"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
5 причин, чому в ЦПК слід залишити «малозначні справи», навели в НААУ
Виключення терміну «малозначна справа» з Цивільного процесуального кодексу не узгоджується із Конституцією, та матиме наслідком обмеження права особи на доступ до касаційної інстанції.
Такий висновок зробили у Комітеті НААУ з питань цивільного права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону від 29.02.2024 №11053 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо приведення у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023».
Нагадаємо, 22 листопада 2023 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі щодо конституційності п.п. 1, 5 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК. КС вирішив, що визначені у кодексі розміри ціни позову, як критерій віднесення справи (спору) до категорії малозначних, перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. Але проектом №11053, крім зниження критерію, пропонується також змінити термінологію. Автор ініціативи звертає увагу, що з початку впровадження в дію положень процесуальних кодексів постало питання про те, що термін «малозначні справи» нівелює їх значення для держави. Адже, на його думку, ці спори не є малозначними для учасників, а можуть бути навпаки значущими для них. Тож у даному випадку пропонується користуватися терміном «справи незначної складності».
НААУ вважає такий підхід недоцільним і необґрунтованим з огляду на наступне.
По-перше, за законодавством у такій категорії справ у сторін провадження відсутнє право на касаційне оскарження судового рішення. Відтак, істотне збільшення межі справ незначної складності по суті обмежує право особи на доступ до суду. Фактично відбувається істотне розширення категорії справ, коли особи втрачають доступ до правосуддя. А НААУ послідовно відстоює позицію про неприйнятність обмеження права людини на доступ до суду касаційної інстанції.
По-друге, надання у «справах незначної складності» права бути представником будь-якій особі, що досягла 18-річного віку, не узгоджується зі ст. 131-2 Конституції, а також підриває якість правничої допомоги. Основний Закон допускає представництво не адвокатами лише у «малозначних спорах», але не у «справах незначної складності»! Тож доступ осіб до професійної правничої допомоги також буде істотно звужений.
По-третє, у Конституції використовується саме термін «малозначний спір». Тож виключення цього поняття з ЦПК призведе до невідповідності кодексу Основному Закону. При цьому така заміна не вирішить основну проблему, сформульовану Конституційним Судом – невідповідність цінових критеріїв належності справ до малозначних реаліям життя українців.
По-четверте, заміна понять буде протирічити і самому рішенню Конституційного Суду, який наголошував на необхідності і доцільності запровадження визначення «малозначного спору».
По-п’яте, істотне звуження доступу до суду касаційної інстанції також негативно позначиться і на роботі самого Верховного Суду. Адже касаційні скарги в таких справах все одно подаються, але Верховний Суд відмовляє у відкритті проваджень або закриває їх як «помилково» відкриті. При цьому сам суд нарікає на тому, що ним виконується обсяг роботи, яка не призводить до якісного процесуального результату.
Усе це підтверджує хибність підходу, за яким обмежується доступ громадян до касаційної інстанції.
Повністю ці та інші зауваження та пропозиції НААУ до проекту Закону №11053 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Призначення
У Саксонії зʼявився представник НААУ
Адвоката Володимира Мацка призначено представником Національної асоціації адвокатів України у Федеративній Республіці Німеччина, в місті Плауен.
За кордоном
Роман адвоката з прокуроркою зупинив кримінальну справу у Канаді
У Монреалі (Канада, провінція Квебек) суд зупинив провадження щодо восьми обвинувачених у незаконному обігу канабісу та відмиванні коштів після того, як з’ясувалося, що прокурорка у справі та один із адвокатів перебували в таємних інтимних стосунках.
Законодавство
У НААУ підтримали уточнення порядку арешту нерухомого майна
Запропонований у Верховній Раді механізм посилення правових засад захисту прав власників або володільців нерухомого майна при розгляді питань щодо накладення арешту на належне їм нерухоме майно у кримінальному провадженні заслуговує на підтримку.
Анонс
Паризька колегія адвокатів відкрила набір на Stage International 2026
Паризька колегія адвокатів (Barreau de Paris) оголосила прийом заявок на міжнародну програму Stage International, яка триватиме з 5 жовтня по 27 листопада 2026 року.
Законодавство
Після війни амністія злочинців чи звільнення від відповідальності?
Для забезпечення національного примирення, реабілітації осіб, які зазнали переслідувань за політичними мотивами, відновлення справедливості та утвердження сталого миру пропонується запровадити амністію після війни.
Cудова практика
НСРД щодо адвоката: ЄСПЛ вказав на потребу обґрунтування…
Коли суд санкціонує негласні дії «загальними словами», без прив’язки до конкретних обставин справи, і просто дублює формули слідства про «істотну значущість» та «неможливість інакше», такий дозвіл не працює як реальна гарантія від свавільного втручання в приватність.
Дискусія
Чому зниження шлюбного віку позбавлене правової логіки
Хоча до 2012 року в сімейному законодавстві й існувала норма, що за певних обставин дозволяла дітям укладати шлюб з 14 років, її повернення до українського законодавства суперечило б міжнародним зобовʼязанням і логіці закону про кримінальну відповідальність.
Дискусія
Досьє адвоката та досьє лобіста: як розмежувати?
Поєднання адвокатської та лобістської діяльності можливе виключно за умов чіткого розмежування правових режимів. Адвокатська таємниця не може бути обмежена через запровадження інституту лобіювання, адже вона є фундаментальною гарантією незалежності адвокатури та довіри до професії.