"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
5 причин, чому в ЦПК слід залишити «малозначні справи», навели в НААУ
Виключення терміну «малозначна справа» з Цивільного процесуального кодексу не узгоджується із Конституцією, та матиме наслідком обмеження права особи на доступ до касаційної інстанції.
Такий висновок зробили у Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону від 29.02.2024 №11053 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо приведення у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023».
Нагадаємо, 22 листопада 2023 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі щодо конституційності п.п. 1, 5 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК. КС вирішив, що визначені у кодексі розміри ціни позову, як критерій віднесення справи (спору) до категорії малозначних, перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. Але проектом №11053, крім зниження критерію, пропонується також змінити термінологію. Автор ініціативи звертає увагу, що з початку впровадження в дію положень процесуальних кодексів постало питання про те, що термін «малозначні справи» нівелює їх значення для держави. Адже, на його думку, ці спори не є малозначними для учасників, а можуть бути навпаки значущими для них. Тож у даному випадку пропонується користуватися терміном «справи незначної складності».
НААУ вважає такий підхід недоцільним і необґрунтованим з огляду на наступне.
По-перше, за законодавством у такій категорії справ у сторін провадження відсутнє право на касаційне оскарження судового рішення. Відтак, істотне збільшення межі справ незначної складності по суті обмежує право особи на доступ до суду. Фактично відбувається істотне розширення категорії справ, коли особи втрачають доступ до правосуддя. А НААУ послідовно відстоює позицію про неприйнятність обмеження права людини на доступ до суду касаційної інстанції.
По-друге, надання у «справах незначної складності» права бути представником будь-якій особі, що досягла 18-річного віку, не узгоджується зі ст. 131-2 Конституції, а також підриває якість правничої допомоги. Основний Закон допускає представництво не адвокатами лише у «малозначних спорах», але не у «справах незначної складності»! Тож доступ осіб до професійної правничої допомоги також буде істотно звужений.
По-третє, у Конституції використовується саме термін «малозначний спір». Тож виключення цього поняття з ЦПК призведе до невідповідності кодексу Основному Закону. При цьому така заміна не вирішить основну проблему, сформульовану Конституційним Судом – невідповідність цінових критеріїв належності справ до малозначних реаліям життя українців.
По-четверте, заміна понять буде протирічити і самому рішенню Конституційного Суду, який наголошував на необхідності і доцільності запровадження визначення «малозначного спору».
По-п’яте, істотне звуження доступу до суду касаційної інстанції також негативно позначиться і на роботі самого Верховного Суду. Адже касаційні скарги в таких справах все одно подаються, але Верховний Суд відмовляє у відкритті проваджень або закриває їх як «помилково» відкриті. При цьому сам суд нарікає на тому, що ним виконується обсяг роботи, яка не призводить до якісного процесуального результату.
Усе це підтверджує хибність підходу, за яким обмежується доступ громадян до касаційної інстанції.
Повністю ці та інші зауваження та пропозиції НААУ до проекту Закону №11053 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».