Про недоліки обвинувального акта слід заявити на підготовчому судовому засіданні

Адвокати беруть участь в абсолютній більшості підготовчих судових засідань у кримінальних справах. І пасивна поведінка сторони захисту може призвести до незворотних наслідків порушення прав клієнта. Як упередити виникнення проблем?

У Комітеті НААУ з питань захисту прав людини продовжили вивчати особливості підготовчого судового засідання.

Нагадаємо, перша дискусія була присвячена питанням оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування, заперечення на ухвали слідчих суддів, витребування речей і документів.

Цього разу предметом другого круглого столу стали докази та їх джерела, клопотання про закриття провадження, заяви про залучення третіх осіб, а також питання складання досудової доповіді та зняття арешту з майна.

Секретар Комітету, голова секції з питань відновного правосуддя Ігор Свєтлічний зауважив, що джерелами доказів у випадку кримінального проступку (не злочину), крім визначених статтею 84 КПК, також є пояснення осіб, результати медичного огляду, висновок спеціаліста, показання технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису.

«В подальшому ми побачимо, як можна легалізувати ці начебто «недопустимі докази» у випадку зміни правової кваліфікації правопорушення на більш тяжку кваліфікацію та перехід з розслідування кримінального проступку до розслідування злочину. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, що постановляється за клопотанням прокурора, - зазначив адвокат. - Згідно з вимогами ст. 309 КПК ці ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані лише під час підготовчого провадження. У разі задоволення слідчим суддею такого клопотання прокурора у кримінальному процесі для суду з’являться нові джерела доказів. На жаль, можливості подання відповідного клопотання для адвоката чинним КПК прямо не передбачено».

І.Свєтлічний звернув увагу, що деякі адвокати вважають підготовче провадження останньою можливістю реалізації права на збір або витребування доказів. Проте, зважаючи на п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК, фактично це можна зробити на будь-якій стадії. А от на що адвокату дійсно треба звернути увагу, то це на аналіз обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, інших документів, що приєднуються як додатки.

«Чи має право адвокат вказувати суду на їх недоліки? Я вважаю, що так, тому що згідно з ч. 1 ст. 47 КПК захисник зобов’язаний використовувати всі засоби захисту, передбачені процесуальним кодексом та іншими законами. І одним із таких засобів є можливість поставити під сумнів те, що документи складені у порядок і спосіб, що передбачений законодавством, підкреслив І.Свєтлічний. - Складаючи обвинувальний акт, слідчий або прокурор досить часто порушують презумпцію невинуватості, називаючи особу такою, що вчинила кримінальне правопорушення замість того, що вона підозрюється у цьому. При цьому відповідні уповноважені особи забувають або ігнорують, що суд в подальшому оцінює докази і жоден доказ немає наперед встановленої сили. В даному випадку адвокат може застосувати такий механізм з метою захисту прав клієнта».

Виявлені недоліки можна і необхідно використовувати на користь підзахисного, починаючи з підготовчого засідання, переконана голова Комітету Ганна Колесник. Наприклад шляхом подання клопотання про повернення обвинувального акта.

«Коли на підготовчому судовому засіданні ви бачите недоліки, але посилаєтеся на них лише при апеляційному оскарженні, суд запитає вас, чому ви не згадували про це раніше, - пояснила адвокат. - Аналогічне запитання поставить і Європейський суд з прав людини, якщо справа дійде до Страсбургу. Таким чином виникає ситуація, яка може бути використана проти вас».

Втім, недоліки обвинувального акта іноді намагаються усунути в ході судового розгляду шляхом уточнення обвинувачення. На це звернув увагу заступник голови Комітету, голова секції з питань захисту прав ув’язнених Сергій Старенький.

Він критично ставиться до такої практики. «Я вважаю, що це не законно, оскільки під час судового розгляду ми маємо вже складений обвинувальний акт і його зміна порушує принцип змагальності, - зазначив він. - У будь-якому разі не буде зайвим зафіксувати недоліки обвинувального акта, які прокурор можливо усуне в ході судового розгляду. І тоді ми вже будемо реагувати. Але в цьому разі знімаються можливі пренезії апеляції щодо належного реагування сторони захисту». На думку адвоката, спочатку повернення обвинувального акта було дієвим механізмом, але зараз обвинувачення знайшло механізми протидії. А інструменти для цього дав Верховний Суд.

Голова секції захисту права на правову допомогу Комітету Роман Гайдай розглянув проблеми звернення з обвинувальним актом до суду.

«КПК ніяк не повʼязує відкриття матеріалів, ознайомлення сторони захисту і направлення обвинувального акта до суду. Іноді зустрічається таке широке трактування статті 219 КПК стороною обвинувачення, що поки сторона захисту не ознайомиться з матеріалами, сторона обвинувачення не може направити обвинувальний акт. Я вважаю таке трактування безпідставним», - заявив адвокат.

Але С.Старенький вважає це питання спірним, оскільки обвинувальний акт може бути направленим лише під час досудового розслідування. Прямої вимоги немає, проте, якщо проаналізувати норми КПК, то очевидним є те, що обвинувальний акт є завершенням стадії досудового розслідування і він може бути складений та направлений до суду лише під час досудового розслідування.

Також Р.Гайдай наголосив, що адвокату обов’язково потрібно користуватися реєстром матеріалів досудового розслідування. «Якщо певного документа немає в тому реєстрі, зокрема постанови, ухвали тощо, значить його немає в цілому. Тобто, всі ті документи, що може приносити прокурор в подальшому, не повинні мати значення для суду. Реєстр – це важливий та єдиний ресурс, відповідно до КПК, який повинен містити всі процесуальні рішення», - додав він.

Порушуючи питання досудової доповіді, С.Старенький розкрив основну мету цієї дії та її наслідки. «Орган пробації робить свою оцінку щодо того, чи треба саджати людину у в’язницю, або можна обмежитися покаранням, що не пов’язано з позбавленням волі. Наслідком складання досудової доповіді є висновок органу пробації, що дана особа може виправитися без ізоляції від суспільства або ні. Яка користь для сторони захисту у складанні досудової доповіді? Ви можете впливати на складання цієї досудової доповіді, надаючи характеристику на свого клієнта саме органу пробації, а не слідчому і прокурору. Суд, отримавши досудову доповідь органу пробації, сприймає її як оцінку незалежного суб’єкта. Але фактично їх оцінка певною мірою базується на поданій вами характеристиці клієнта», - пояснив адвокат.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.