ПАЕ не можуть застосовуватися для дискредитації адвоката, - РАУ

Право офіційного тлумачення Правил адвокатської етики належить виключно З’їзду адвокатів України та РАУ. У будь-якому разі ПАЕ не можуть бути застосовані проти інтересів адвоката, у тому числі, у спосіб їх тлумачення неналежним суб’єктом для дискредитації адвоката, який проходить процедуру доступу до інших професій.

Такий висновок під час останнього засідання зробила Рада адвокатів України (рішення №13) на запит адвоката про надання офіційного тлумачення частини другої статті 44 Правил адвокатської етики.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів адвокату відмовили у внесенні до Вищої ради правосуддя рекомендації про її призначення на посаду судді. В основу даного рішення було покладено висновок про нездатність кандидата пояснити мотиву укладання в 2016 році договору дарування нерухомого майна родичу судді (цей родич також мав статус адвоката). Йдеться про три сотки землі у Турійському районі Волинської області, які раніше були набуті адвокатом шляхом приватизації. При відчуженні ділянки її нормативна грошова оцінка склала 755 грн.

На думку членів комісії, приховування цієї інформації від інших учасників процесу не відповідає критеріям, що висуваються до особи, яка претендує обіймати посаду судді. При цьому кваліфікаційники послалися на недотримання адвокатом положень ч. 2 ст. 44 Правил адвокатської етики, згідно з якими адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

З таким тлумаченням і застосуванням ПАЕ членами ВККС  не погодилися в органі адвокатського самоврядування.

На думку РАУ, наведені обставини свідчать про перекручування змісту ст. 44 ПАЕ Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка не наділена дискреційними повноваженнями щодо офіційного тлумачення  цих Правил.

Згідно з частиною другою ст. 44 ПАЕ, адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Обов’язок учасників судового процесу та їхніх представників  добросовісно користуватися процесуальними правами та неприпустимість зловживання ними закріплені у ч.1 ст. 44 ЦПК, ч.1 ст. 45 КАС, ч.1 ст. 43 ГПК.

В контексті процесуальних норм формування адвокатом як представником (захисником) та реалізація відповідної правової позиції щодо всіх без виключення обставин, які підлягають встановленню (доказуванню) у конкретній судовій справі, за відсутності ознак умисного спотворення юридично значимих фактів чи перешкоджання їх встановленню, охоплюється поняттям добросовісного користування процесуальним правами.

Таким чином, повага до процесуальних прав адвоката, який представляє іншу сторону, а, відповідно, й утримання від вчинення дій, що грубо порушують останні, полягає у належному (такому, що ґрунтується на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів), компетентному та добросовісному здійсненні адвокатом процесуальних повноважень (використанні процесуальних прав та дотриманні процесуальних обов’язків), визначених відповідним процесуальним Законом.

Тож Рада адвокатів України дійшла висновку, що положення ч.2 ст. 44 ПАЕ слід розуміти так, що повага до процесуальних прав адвоката, який представляє іншу сторону, і утримання від вчинення дій, що грубо порушують останні, полягає у належному,  компетентному та добросовісному здійсненні адвокатом процесуальних повноважень, визначених відповідним процесуальним законом.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.