"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має суд примушувати сторони до миру?
Якщо в трудовому або сімейному спорі справа дійшла до суду, то у переважній більшості випадків сторони вже не бачать шляху для примирення.
На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу, де на запит Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики проаналізували проект Закону від 30.01.2024 № 10447 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді на стадії підготовчого провадження у сімейних та трудових спорах».
Документ, зокрема, передбачає обов’язковість врегулювання спору за участю судді у справах, що виникають з сімейних або трудових правовідносин. Врегулювання має починатися з відкриттям провадження у справі і повинно бути одним із завдань підготовчого провадження.
В НААУ вважають запровадження обов’язкового врегулювання спору за участю судді за галузевим принципом недоцільним, несправедливим і дискримінаційним відносно усіх інших спорів.
Більш доцільним було б виокремлення певних категорій підгалузевих спорів, де врегулювання спору за участю судді було б обов’язковим. Проте підґрунтям для запровадження такої ініціативи мав би стати статистичний аналіз результатів розглянутих справ за різними категоріями спорів у різних регіонах України принаймні за період з 2022 року.
Ще однією умовою запровадження врегулювання спору за участі судді, на думку НААУ, має бути наявність відповідного клопотання хоча б одного з учасників справи. У цьому разі в суду були б фактичні підстави для такого кроку.
Повністю ці та інші зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №10447 можна переглянути тут.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Від соло-практики до команди: що врахувати адвокату
Масштабування адвокатської практики починається тоді, коли кількість клієнтів, обсяг справ і нові запити вже потребують підтримки команди. Новий офіс чи розширення штату мають бути наслідком цієї потреби.
Анонс
Адвокатів запрошують на ІІІ Арбітражну академію
НААУ за ініціативи Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів запрошує адвокатів, юристів, студентів, суддів, державних службовців та всіх, хто цікавиться міжнародним арбітражем, взяти участь в ІІІ Арбітражній академії UAA (III UAA Arbitration Academy 2026).
Навчання
Як адвокату відновлювати ресурс, якщо після вихідних втома не минає
Втома після тривалого навантаження не завжди минає після сну, вихідних або відпустки. В умовах хронічного стресу адвокатам важливо не лише «брати паузу», а розуміти, який саме ресурс виснажений і який тип відпочинку потрібен.
Дискусія
Скарги, строки і прокурорські повноваження: які прогалини КПК…
На стадії досудового розслідування ефективність захисту значною мірою залежить від належної реалізації процесуальних гарантій: своєчасного розгляду скарг, доступу адвоката до інформації про рух провадження тощо.
Гарантії діяльності
Розʼяснення НАЗК щодо декларування членства в НААУ слід уточнити –…
Членство адвоката України в НААУ є елементом професійного статусу, що виникає в силу закону, а не добровільним приватним членством в об’єднанні. Тому його незазначення в декларації не має автоматично тягти висновок про недоброчесність або приховування приватного інтересу.
Дискусія
Репутація адвоката починається з передбачуваності – думка
Сильна професійна репутація адвоката формується через передбачувану поведінку, якісну комунікацію з клієнтами й колегами та здатність відповідально виконувати взяті на себе зобов’язання.
Законодавство
Адвокати оцінять правові ризики законопроєкту про спорт
Проєкт Закону №15169 «Про спорт» покликаний змінити правила для спортивних клубів, федерацій, інвесторів, організаторів змагань і цифрових сервісів у цій сфері. До його доопрацювання запросили долучитися адвокатів профільних комітетів НААУ.
Дискусія
Захист кредиторів: судова практика випереджає законодавство?
У спорах про борги суди аналізують фактичну поведінку боржника: мету правочинів, контроль над активами, момент їх відчуження та наслідки для кредиторів. Субсидіарна відповідальність і оскарження фраудаторних правочинів уже застосовуються в судовій практиці, але законодавство не дає достатньо чітких правил.
