Компенсація інвестицій через податки: ризики законопроекту №13415

Ідея створення системи податкових стимулів для переробної промисловості безумовно заслуговує на підтримку. Разом із тим, блоки державної допомоги, податкових пільг і адміністрування Реєстру інвесторів потребуть доопрацювання.

Комітет НААУ з питань митного та податкового права опрацював проект Закону № 13415 від 25.06.2025 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки».

Згідно з документом інвестор, який реалізує проект у переробній промисловості, отримає право на податкові пільги пропорційно до обсягу вкладених коштів. Адміністрування здійснюватиметься через Реєстр інвесторів, порядок ведення якого визначатиме Кабмін. Пропонується запровадити диференційовану систему податкових пільг залежно від обсягу інвестицій, включаючи звільнення від податку на прибуток до 10 років, звільнення від ПДВ на імпорт обладнання та можливість місцевих пільг із земельного податку.

Попри прогресивну мету, на думку адвокатів, проект містить недоліки, які можуть не просто знизити ефективність програми, а й створити серйозні ризики для інвесторів та державних фінансів.

Найбільш критичним з них є створення паралельної системи адміністрування державної допомоги поза рамками Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Законопроект передбачає ведення Реєстру інвесторів Міністерством економіки та внесення відповідних норм до Податкового кодексу, тоді як згідно з чинним законодавством та Угодою про асоціацію з ЄС виключну компетенцію у сфері державної допомоги має Антимонопольний комітет України.

Це створює подвійну систему регулювання, де одні й ті самі заходи підтримки можуть підпадати під різні режими контролю залежно від органу, що їх адмініструє. Для бізнесу це означає правову невизначеність щодо дійсності отриманих пільг, можливість оскарження рішень про включення до Реєстру та ризик визнання допомоги несумісною з принципами конкуренції на більш пізньому етапі. А досвід країн-кандидатів до вступу в ЄС показує, що схеми допомоги, створені поза встановленою інституційною архітектурою, зазвичай не отримують схвалення Європейської Комісії.

Податкові канікули, як форма інвестиційних стимулів, за дослідженнями ОЕСР, МВФ та Світового банку є найменш ефективною формою. Їх основна проблема полягає в «надмірності» – коли значну частину підтримки отримують інвестори, які здійснили б інвестиції і без пільг. Згідно із дослідженнями, на кожні 100 гривень втрачених бюджетних доходів лише 15 – 30 гривень генерують справді додаткові інвестиції. Крім того, канікули вразливі до зловживань через трансферне ціноутворення – великі групи компаній можуть штучно концентрувати прибутки в структурах, що користуються пільгами, мінімізуючи загальне податкове навантаження без реального збільшення продуктивних інвестицій.

Також у НААУ звернули увагу на відсутність інфраструктурної складової програми (співфінансування підключень до мереж та логістики), значні ризики дискреційного адміністрування через нечіткі критерії доступу до Реєстру, відсутність секторальних пріоритетів між низько- та високотехнологічними галузями, а також на завищені прогнозні показники впливу на ВВП і потребу періодичного перегляду ефективності програми.

Повний текст зауважень до законопроекту №13415 можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.