"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Усиновлення дітей за кордоном прокоментувала голова Комітету НААУ
Національне законодавство надає перевагу усиновлення українським громадянам. Разом із тим, коли вичерпано такі можливості, дітей можуть усиновити і іноземці. В умовах повномасштабного вторгнення, коли чимало дітей опинилися за кордоном, питання набуло особливого значення.
Про усиновлення під час війни говорили експерти в студії Ukraine World News. Участь в дискусії взяла голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко.
«Ми можемо мати різні моделі щодо усиновлення дітей, коли йдеться про їх переміщення за межі України, - зауважила вона. - Немає стандартних ситуацій. Кожна справа, яка стосуєтьтся усиновлення дитини, є настільки індивідуальна, що не можна запустити єдину модель. І мені видається, що ті зміни, які сьогодні відбуваються (можливо вони повільні, непрогнозовані, хаотичні), але вони рухаються для врегулювання тих відносин, які сьогодні формуються саме під впливом факторів воєнного часу».
Л.Гретченко звернула увагу, що міждержавне усиновлення в умовах воєнного стану фактично призупинено. Але чимало дітей були переміщені за кордон в порядку евакуації від небезпеки. І Уряд оперативно відреагував на ймовірні загрози правам дитини. Так, постановою Кабміну від 24.05.2022 №618 було внесено зміну до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей в частині залучення залучення до процесу передачі дітей консульських установ.
Так, сьогодні у разі коли усиновлена дитина (про це є відповідне рішення суду) була тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану, усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення пакету документів.
Посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів складається акт про передання усиновленої дитини, в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.
Такий акт передається в тому числі Нацсоцслужбі, яка передає копії службі у справах дітей за місцем взяття дитини на місцевий облік та службі у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
«Українське законодавство у сфері захисту прав дитини сьогодні орієнтоване на міжнародні стандарти, які визначають принцип найкращих інтересів дитини. Ми говоримо не лише дітей-сиріт. Ми говоримо про дітей, позбавлених батьківського піклування, які сьогодні тимчасово не мають певного статусу за неможливості встановити чи живі наприклад їхні батьки на тимчасово окупованих територіях. І сьогодні ми бачимо, що кількість дітей, якими потрібно опікуватися - збільшується», - говорить голова Комітету НААУ.
Вона нагадала, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2024 № 331 було запроваджено виплату тимчасової допомоги на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу. Це саме стосується підтримки дітей, які не мають батьківського піклування, які тимчасово без відповідного статусу були передані в сім'ї родичів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.