"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має суд примушувати сторони до миру?
Якщо в трудовому або сімейному спорі справа дійшла до суду, то у переважній більшості випадків сторони вже не бачать шляху для примирення.
На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу, де на запит Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики проаналізували проект Закону від 30.01.2024 № 10447 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді на стадії підготовчого провадження у сімейних та трудових спорах».
Документ, зокрема, передбачає обов’язковість врегулювання спору за участю судді у справах, що виникають з сімейних або трудових правовідносин. Врегулювання має починатися з відкриттям провадження у справі і повинно бути одним із завдань підготовчого провадження.
В НААУ вважають запровадження обов’язкового врегулювання спору за участю судді за галузевим принципом недоцільним, несправедливим і дискримінаційним відносно усіх інших спорів.
Більш доцільним було б виокремлення певних категорій підгалузевих спорів, де врегулювання спору за участю судді було б обов’язковим. Проте підґрунтям для запровадження такої ініціативи мав би стати статистичний аналіз результатів розглянутих справ за різними категоріями спорів у різних регіонах України принаймні за період з 2022 року.
Ще однією умовою запровадження врегулювання спору за участі судді, на думку НААУ, має бути наявність відповідного клопотання хоча б одного з учасників справи. У цьому разі в суду були б фактичні підстави для такого кроку.
Повністю ці та інші зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №10447 можна переглянути тут.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Мінʼюст без міністра реформуватиме адвокатуру без адвокатури?
Міністерство юстиції планує через Кабмін утворити робочу групу з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. До її складу включать представників Мінʼюсту, Офісу Президента, народних депутатів, учених, а також численних представників громадських організацій та грантових проєктів.
Анонс
Train4EU вивчає потреби адвокатів у навчанні з права ЄС (опитування)
Вища школа адвокатури НААУ звертається до адвокатів з проханням взяти участь в опитуванні щодо потреб у навчанні з питань права Європейського Союзу та практики Суду справедливості ЄС.
Доступ до професії
Допуск до іспиту: РАУ роз’яснила статус диплома з інтелектуальної…
Диплом магістра за спеціальністю «Інтелектуальна власність» може бути належним документом для підтвердження повної вищої юридичної освіти з метою набуття права на заняття адвокатською діяльністю, якщо він відповідає спеціальності 081 «Право» (D8 «Право»).
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за жовтень - грудень 2025 року.
Навчання
РАУ: навчання адвокатів – не функція державної установи
Передача функцій з підвищення професійного рівня адвокатів державній установі в системі правосуддя суперечитиме міжнародним та європейським стандартам, що відносять організацію безперервної освіти адвокатів до компетенції професійних асоціацій адвокатів.
Законодавство
Імплементація Дорожньої карти: склад робочої групи забезпечує…
Склад учасників Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині адвокатури демонструє високий інституційний рівень експертів, залучених Національною асоціацією адвокатів України до формування пакета рішень.
Законодавство
Зобовʼязання за оновленим ЦК: адвокати дали пропозиції
У Національній асоціації адвокатів України підготували зауваження і пропозиції до проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією), книги 5 «Зобов’язання».
Самоврядування
Частину завдань Дорожньої карти виконано рішеннями адвокатського…
Адвокатське самоврядування на своєму рівні вже виконує завдання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Яскравим прикладом є зміни у дисциплінарних процедурах, запроваджені останнім часом.
