Війна і бізнес: виклики 2024 року вивчали на круглому столі | НААУ

Війна і бізнес: виклики 2024 року вивчали на круглому столі

Дискусія
12:32 Пт 22.03.24 5719 Переглядів
Версія для друку

Постійна зміна правил гри, корупційний та податковий тиск, недружні злиття та поглинання, рейдерство в різних формах, корпоративні конфлікти, а також мобілізація у критично важливих сферах становлять загрози для бізнесу у 2024 році.

Як їх подолати – вирішували адвокати під час круглого столу на тему «Обговорення викликів, які зазнають бізнес та інвестори у 2024 році». Організатором заходу виступив Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів.

Загрози – у нестабільності

Член Ради Комітету НААУ Юрій Шуліка зазначив, що за результатами дослідження «Як почуваються малий і середній бізнеси під час війни», опублікованого в «Економічній правді», у ІІ половині 2023 року бізнес не бачить перспектив покращення економічної ситуації і ділового середовища. Незначно зріс індекс активності підприємств, але таке зростання свідчить про втому бізнесу від невизначеності і бажання все ж таки кудись рухатися, не про покращення економічної ситуації.

У дослідженні також було визначено найбільші чинники, які заважають бізнесу відновлюватися: неможливість прогнозувати розвиток ситуації в країні та дій держави щодо бізнесу, посилення тиску силовиків та контрольних органів, відсутність доступу до фінансових ресурсів, недостатня кількість кваліфікованих працівників (відтік яких зараз є досить суттєвим) та інші.

В цілому 67,3% бізнесу зіткнулися з перешкодами з боку державних органів, підкреслює видання.

«Фактично загрозами для бізнесу, в класичному розумінні, можна вважати все, що викликає нестабільність, - це постійні зміни «правил гри» (в нашому розумінні законодавства). Неоднозначне і не однакове розуміння цих правил. Зловживання правилами та відповідно, їх грубе порушення, чи нехтування. І звичайно ж, як можна не згадати про «старі-добрі» прогалини в законодавстві. З цього приводу у юристів є відомий вислів: «Що не так страшний закон, як практика його застосування». Здебільшого, таке й відбувається в нашому реальному житті», - наголосив адвокат.

Щодо потенційних загроз для бізнесу в розрізі радикальних геополітичних змін можна помітити певні тенденції, пов’язані зі змінами як у державній владі, так і в розподілі та боротьбі за ресурси і, звичайно ж, бурхливими подіями у політиці.

Наслідки дедалі більшого зростання напруження між багатьма державами, що пов’язано з постійною конкуренцією за енергоресурси, відчуває на собі і Україна. І такі процеси будуть відбуватися постійно, що потрібно враховувати і вітчизняному бізнесу.

«Зокрема, якщо бізнес пов'язаний з видобутком енергоресурсів, землею або є частиною геополітичних інтересів, то глобально для нього виникає як мінімум дві потенційні загрози – це підвищений інтерес зовнішніх гравців та зростання конкуренції в намаганні встановити контроль всередині країни», - вважає Ю. Шуліка.

Член Ради Комітету НААУ переконаний, що для ефективного подолання цих проблем доцільно було б скористатися досвідом інших країн, де вже вирішувались подібні питання.

Бронювання працівників

Окремою категорією загроз для бізнесу є мобілізація працівників. Член Ради Комітету НААУ Ігор Фещенко окреслив головні виклики від ТЦК та СП для власників підприємств під час мобілізації в особливий період та шляхи збереження кадрового ресурсу. Він нагадав процедуру бронювання, отримання відстрочок від призову та існуючі тимчасові, превентивні заходи для нормальної роботи підприємства, подолання мобілізаційних ризиків, а також роль адвоката в цьому процесі.

Бронювання працівників здійснюється відповідно до постанови Кабміну від 27.01.2023 №76. Процедура бронювання є майже ідентичною для кожного бізнесу, однак існують деякі нюанси, за яких порядок бронювання різниться та залежить від категорії̈, до якої̈ підприємство належить: критично важливого, такого, що виконує мобілізаційне завдання чи замовлення або такого, що виконує роботи для потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Порядок бронювання передбачає наступні етапи:           

  1. подання підприємством списку пропонованих до бронювання працівників до Мінекономіки;
  2. розгляд списків не більше 10 робочих днів Генштабом ЗСУ з метою їх погодження;
  3. передача погоджених списків Генштабом ЗСУ до Мінекономіки;
  4. прийняття Мінекономіки у строк не більше 5 робочих днів рішення про бронювання військовозобов’язаних;
  5. надсилання Мінекономіки зазначеного рішення до підприємства, яким було подано список, а також Генштабу ЗСУ з метою оформлення відстрочок;
  6. доведення Генштабом ЗСУ у триденний строк зазначеного рішення до відповідних ТЦК та СП;
  7. видача підприємством військовозобов’язаному витягу з рішення Мінекономіки, яке є підтвердженням наявності відстрочки;
  8. надсилання підприємством у 5-денний строк до ТЦК та СП, де обліковується працівник, повідомлення про бронювання та зарахування працівника на спеціальний військовий облік;
  9. внесення ТЦК та СП у 5-денний строк працівника на спеціальний військовий облік заброньованих осіб у Реєстрі «Оберіг».

Відстрочка від мобілізації

Питання відстрочки врегульовано ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402.

Іншим способом збереження кадрового ресурсу – є прийняття на роботу працівника, який̆ вже має одну з підстав для відстрочки від мобілізації, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» або набув її в процесі роботи.

Серед поширених підстав для відстрочки варто виділити: наявність інвалідності, здійснення догляду за родичем з інвалідністю або похилого віку, навчання за денною формою у ВНЗ, аспірантура, самостійне виховання дитини, в тому числі дитини з інвалідністю, наявність на утриманні трьох і більше дітей тощо.

Підстави для відстрочки від мобілізації за станом здоров’я можна переглянути у Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402.

Управління мобілізаційними ризиками

Одним із запобіжних заходів, які можуть проводитися керівником, уповноваженою особою з питань військового обліку чи юристом, є детальне вивчення кожного працівника з питань його мобілізаційної придатності.

Напрямами такого управління мобілізаційними ризиками є:

  • наявність або можливість отримання відстрочки від призову під час мобілізації за ст. 23 Закону.
  • стан здоров’я, у тому числі наявність захворювань, які становлять повну непридатність до військової служби.
  • перебування на військовому обліку.                                    

Для детальної перевірки кожного працівника краще створити окремий реєстр у табличній формі, де підприємець зможе вносити всі дані щодо мобілізаційної придатності працівника.

Взаємодія з ТЦК та СП

Особливо важливою під час воєнного стану є саме взаємодія підприємства з ТЦК та СП з питань, пов'язаних з веденням військового обліку та мобілізації призовників, військовозобов’язаних та резервістів.                                   

Взаємодія керівника підприємства з ТЦК – це не завжди про обмін повідомленнями, заявами чи іншими даними. Цьому передує належне виконання підприємством обов’язків, пов'язаних з веденням військового обліку та мобілізації.

Обов’язки підприємства, пов’язані з веденням військового обліку:

  1. Органи державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємства виготовляють друкарським способом правила військового обліку (додаток 2) і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях.
  2. Ведення персонального військового обліку на підприємствах за списками персонального військового обліку. Щодо заброньованих відомості у списках виокремлювати, але мати в цих списках.
  3. Перевірка під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документу. Прийняття на роботу та навчання допускається тільки після взяття на військовий облік.
  4. Доведення до військовозобов’язаних під час прийняття на роботу (навчання) під особистий підпис правил військового обліку.
  5. У 7-денний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу/навчання, звільнення з роботи, відрахування з навчання надсилати до відповідних ТЦК та СП повідомлення про зміну облікових даних. А у 5-денний строк вносити інформацію до списків персонального обліку.
  6. Оповіщення на вимогу ТЦК та СП військовозобов'язаних про їх виклик до ТЦК та забезпечення своєчасного їх прибуття.

Відповідальність за порушення обов’язків з військового обліку, а також за мобілізаційні обов’язки підприємств наступає за ст. 210 КУпАП і становить від 850 до 8500 грн штрафу.                               

Отримання розпорядження від ТЦК

У разі отримання розпорядження від ТЦК та СП на керівника підприємства покладається ціла низка обов’язків, яка регламентована п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2022 № 1487:

  • відібрати картки первинного обліку працівників, яких викликають до ТЦК та СП;
  • видати наказ про оповіщення даних працівників та довести його до відома працівників під особистий підпис;
  • надіслати копію наказу у 3-денний строк до ТЦК та СП;
  • вручити повістки, якщо такі були наявні в додатках до розпорядження;              
  • письмово повідомити ТЦК та СП з наданням витягів з наказів про працівників, які тимчасово непрацездатні, у відпустці чи відрядженні;
  • здійснити контроль за результатами оповіщення та прибуття працівників до ТЦК та СП.

Відповідальність за ігнорування розпорядження може розцінюватися по-різному:

- якщо розпорядження було надіслано з викликом працівника до ТЦК та СП з метою уточнення його даних, проходження ВЛК, штраф має накладатися за ст. 210 КУпАП від 850 до 1700 грн;

- якщо розпорядження було надіслано з викликом працівника до ТЦК та СП з метою мобілізації працівника (мобілізаційне розпорядження), штраф має накладатися за ст. 210-1 КУпАП від 5100 до 8500 грн.

Розшук ухилянтів

На даний час не існує якоїсь бази ухилянтів. Поняття «розшук» абсолютно не співвідноситься з встановленими нормативно-правовими актами повноваженнями ТЦК та СП, а видання наказів їхніми керівниками про розшук не несе в собі реальної законодавчої передбаченості.

Відомі випадки, коли ТЦК та СП звертається в поліцію з метою розшуку людини, і поліція вносить таку особу до власної бази даних АРМОР. Проте призначення даної бази даних – розшук у кримінальному провадженні, при цьому, якщо особа вчинила адміністративне правопорушення: не з'явилася за повісткою про виклик для уточнення облікових даних/проходження ВЛК, внесення відомостей про неї до цієї бази даних не є доречним. Інша справа, коли особа ухиляється від призову під час мобілізації (попередньо пройшла ВЛК) і щодо неї відкрито кримінальне провадження.                                       

Для цього є Реєстр «Оберіг», але він всього лише проект Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, історія якого розпочалася ще з 2017 року. Даний Реєстр вміщує в себе персональні та службові дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, дата та місце народження, стать, місце проживання та перебування, відомості про батьків, сімейний стан, паспортні дані, громадянство, зайнятість, цифровий образ обличчя, освіту та спеціальність, притягнення до кримінальної відповідальності та вручення підозри, розгляд судом кримінальної справи, вирок, наявність судимості тощо.                                                    

Відомості Реєстру «Оберіг» є надзвичайно важливими, наприклад, щодо перебування військовозобов’язаного на спеціальному військовому обліку заброньованих, що перевіряється прикордонниками саме у даному реєстрі при перетині кордону.

Допомога адвокатів

Тому адвокат може і повинен стати своєрідним захисником бізнесу від можливих порушень прав та законних інтересів підприємства при його взаємодії з ТЦК та СП. Фактично він виступає гарантом нормального спілкування підприємства з ТЦК та СП.

Адвокат:                                                

– правильно оцінює ситуацію, що склалася, з правового боку;

– складає та подає заяви, повідомлення, готує інші документи, які пов'язані з військовим обліком та мобілізаційними питаннями та є обов'язковими для підприємства;

– допомагає в організації бронювання працівників;

– надає рекомендації підприємству, як варто діяти у конкретній ситуації;

– запобігає вчиненню потенційних правопорушень підприємством та в подальшому накладенням штрафів.

Обшуки без ухвал

Член Ради Комітету НААУ Денис Нагорнюк у своїй доповіді зупинився на випадах проведення обшуків без ухвал слідчого судді, висвітлив практику національних судів та ЄСПЛ та надав пропозиції із внесення змін до законодавства з метою мінімізації негативних наслідків.

Він зазначив, що за останні два роки почастішали випадки проведення обшуків без ухвали слідчого судді. У більшості випадків слідчі судді легалізують обшук, задовольняючи відповідне клопотання. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

ЄСПЛ погоджується з такими обшуками, якщо відсутність дозволу була компенсована наступним ефективним судовим контролем законності і необхідності цього заходу.

Адвокат також наголосив, що Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану, яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, Службі безпеки України утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання.

На думку члена Ради Комітету НААУ, потрібно внести зміни до законодавства, які зможуть мінімізувати негативні наслідки:

  1. Передбачити можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку;
  2. Зобов’язати слідчого та прокурора після вилучення майна в ході невідкладного обшуку звертатися до слідчого судді з окремим клопотанням про арешт таких речей або слідчого суддю при розгляді клопотання про проведення обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК за наявності вже вилученого майна вирішувати питання про його арешт;
  3. Впровадити систему електронного документообігу між правоохоронними органами/прокуратурою/судом із можливістю звернення до слідчого судді та негайним розглядом клопотання про обшук у випадку його невідкладності.
  4. Виключити врятування майна з обставин невідкладності. Тому що за цією обставиною маскується проникнення заради отримання доказів.

Правила арешту

Секретар Комітету НААУ Кирило Кузнецов у своїй доповіді на тему: «Арешт рахунку підприємства в рамах кримінального провадження» розповів про алгоритм захисту прав клієнта та надання йому правової допомоги у даній категорії справ. Він зазначив, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, а тому висновок про те, що безготівкові кошти, на які накладено арешт є речовим доказом, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК є помилковим.

Також адвокат звернув увагу на важливості перевірки обставин відповідності інкримінованого слідством періоду тому, під час якого на рахунок підприємства надходили кошти, а також на необхідності підтвердження джерела походження цих коштів. Також вказав, що Касаційний кримінальний суд в ухвалі від 23 січня 2024 року у справі №569/19829/21, визначив, що апеляційному оскарженню підлягають не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

Тиск податкової

Член Ради Комітету НААУ Олександр Коваленко зазначив, що бізнес стикається з невиправданим втручанням податкових органів, зокрема  прийняття податкового рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості на підставі п. 8, передбачених постановою КМУ № 1164 від 11.12.2019, у багатьох випадках є необ’єктивним і надмірним тягарем для підприємницької діяльності, що призводить до закриття бізнесу, скорочення працівників і, як наслідок, недоотримання бюджетом інших податків і зборів.

Пункт 8 критеріїв ризиковості у чинній редакції не має права на існування, оскільки не містить конкретики,  порушує принцип юридичної визначеності для платника податків, у більшості випадків незіставлені наслідки віднесення платника до ризикових і тих цілей, для яких вводився інститут ризиковості.  Абстрактний характер змісту п. 8 призводить до суб’єктивного прийняття рішення податковою, не опираючись на об’єктивні підстави.

Член Ради Комітету НААУ Кристина Шох розповіла про податкові штрафи. Адвокатка наголосила, що на сьогодні часткове зняття мораторію на проведення перевірок спричинило активність з боку податківців.

Також назвала останні «штрафні нововведення»:

  • штрафи з порушення законодавства про РРО/ПРРО відновлені з жовтня 2023 року;
  • під час дії воєнного стану звільнено платників податків від штрафів за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань у разі добровільного виконання обов’язку зі сплати протягом 30 днів з моменту отримання ППР;
  • під час дії воєнного стану звільнено платників податків від штрафу у розмірі 3 % за самостійне виявлення заниження податкового зобов’язання та виправлення помилки;
  • податківці не приймають сертифікати ТПП про наявність форс-мажорних обставин відносно платника податку, що виключають можливість вчасного виконання податкового обов’язку (подання звітності, сплати податкового зобов’язання, подання на реєстрацію податкової накладної) у разі, якщо такий платник податків не подав до контролюючого органу заяву та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків у встановленому порядку;
  • податківці активно застосовують штрафні санкції за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних. Із найважливішого: податківці застосовують максимальні штрафи, передбачені  ст. 201 ПК України у розмірі від 10% до 50%. Податківці ігнорують  п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким визначені зменшені розмірі штрафних санкцій від 2% до 25% з 16.01.2023 року. Також податківці ігнорують п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України: штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Якщо шкода вже завдана

Про відшкодування заподіяної бізнесу шкоди неправомірними діями органів влади розповів заступник голови Комітету Сергій Лисенко. Він зупинився на останній судовій практиці у спорах за позовами до Державної митної служби, Державної податкової служби, Національної поліції України.

Зокрема, правовими підставами для відшкодування завданих бізнесу збитків неправомірними діями органів влади є ст. 56 Конституції, норми Цивільного кодексу та спеціальних законів. Статті 1173, 1174 ЦК передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.

Для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди необхідно довести наявність трьох умов: бездіяльності відповідного органу, внаслідок якої було завдано шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Популярні новини

Дискусія

Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…

В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.

13:28 Чт 25.07.24 638

Анонс

Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза

23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.

15:39 Ср 24.07.24 2081

Cудова практика

Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…

Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.

11:42 Ср 24.07.24 2334

Навчання

Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?

Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?

16:24 Вт 23.07.24 3783

Дискусія

Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…

16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.

15:57 Чт 18.07.24 13488

Взаємодія

У Раді Європи підтримують розвиток НААУ

Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.

11:13 Ср 17.07.24 10991

Дискусія

Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…

В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.

11:16 Вт 16.07.24 11050

Законодавство

Сплата судового збору за позов немайнового характеру: що варто…

Спроба спростити правила сплати судового збору може призвести до ситуації правової невизначеності, коли на випадок подання позову з кількома вимогами немайнового характеру не буде регулюючої норми.

14:12 Пн 15.07.24 12466

Вестник:№ 6 червень 2024 -;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорія

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл