"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Усиновлення дітей за кордоном прокоментувала голова Комітету НААУ
Національне законодавство надає перевагу усиновлення українським громадянам. Разом із тим, коли вичерпано такі можливості, дітей можуть усиновити і іноземці. В умовах повномасштабного вторгнення, коли чимало дітей опинилися за кордоном, питання набуло особливого значення.
Про усиновлення під час війни говорили експерти в студії Ukraine World News. Участь в дискусії взяла голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко.
«Ми можемо мати різні моделі щодо усиновлення дітей, коли йдеться про їх переміщення за межі України, - зауважила вона. - Немає стандартних ситуацій. Кожна справа, яка стосуєтьтся усиновлення дитини, є настільки індивідуальна, що не можна запустити єдину модель. І мені видається, що ті зміни, які сьогодні відбуваються (можливо вони повільні, непрогнозовані, хаотичні), але вони рухаються для врегулювання тих відносин, які сьогодні формуються саме під впливом факторів воєнного часу».
Л.Гретченко звернула увагу, що міждержавне усиновлення в умовах воєнного стану фактично призупинено. Але чимало дітей були переміщені за кордон в порядку евакуації від небезпеки. І Уряд оперативно відреагував на ймовірні загрози правам дитини. Так, постановою Кабміну від 24.05.2022 №618 було внесено зміну до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей в частині залучення залучення до процесу передачі дітей консульських установ.
Так, сьогодні у разі коли усиновлена дитина (про це є відповідне рішення суду) була тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану, усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення пакету документів.
Посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів складається акт про передання усиновленої дитини, в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.
Такий акт передається в тому числі Нацсоцслужбі, яка передає копії службі у справах дітей за місцем взяття дитини на місцевий облік та службі у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
«Українське законодавство у сфері захисту прав дитини сьогодні орієнтоване на міжнародні стандарти, які визначають принцип найкращих інтересів дитини. Ми говоримо не лише дітей-сиріт. Ми говоримо про дітей, позбавлених батьківського піклування, які сьогодні тимчасово не мають певного статусу за неможливості встановити чи живі наприклад їхні батьки на тимчасово окупованих територіях. І сьогодні ми бачимо, що кількість дітей, якими потрібно опікуватися - збільшується», - говорить голова Комітету НААУ.
Вона нагадала, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2024 № 331 було запроваджено виплату тимчасової допомоги на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу. Це саме стосується підтримки дітей, які не мають батьківського піклування, які тимчасово без відповідного статусу були передані в сім'ї родичів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.