"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має суд примушувати сторони до миру?
Якщо в трудовому або сімейному спорі справа дійшла до суду, то у переважній більшості випадків сторони вже не бачать шляху для примирення.
На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу, де на запит Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики проаналізували проект Закону від 30.01.2024 № 10447 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді на стадії підготовчого провадження у сімейних та трудових спорах».
Документ, зокрема, передбачає обов’язковість врегулювання спору за участю судді у справах, що виникають з сімейних або трудових правовідносин. Врегулювання має починатися з відкриттям провадження у справі і повинно бути одним із завдань підготовчого провадження.
В НААУ вважають запровадження обов’язкового врегулювання спору за участю судді за галузевим принципом недоцільним, несправедливим і дискримінаційним відносно усіх інших спорів.
Більш доцільним було б виокремлення певних категорій підгалузевих спорів, де врегулювання спору за участю судді було б обов’язковим. Проте підґрунтям для запровадження такої ініціативи мав би стати статистичний аналіз результатів розглянутих справ за різними категоріями спорів у різних регіонах України принаймні за період з 2022 року.
Ще однією умовою запровадження врегулювання спору за участі судді, на думку НААУ, має бути наявність відповідного клопотання хоча б одного з учасників справи. У цьому разі в суду були б фактичні підстави для такого кроку.
Повністю ці та інші зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №10447 можна переглянути тут.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Баланс між правом на захист і свободою слова: позиція народних…
Публічне ототожнення адвоката з клієнтом перетворилося на системний інструмент тиску, який знецінює право на захист, а справедливий суд стає ілюзорним.
Самоврядування
Самоврядування адвокатури тримається на регуляції та…
Спроможність адвокатури є фундаментом верховенства права та однією з умов європейської інтеграції.
Дискусія
НААУ розраховує на інституційний діалог у четвертій фазі проєкту…
16 січня в рамках консультацій щодо формування мандату четвертої фази проєкту ЄС Право-Justice, який надає технічну підтримку реформам у секторі юстиції та виконанню завдань євроінтеграції, відбулася зустріч керівництва НААУ з міжнародними експертами підготовчої місії.
Гарантії діяльності
Ототожнення адвоката з клієнтом — це удар по правосуддю, — В.…
Здійснюючи захист особи у кримінальному провадженні, адвокат насправді виборює право кожної людини на справедливий суд. І тому будь-яке ототожнення адвоката з клієнтом – це удар не лише по професії, а й по самому правосуддю.
Гарантії діяльності
Безкарність публічного таврування адвокатів порушує конституційне…
Заборона ототожнення адвоката з клієнтом є міжнародним стандартом, що закріплений у Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Але без відповідальності гарантія не працює, що несе пряму загрозу реалізації праву на захист і принципу змагальності.
Законодавство
Спадкування частки спільної сумісної і не тільки: адвокати дали…
У разі смерті одного із суб’єктів права спільної сумісної власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Законодавство
Три кроки заради якості перекладів у кримінальних справах назвали…
Низька якість перекладу в кримінальних провадженнях — системна проблема через відсутність регулювання. Вирішити її може створення держреєстру перекладачів із сертифікацією та переатестацією, обов’язковим навчанням і контролем якості.
Доступ до професії
Стажист адвоката може бути присяжним — розʼяснення РАУ
Несумісність «адвокат — присяжний» виникає після складання особою присяги адвоката. Тож стажист може продовжувати виконувати обов’язки присяжного до отримання свідоцтва. Але після цього він має повідомити суд про нові обставини.
