"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Захисник не може змінювати апеляційну скаргу обвинуваченого, - ВП ВС
Хоча захисник і діє в інтересах підзахисного, він, однак, є самостійним учасником кримінального провадження із власною правосуб’єктністю, а його юридичне становище не тотожне становищу особи, захист якої він здійснює.
Про це йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №304/1035/20, текст якої з’явився в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У касаційній скарзі засуджений указував на неправильне застосування судами попередніх інстанцій закону про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, він вважав істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону нездійснення апеляційним судом перевірки доводів, викладених його захисником у змінах до апеляційної скарги, та не погодився з висновком колегії суддів про відсутність процесуального права вносити захисником відповідні зміни до апеляційної скарги обвинуваченого.
Велика Палата ВС зауважила, що відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику. Переважна більшість процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого й захисника є аналогічними (крім тих, які захисник не може здійснювати самостійно), і їх зміст дублюється законодавцем у відповідних положеннях КПК.
Водночас окремі процесуальні права за змістом нерозривно пов’язані з особами незамінних учасників провадження, реалізуються виключно ними особисто й не можуть бути нікому делеговані, у тому числі захиснику або представнику.
На переконання ВП ВС, трактування терміна «особа, яка подала скаргу» як такого, що охоплює не лише безпосереднього ініціатора апеляційного провадження, але й уповноважену ним особу, яка діє на його стороні, означало б, що захисник користується значно ширшими повноваженнями, ніж сам підзахисний. Тобто в такому випадку захисник (на відміну від обвинуваченого, котрий може змінити чи доповнити тільки власну апеляційну скаргу) був би наділений відповідним правом щодо скарги, поданої як ним самим, так і його підзахисним.
Окрім цього, відсутність у захисника процесуальних повноважень змінити та/або доповнити апеляційну скаргу, подану обвинуваченим, не створюватиме перешкод у реалізації права особи на захист. Адже навіть за умови наявності суттєвих недоліків апеляційної скарги, раніше поданої обвинуваченим чи іншим захисником, процесуальні інструменти здійснення адвокатом ефективного захисту на відповідній стадії процесу не вичерпуються особистим внесенням до такої скарги змін та/або доповнень. Наприклад, захисник не позбавлений можливості надати кваліфіковану юридичну допомогу в підготовці змін чи доповнень до скарги підзахисного, які останній вправі внести особисто; звернутися до апеляційного суду із власною скаргою; висловити в судовому засіданні позицію щодо раніше поданої скарги, навести додаткові доводи й аргументи, які суд має перевірити в межах повноважень, наданих законом.
З огляду на вказане Велика Палата ВС дійшла висновку, що в розумінні ч. 3 ст. 403 КПК «особою, яка подала апеляційну скаргу» є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені. Право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого належить виключно суб’єкту її подання, тобто обвинуваченому.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.