуру оголошення особи, яка є стороною кримінального провадження, у розшук. Додаткове врегулювання оголошення особи у міжнародний розшук не має жодного практичного підґрунтя.
Такого висновку дійшли у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону від 29.04.2024 № 11223 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження» (реєстр. № 11223).
Документ містить низку змін, зокрема, статті 281 КПК, що регламентує розшук підозрюваного. Авторами законодавчої ініціативи пропонується доповнити її нормою про те, що якщо існують достатні підстави вважати, що особа виїхала та/або перебуває за межами України, слідчий, прокурор оголошує такого підозрюваного в міжнародний розшук.
У НААУ звернули увагу на те, що поняття «міжнародний розшук» нормативно закріплене в частині 6 статті 193 КПК. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З метою встановлення місцеперебування розшукуваної особи органами національного центрального бюро Інтерполу може бути ініційоване питання про внесення особи до бази розшуку та присвоєння їй відповідного кольору картки (тобто дій, які необхідно вчини відносно цієї особи в разі встановлення її місцезнаходження). Це є підставою для внесення відомостей про розшукувану особу до системи міжнародного розшуку. Однак інформаційна система Інтерполу є не єдиним засобом з метою організації підозрюваних, обвинувачених або зниклих осіб, оскільки вказані дії можуть також реалізовуватися в рамках укладених конвенцій і міжнародних договорів про взаємну допомогу в кримінальних справах.
Міжнародне право не визначає спеціальної процедури оголошення в міжнародний розшук, оскільки питання кримінального провадження є предметом національного правового регулювання.
Міжнародний розшук є різновидом розшуку, який закріплений у частині 1 статті 281 КПК. І якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Таким чином, момент оголошення особи в міжнародний розшук пов’язується із моментом прийняття відповідної постанови, яка вже реалізується відповідно до міжнародних договорів і конвенцій – звернення до Інтерполу та забезпечення допомоги у встановленні місцеперебування особи, яка оголошена у розшук або до конкретної країни-учасниці Конвенції для допомоги у конкретному кримінального провадженні тощо.
Правила Інтерполу при обробленні даних (INTERPOL’s Rules on the Processing of Data, adopted Resolution AG-2011-RES07 of the General Assembly at its 80th session (Hanoi, 2011) передбачають механізм і закріплення усіх процедурних питань від отримання повідомлення про розшук особи до перевірки законності та скасування відомостей про розшук, так і перегляду раніше прийнятих рішень.
Більш докладно з цими та іншими зауваженнями і пропозиціями до законопроекту, які були надіслані до Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
НААУ не підтримує проект про скасування Господарського кодексу
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань господарського права виступає проти ухвалення Верховною Радою проекту Закону № 6013 від 09.09.2021 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» у запропонованій редакції.
Сумна звістка
Пішов з життя Олег Макаров
Національна асоціація адвокатів України з глибоким сумом повідомляє про смерть адвоката Олега Макарова - відомого українського правника і політика.
Cудова практика
Дайджест судової практики із земельних питань підготував Комітет…
За три літні місяці Верховний Суд ухвалив низку рішень у сфері земельного права. Ключові з них узагальнено в огляд практики Верховного Суду із земельних питань за III квартал 2024 року.
Дискусія
Господарське законодавство потребує вдосконалення, а не…
Прийняття проекту Закону від 09.09.2021 № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» може дестабілізувати правову систему та створити хаос у сфері господарської діяльності.
Захист військових
Надбавка за особливості проходження служби: правила виплати,…
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців належить у тому числі винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду).
Законодавство
Чому заперечення проти відкриття апеляційного провадження не…
Аби підвищити ефективність процесу, Верховній Раді пропонують наділити учасників цивільних та адміністративних справ правом подавати заперечення проти відкриття апеляційного провадження до його відкриття. Але така ініціатива не матиме практичного значення.
Законодавство
Співробітництво громад через виконавчі органи може створити…
Ідея розвитку співробітництва територіальних громад, запропонована у парламенті, в цілому є позитивною і заслуговує на підтримку. Водночас, низку механізмів треба доопрацювати.
Самоврядування
Члени ВКДКА не зможуть утримуватися під час голосування
Відповідно до Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, рішення ВКДКА приймається відкритим голосуванням. До останнього засідання члени комісії могли голосувати «за», «проти» та «утримався».