"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Громадянство: як оцінювати факт створення загроз національній безпеці?

Розширення підстав для відмови іноземцям у прийнятті до громадянства України матиме наслідком формування суб’єктивних підходів, форм і методів реалізації норми закону, а також призведе до численних судових суперечок.
У Комітеті НААУ з питань міграційного права, громадянства, захисту від видворення та екстрадиції висловили зауваження до проекту Закону №9585 від 07.08.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України», прийнятий Верховною Радою за основу 9 травня.
За правилами статті 9 Закону «Про громадянство України», до громадянства не приймається особа, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Проект пропонує доповнити цей перелік новою підставою відмови: якщо особа «своїми діями створює загрози національній безпеці держави, її суверенітету та територіальній цілісності».
Адвокати звернули увагу, що проектом не конкретизується, яким чином і який саме орган державної влади буде уповноважений встановлювати, що особа створює відповідні загрози, внаслідок чого не може бути прийнята до громадянства України.
На думку НААУ, факт, що особа створює відповідні загрози, може встановлюватися виключно судом. Але на практиці підставою для наприклад скасування дозволу на імміграцію слугує не рішення суду, яке набрало законної сили, а лист або подання від правоохоронних органів України, що особа своїми діями несе загрозу національній безпеці або громадському порядку. При цьому жодних документальних підтверджень цьому не додається. Але такий документ у розумінні законодавства не може бути належним і достатнім доказом.
Отже, дійшли висновку у НААУ, якщо закон буде ухвалено в редакції запропонованого його проекту, і при цьому не буде визначено, які саме докази підтверджують, що особа своїми діями створює відповідні загрози, це створить ризик необґрунтованих відмов у прийнятті до громадянства України. А без обґрунтування рішення належними та допустимими доказами це потягне численні судові оскарження. Пропоноване доповнення ст. 9 Закону «Про громадянство України» допускає довільне тлумачення положень, що призведе до формування суб’єктивних підходів щодо їх змісту, а також форм і методів реалізації.
Ці та інші зауваження і пропозиції направлені до Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Гарантії діяльності
РАУ закликала Президента підписати Закон про відповідальність за…
15 вересня 2025 року Рада адвокатів України на позачерговому засіданні ухвалила звернення до Президента із проханням підписати Закон № 4547-IX від 16.07.2025, який запроваджує адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом.

Дискусія
Чому в адвокатів неможливий «невідкладний» обшук пояснили в НААУ
Обшук у адвоката не може проводитися без ухвали слідчого судді. Невідкладні обшуки у приміщеннях адвоката чи його транспортних засобах є незаконними, адже кримінальний процесуальний закон передбачає спеціальну процедуру.

Дискусія
Тиск через мобілізацію та кримінальні справи: хто захистить…
Воєнний стан створює нові виклики для адвокатури: порушення професійних прав набули системного характеру, серед найпоширеніших форм тиску – мобілізація адвокатів під час виконання ними професійних обовʼязків та притягнення їх як обвинувачених у справах, де вони здійснювали захист.

Дискусія
Воєнні виклики адвокатури окреслили на конференції у Кишиневі
Завдяки чинному закону адвокатура України має конституційно закріплену незалежність і особливий статус, посилений судовою реформою 2016 року. Та воєнний час поставив професію перед новими викликами.

Дискусія
Лідія Ізовітова: Моніторинг CCBE має стати щитом адвокатури від…
12 вересня у Кишиневі, під час Міжнародної конференції Союзу адвокатів Республіки Молдова, голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова виступила з ініціативою посилити роль Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) у процесі реформування адвокатури в країнах, що прямують до Європейського Союзу.

Самоврядування
Акти РАУ не визначають прав і обовʼязків людини – рішення КС
Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.

Самоврядування
Набрання чинності рішеннями ОАС: КС підтвердив конституційність…
Ч. 3 ст. 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, відповідає Конституції України.

Призначення
У НААУ створено Комітет з питань лобіювання
З метою надання підтримки та проведення навчань адвокатам, які прагнуть брати участь у лобіюванні та адвокації при Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган - Комітет з питань лобіювання.