"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Довічне позбавлення жінок волі - лише за сукупністю вироків (проект)
Під час формування державної кримінально-правової політики важливо враховувати соціально-психологічні та психофізіологічні особливості жінок. Саме тому встановлення різних видів та розмірів кримінальних покарань не слід уважати дискримінацією за ознакою статі.
У Верховній Раді зареєстрували проект Закону №11230 від 01.05.2024 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту прав жінок при визначенні виду і розміру кримінальної відповідальності».
Документ пропонує зокрема доповнити статтю 64 КК нормою, згідно з якою довічне позбавлення волі може бути застосоване до жінок лише при остаточному призначенні цього покарання за сукупністю вироків.
Автор законодавчої ініціативи переконаний, що сенс принципу рівності засуджених перед законом не означає, що всі будуть отримувати однакові покарання, однакові умови відбування покарання або однакове поводження. Державна політика, зокрема кримінально-правова, стосовно жінок у різних сферах суспільства, повинна базуватися на визнанні природних властивостей, статевих різниць у психофізіологічному плані та ролі жінок у зміцненні моральних основ суспільства, сім’ї̈ та вихованні дітей. У випадку недотримання цього принципу, рівність перед законом стає простою формальністю, оскільки фізіологічні та психологічні характеристики жінок природно впливають на статеві відмінності у почуттєвій, емоційній та вольовій сферах.
Тож фактично усувається можливість застосування довічного позбавлення волі для жінок, що вчинили злочин, суспільно небезпечним наслідком якого стала загибель людей. На цей аспект звернули увагу в Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу. Серед таких складів злочинів можна навести диверсії, вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (ч.2 ст. 113 КК), терористичний акт (ч. 3 ст. 258), застосування зброї масового знищення (ч. 2 ст. 439), геноцид (ч.1 статті 442).
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
