"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи має суд примушувати сторони до миру?
Якщо в трудовому або сімейному спорі справа дійшла до суду, то у переважній більшості випадків сторони вже не бачать шляху для примирення.
На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу, де на запит Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики проаналізували проект Закону від 30.01.2024 № 10447 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо врегулювання спору за участю судді на стадії підготовчого провадження у сімейних та трудових спорах».
Документ, зокрема, передбачає обов’язковість врегулювання спору за участю судді у справах, що виникають з сімейних або трудових правовідносин. Врегулювання має починатися з відкриттям провадження у справі і повинно бути одним із завдань підготовчого провадження.
В НААУ вважають запровадження обов’язкового врегулювання спору за участю судді за галузевим принципом недоцільним, несправедливим і дискримінаційним відносно усіх інших спорів.
Більш доцільним було б виокремлення певних категорій підгалузевих спорів, де врегулювання спору за участю судді було б обов’язковим. Проте підґрунтям для запровадження такої ініціативи мав би стати статистичний аналіз результатів розглянутих справ за різними категоріями спорів у різних регіонах України принаймні за період з 2022 року.
Ще однією умовою запровадження врегулювання спору за участі судді, на думку НААУ, має бути наявність відповідного клопотання хоча б одного з учасників справи. У цьому разі в суду були б фактичні підстави для такого кроку.
Повністю ці та інші зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №10447 можна переглянути тут.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Попит адвокатів на навчання з європейського права зріс майже на…
Кількість адвокатів на власних заходах Вищої школи адвокатури НААУ з європейської тематики у 2026 році зросла на 22,9% порівняно з 2025 роком. За три квартали такими заходами охопили 8 373 адвокатів.
Видання
Від Олександрівська до радянських репресій: презентовано книгу про…
Вийшла друком книга «Запорізька адвокатура: нариси історії, факти, особистості» — четвертий том серії «Регіональна історія адвокатури». Автори видання простежили становлення та розвиток адвокатури Запорізького краю наприкінці XIX — у XX століттях.
ЄРАУ
Майже 300 адвокатів надають допомогу військовим pro bono — дані ЄРАУ
У Єдиному реєстрі адвокатів України 290 адвокатів позначили, що надають правничу допомогу військовослужбовцям pro bono. Загалом інформацію про надання послуг pro bono внесли до ЄРАУ 819 адвокатів.
Гарантії діяльності
Необхідний незалежний контроль перед використанням матеріалів…
Перед використанням стороною обвинувачення інформації, отриманої під час негласних слідчих дій і пов’язаної з діяльністю адвоката, має здійснюватися незалежний процесуальний контроль. Необхідно встановити, чи охоплюються такі відомості адвокатською таємницею та чи можуть вони бути розкриті.
БПД
Укладення договорів з адвокатами системи БПД: нові умови та…
Кабінет Міністрів України оновив Порядок і умови укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затверджені постановою від 11.01.2012 № 8.
Самоврядування
РАУ розпочинає дводенне засідання на Львівщині
Сьогодні, 25 вересня, у селі Плав’я Львівської області розпочинається засідання Ради адвокатів України, яке триватиме два дні. На порядку денному — діяльність органів адвокатського самоврядування, гарантії адвокатської діяльності, функціонування системи БПД та розгляд звернень про надання роз’яснень.
Дискусія
Ідентифікація, ВЛК і втрати бізнесу: практичні орієнтири у роботі з…
Які матеріали необхідно зібрати для ідентифікації людини за відеозаписом, що має підтверджувати медичний діагноз під час проходження ВЛК, а також коли для визначення втрат бізнесу потрібні оцінка або судова експертиза?
Cудова практика
Дайджест із кредитних спорів підготували в НААУ
Правові позиції Верховного Суду щодо доказування умов кредитного договору і розміру заборгованості, нарахування процентів, комісій та штрафних санкцій, відповідальності позичальника за прострочення зобов’язань систематизовано в дайджесті «Кредитні спори».
