"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має суд примушувати сторони до миру?
Якщо в трудовому або сімейному спорі справа дійшла до суду, то у переважній більшості випадків сторони вже не бачать шляху для примирення.
На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу, де на запит Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики проаналізували проект Закону від 30.01.2024 № 10447 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді на стадії підготовчого провадження у сімейних та трудових спорах».
Документ, зокрема, передбачає обов’язковість врегулювання спору за участю судді у справах, що виникають з сімейних або трудових правовідносин. Врегулювання має починатися з відкриттям провадження у справі і повинно бути одним із завдань підготовчого провадження.
В НААУ вважають запровадження обов’язкового врегулювання спору за участю судді за галузевим принципом недоцільним, несправедливим і дискримінаційним відносно усіх інших спорів.
Більш доцільним було б виокремлення певних категорій підгалузевих спорів, де врегулювання спору за участю судді було б обов’язковим. Проте підґрунтям для запровадження такої ініціативи мав би стати статистичний аналіз результатів розглянутих справ за різними категоріями спорів у різних регіонах України принаймні за період з 2022 року.
Ще однією умовою запровадження врегулювання спору за участі судді, на думку НААУ, має бути наявність відповідного клопотання хоча б одного з учасників справи. У цьому разі в суду були б фактичні підстави для такого кроку.
Повністю ці та інші зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №10447 можна переглянути тут.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.
Навчання
Рятуєте клієнта чи себе? Ознаки надмірного занурення адвоката у…
Адвокат, який після зустрічі подумки продовжує розмову з клієнтом і шукає рішення замість нього, насправді нерідко заспокоює лише власну тривогу. Розпізнати таке «рятівництво» можна за кількома ознаками. Після цього слід повернутися до підтримки.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за липень-вересень 2026 року.
Законодавство
Невідкладний обшук без ухвали? Що адвокати пропонують змінити в КПК
Верховна Рада готує узгоджену редакцію змін до Кримінального процесуального кодексу щодо обшуків у невідкладних випадках, без попередньої ухвали слідчого судді. НААУ наполягає: судовий контроль після такого обшуку має бути реальним, а власники житла – повноправними учасниками процедури.
ЄРАУ
Технічні роботи на порталі НААУ
Сьогодні, 28 жовтня, з 19:00 до 21:00 доступ до особистого кабінету адвоката на порталі Національної асоціації адвокатів України буде тимчасово обмежено через планові технічні роботи.
Дискусія
У Нікосії говорили про захист трудових прав в умовах окупації
Як захистити трудові права людини, якщо роботодавець, архіви й трудова книжка залишилися на окупованій території? І чи не легітимізує окупаційну владу суд, який бере до уваги виданий там документ?